WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

задоволені, за цей період зросла з 35 млн. 6 тис. грн. до 54 млн. 215 тис. грн. Звичайно, за сучасних умов, діяльність органів прокуратури по здійсненнюпредставництва пристосовується до нових правових реалій у зв'язку з уточненням у законодавстві підстав і порядку такого представництва.
У п. 2 ст.121 Конституції України й у п. 2 ст. 45 ЦПК між "інтересами громадянина" й "інтересами держави" як категоріями, що відбивають предмет такого представництва, вжито сполучник "або". Якщо виходити з буквального тлумачення цієї конституційної норми, то пред-ставницька функція прокуратури має означати захист інтересів або держави, або громадян. З методологічної точки зору таке формулювання є не зовсім коректним, на що звертається увага в юридичній літературі [51, 144-148], але з цим слід погодитися, адже через охорону інтересів держави органи прокуратури захищають права та свободи людини, і, навпаки, забезпечуючи пра-ва та свободи громадянина, вони одночасно захищають державні інтереси. Тому в представницькій діяльності прокурора інтереси держави не можуть бути протиставлені інтересам громадян. У кожному випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави можна стверджувати, що пред'явлення такого позову має на меті захистити і права громадян, населення держави в цілому. Як вбачається, вказану конституційну норму необхідно розуміти так, що прокурор наділений правом представляти крім державних інтересів, прав та свобод багатьох гро-мадян також інтереси конкретної фізичної особи.
Виходячи з наведених вище міркувань, вважаємо, що завдання прокурора при реалізації ним цивільно-представницької функції слід було сформулювати так: "Прокурор на підставі статті 121 Конституції України здійснює представництво в суді прав, свобод і законних інтересів громадян, а також інтересів держави й суспільства. Здійснюючи представництво, прокурор вживає заходів щодо усунення порушень прав та охоронюваних законом інтересів, причин порушень та умов, що їм сприяють, відшкодування матеріальних і моральних збитків від правопорушень, притягнення правопорушників до відповідальності на підставі закону".
Можна погодитися з думкою, що "прокуратура має представляти в суді найважливіші інтереси громадян і держави" [22, с 112-114; 66, 26-30]. За наявності великої кількості державних органів спеціальної компетенції, які тією чи іншою мірою покликані захищати законність втручання прокурора в процес вирішення спорів про право має відбуватися з урахуванням дійсної чи передбачуваної шкоди державним або індивідуальним інтересам.
Правозахисна роль прокуратури має виявитися передусім у випадках порушення конституційних прав і свобод громадян [18; 26; 54]. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Основного Закону права і свободи людини, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Система конституційних прав і свобод - найголовніша ознака України як правової держави. Вони справедливо розглядаються як найважливіші. За сучасних умов найбільш пріоритетні завдання прокуратури щодо їх захисту визначаються з урахуванням поширеності й масштабів дестабілізуючого впливу на суспільство окремих видів правопорушень. Не випадково зусилля прокуратури зараз сконцентровані на боротьбі з випадками несвоєчасного одержання зарплати, що є порушенням ч.б ст.43 Конституції.
Що стосується представницької функції, то в новому законі про прокуратуру слід визначити мету представництва прокурором інтересів держави і громадянина, характер і зміст його повноважень. Оскільки йдеться саме про представництво в суді, то приписи закону мають бути обов'язково узгоджені з положеннями Цивільного процесуального кодексу та деяких інших актів процесуального законодавства. Неузгодженість у цих питаннях, як свідчить практика, призводить до виникнення непорозумінь і конфліктів між органами й посадовими особами органів судової та прокурорської влади [28; 100; 101].
Слід зазначити, що прокуратура не перебирає на себе функцію судових органів, вона сприяє реалізації й захисту прав людини в судовому процесі. Чинить це безкоштовно, що за умов матеріальної й недостатнього рівня правової культури частини населення має велике значення. Після прийняття Верховною Радою України законів, спрямованих на реалізацію судово-правової реформи в державі, прокурор отримав статус учасника судового процесу з правами позивача або відповідача у справі. Представляючи чи обстоюючи права та законні інтереси найбільш соціально незахищених громадян у суді, прокуратура сприяє реальному поновленню та реалізації цих прав. Саме у співпраці судової гілки влади та органів прокуратури відбивається зміст і спрямованість діяльності держави на утвердження й забезпечення прав людини [22, 56-61; 41, 100-104; 78, 58-62].
Потреба в застосуванні представництва прокурора може бути також обумовлена необхідністю проаналізувати судові прецеденти для вирішення конфліктних правозастосовчих ситуацій. Це сприятиме виробленню у юридичних осіб і насамперед у громадян навичок і вміння самостійно звертатися до суду за захистом своїх прав. Не треба відкидати й того, що з часом перелік пріоритетних питань забезпечення законності може змінюватись. І якщо випадки, у яких прокурор виступає як представник інтересів держави чи громадянина в суді, будуть з вичерпною повнотою названі в майбутньому законі про прокуратуру, то для залучення прокуратури до боротьби з новими видами правопорушень потрібно буде щоразу вносити зміни й доповнення до цього закону, що, звичайно, небажано.
На нашу думку, в законі досить обмежитися такою фразою: "Представницькі повноваження можуть реалізуватись у всіх випадках, коли у прокурора є підстави вважати, що порушення законів посягають на конституційні права громадян, інтереси держави й суспільства".
Така потреба випливає з необхідності використання механізму стримувань і противаг у стосунках між прокурорською й судовою владами. Це можливо лише за умови надання прокуророві права в офіційному, встановленому процесуальним законодавством порядку порушу-вати питання про усунення порушень законності, яких припустилися суди як у перебігу розгляду справ, так і при винесенні рішень по них. Оскільки прокуратура в подібних випадках апелює виключно до тих чи інших судових інстанцій, немає підстав вбачати в цій практиці порушення основоположного для правової держави принципу незалежності суду [68, 92-96].
При здійсненні повноважень учасника цивільного судочинства прокурор зобов'язаний своєчасно вживати в межах своєї компетенції заходів щодо усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом. У разі виявлення достатніх даних про наявність ознак дисциплінарного проступку судді або порушення суддею присяги прокурор може вносити подання особам, які мають право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді [85, 11-15].
1.3. Форми представництва прокурора в цивільному
Loading...

 
 

Цікаве