WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

позовної заяви прокурора. Оскільки в законі визначено умови, додержуючись яких прокурор може звернутися до суду із заявою в інтересах громадян, вважаємо за необхідне передбачити й наслідки недодержання ним цих умов. На думку окремих правознавців невиконання прокурором передбачених ст. 36і Закону України "Пропрокуратуру" умов подання позову в інтересах громадян повинно тягнути залишення позову судом без руху [76, 72-73].
У законодавстві потрібно також визначити і приводи представництва прокурора. Передбачення у ст.361 Закону "Про прокуратуру" приводів для представництва в суді інтересів громадянина дозволяє певним чином стабілізувати прокурорську й судову практику. Приводом представ-ництва прокуратурою інтересів громадян у суді можуть бути:
а) звернення громадян, юридичних, посадових осіб;
б) повідомлення в засобах масової інформації;
в) виявлення безпосередньо прокурором порушень інтересів, що охороняються законом;
г) випадки, коли таке представництво визнає за необхідне суд. Щодо цього висловлювались найрізноманітніші погляди. Так, у деяких проектах нової редакції Закону України "Про прокура-туру" робились спроби обмежити коло громадян, інтереси яких має право захищати прокурор; називалися лише інваліди, недієздатні, безвісти відсутні, що об'єктивно призвело б до вихолощення правозахисної ролі прокуратури, зниження її авторитету в суспільстві. Водночас нами
обстоювалась можливість використання представницьких повноважень у всіх випадках, коли порушення законів посягають на конституційні, тобто на найважливіші людські права [26; 41, 100-104]. Судячи з усього, законодавцем обрано середній варіант.
Отже, такими приводами можуть бути (а) звернення до прокурора громадян і компетентних державних органів і посадових осіб; (б) повідомлення в засобах масової інформації, в) особисте виявлення прокурором порушень закону в перебігу прокурорських перевірок, зокрема, коли порушення посягають на законні інтереси невизначеного кола осіб, тобто власна ініціатива прокурора. Наприклад, у січневих номерах 2005 р. низки періодичних видань Львівщини були опубліковані статті про зловживання посадовими особами Брюховецької міської ради при виділенні для будівництва комерційними структурами земель у санітарно-курортній зоні. При перевірці, яку провела Львівська міжрайонна природоохоронна прокуратура, вказані факти підтвердились, у зв'язку з чим прокурором було заявлено позови про визнання недійсними рішень указаної міської ради, які були розглянуті судом і задоволені.
Наявність приводів для реалізації представницької функції прокурора й закріплення цих підстав у законі зумовлено соціальною значущістю тих прав, у захисті яких у контакті із судом бере участь прокуратура. При цьому не варто штучно обмежувати перелік цих приводів і тим самим звужувати правозахисний потенціал прокуратури. Як відзначив М. Мичко, немає жодних підстав з недовір'ям і тим більше з підозрою ставитися до того, що представники теорії прокурорського нагляду в більшості своїй пропонують поширювально тлумачити приводи й підстави для прокурорського представництва в суді. Продиктовано це аж ніяк не міркуваннями відомчого характеру, а бажанням максимально краще використати правозахисний потенціал прокуратури в інтересах громадян і держави [68, 210].
У наказі Генерального прокурора України № 3-гн від 19 вересня 2005 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів" прокурорів усіх рівнів зобов'язано у випадках, якщо через внесення документів прокурорського реагування не вдалося позасудовим шляхом поновити порушені конституційні права та свободи людини, відшкодувати завдану державі шкоду, звертатися з позовною заявою до суду (п.13.1 Наказу).
Як бачимо, на відміну від прокурора, який самостійно визначає підстави для представництва в судах і форму його здійснення, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші особи уповноважені порушувати цивільні справи про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, державних або суспільних інтересів тільки у випадках, передбачених законом, які зазначені в багатьох нормах матеріального і процесуального права.
Якщо існують органи державного контролю й управління, які за законом мають право (зобов'язані) пред'являти відповідні позовні заяви до суду на захист інтересів інших осіб, саме вони, а не прокурор перш за все повинні порушувати цивільний процес.
У перспективі, гадаємо, права й охоронювані інтереси окремих громадян, яким з тих чи інших причин важко самостійно звернутися до суду, мають захищатись або їх представниками (законними чи договірними), або ж відповідними органами державного управління, які вправі встановити над недієздатною чи неповнолітньою особою опіку (піклування) і, виходячи з цього, мати повноваження щодо захисту порушених прав чи інтересів цієї особи. Прокурор, як вбачається, повинен представляти в суді інтереси держави або суспільства, а також груповий (масовий) інтерес необмеженого кола осіб.
Прокурор зобов'язаний скористатися своїм правом на звернення до суду із заявою про захист інтересів громадянина або держави у випадках, коли органи виконавчої влади, передусім державного контролю, органи місцевого самоврядування, на які відповідними законодавчими актами покладено обов'язок захищати права й інтереси громадянина, державні чи громадські інтереси, не вживають для цього передбачених законом заходів. Якщо ж зазначені органи не роблять цього, виходячи зі свого відомчого підходу, або їх посадові особи не виконують своїх службових обов'язків щодо захисту вказаних інтересів (п. 5 ст. 121 Конституції України), прокурор звертається із заявою до суду, оскільки ці інтереси залишаються незахищеними [49].
Підсумовуючи викладене, можемо вирізнити найактуальніші категорії позовів прокурора саме в інтересах громадянина. Це позови:
- на захист трудових прав (про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, компенсації у зв'язку із затримкою виплати заробітної плати, заборгованості по грошовій компенсації продовольчих пайків, за-боргованості з регресних сум по виплатах у відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві);
- про захист соціальних прав (про стягнення заборгованості по компенсаціях, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи", сум заборгованості з щомісячних виплат по догляду за дитиною, одночасної допомоги при народженні дитини);
- на захист житлових та майнових прав неповнолітніх (про закріплення житла за неповнолітніми, про визнання незаконними його приватизації, угод по відчуженню, укладених з порушеннями прав та інтересів неповнолітніх);
- про захист прав громадян у зв'язку з реформуванням агропромислового комплексу (про спонукання до
Loading...

 
 

Цікаве