WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

правомірним. Представництво чи захист дітей у суді прокурором не охоплюється колом обов'язків батьків, які самі ж ініціювали питання про звернення прокурора з позовом до суду від їх імені й на захист їх інтересів і підтримали в судовому засіданні позов прокурора [15, 8].
Отже,в умовах сьогодення цивільне процесуальне законодавство стосовно представництва прокурора можна в цілому вважати вдосконаленим. І тому зараз відкрита можливість доступу прокурора до правосуддя на будь-якій стадії розгляду цивільної справи. Він має право звертатися до суду з метою захисту інтересів громадян і держави на будь-якій стадії судового розгляду і виключно на власний розсуд. У зв'язку з цим велике теоретичне і практичне значення має визначення правосуб'єктності прокурора в судах першої інстанції, а також з'ясування його процесуального статусу при перегляді й виконанні судових рішень у цивільних справах. Ці питання розглядатимуться в наступних розділах посібника.
?
РОЗДІЛ ІІ. Правосуб'єктність прокурора у судах першої інстанції.
2.1. Звернення прокурора до суду першої інстанції із заявою на захист прав, свобод та інтересів громадянина, державних або суспільних інтересів
а) приводи й підстави.
Відповідно до положень ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, передбаченому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи й особи, яким надано право захищати права, свободи й інтереси інших осіб, державні або суспільні інтереси. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно з ч. 2 ст. З ЦПК, яка відтворює конституційне положення про право на судовий захист (ст. 55), у випадках, передбачених законом, до суду можуть звертатися особи, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, державних або суспільних інтересів. Проте в цієї частині зазначеної статті не конкретизується, які саме особи можуть звертатися до суду на захист прав, свобод та інтересів інших осіб. Ці особи передбачає ст. 45 ЦПК.
Як уже зазначалося, в ч. 1 ст. 45 ЦПК визначається така форма участі у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, як звернення до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, державних або суспільних інтересів у випадках, передбачених законом.
Право на відкриття цивільної справи зазначеними суб'єктами має обмежений характер, оскільки підстави реалізації цих правомочностей визначено законом (ч. 2 ст. З та ч. 1 ст. 45 ЦПК). Крім того, це право названих суб'єктів спрямовано на реалізацію права інших осіб на судовий захист (ч. 1 ст. З ЦПК). Отже, цими суб'єктами, зокрема прокурором, цивільна справа може бути порушена, якщо особа, в інтересах якої вирішується справа має право на судовий захист, а також якщо прокурор дотримався порядку звернення до суду (статті 119 - 122 ЦПК). В іншому разі суддя зобов'язаний відмовити у прийнятті заяв, поданих цими суб'єктами.
Як бачимо, прокурор вправі звернутися до суду із заявою на захист прав та інтересів інших осіб - громадян, держави, суспільства. Таке звернення в сучасних умовах можливе у справах, підвідомчих цивільному судочинству (позовного, наказного та окремого провадження) й настає, коли цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян, державних і суспільних інтересів.
На сьогодні підставами представництва прокурора в цивільному судочинстві є:
- окремі закони, які належать до різних галузей права;
- цивільне процесуальне законодавство (ч. 2 ст. 45 ЦПК);
- ст. 361Закону України "Про прокуратуру".
Отже, право прокурора на пред'явлення позову в інтересах громадянина до місцевих судів загальної юрисдикції регламентується статтями 3 і 45 ЦПК, ст. 36і Закону України "Про прокуратуру". Перш за все відповідно до ч. 2 ст. 36і Закону "Про прокуратуру" підставою пред-ставництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік, або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Безперечно, що такі поняття, як "неспроможність" або "інші поважні причини" мають
оціночний характер. Частиною 1 ст. 11 ЦПК передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу. Зауважимо, що коли прокурор захищає свої власні інтереси, то він виступає не як прокурор, а як приватна особа. Якщо органи прокуратури звертаються до суду в своїх інтересах як юридичної особи, таке звернення здійснюється згідно з ч. 1 ст. З ЦПК [64, 83-88].
З нашого погляду, при визначенні підстав представництва прокурором інтересів громадянина в суді необхідно враховувати те, що чинне законодавство України надає громадянам достатньо можливостей звертатися до суду за захистом прав та свобод. Тому інститут представництва прокурором інтересів громадянина в суді має діяти лише в тих випадках, коли особа не спроможна реалізувати право на судовий захист своїх законних інтересів, а прокурор вбачає у порушенні прав громадянина також зазіхання на публічний інтерес.
Прокурору доцільно надати можливості звертатися до суду за захистом прав, свобод та законних інтересів (при цьому немає значення, чи захищені вони Конституцією України, чи іншими нормативно-правовими актами, так само як, і не важлива "резонансність" правопорушення) того громадянина, який не спроможний самостійно захищати свої права з поважних причин, зокрема, у зв'язку зі станом здоров'я (інвалідність, важка або тривала хвороба), віком (неповноліття, старість), обмеженнями в дієздатності (недієздатність, обмежена дієздатність, установлення опіки або піклування) тощо. При цьому немає потреби визначати в законі вичерпний перелік осіб, які можуть претендувати на заступництво з боку прокуратури, адже поважність причин, з яких особа об'єктивно не в змозі самостійно захищати власні права, має встановлюватись окремо в кожному випадку і прокурор на власний розсуд приймає рішення про необхідність захисту в судовому порядку прав того чи іншого громадянина. Проте, зазначимо, що у зверненні до суду першої інстанції прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав представництва інтересів громадянина (ч. 6 ст. 119 ЦПК).
Отже, ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" надає прокуророві право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, якщо вони за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права. У зв'язку з цим прокурор зобов'язаний у кожному конкретному випадку з'ясувати, чи може громадянин самостійно захистити свої права. Обставини, зазначені в цій статті, є оціночними. Не випадково процесуальним законодавством не передбачено такої підстави для відмови в прийнятті
Loading...

 
 

Цікаве