WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

тим, що, по-перше, представництво прокурора є офіційним (публічним), конституційного рівня, що має значеннясамостійної функції прокурату-ри; по-друге, таке представництво здійснює особливий орган, який не має особистого інтересу, завжди і всюди є охоронцем закону, виступає від імені держави на користь громадянина, держави, суспільства. Отже, представництво прокурора у суді є самостійним інститутом цивільного процесуального права.
При вирішенні питання про майбутнє прокурора в цивільному процесі варто враховувати особливості сучасних правових реалій в Україні й багаторічну прокурорську практику, що підтверджує плідність представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді й засвідчує безумовну необхідність використання правозабезпечуючого і правозахисного потенціалів прокуратури в цивільному судочинстві. Копіювання зарубіжного досвіду без будь-яких спроб його осмислення і пристосування до умов України, безперечно, неприпустиме. Це, вочевидь, сьогодні одна з прокурорських функцій, яка є новою не тільки за назвою, а й за змістом. За останні роки діяльність прокурора в цивільному судочинстві трансформувалася від нагляду за розглядом цивільних справ через участь прокурора в цивільному судочинстві до представництва в суді інтересів громадянина або держави.
1.2. Завдання представництва прокурора в цивільному процесі.
У науці цивільного процесу питання про завдання прокурора в цивільному судочинстві вирішується по-різному. Ними називаються: (а) здійснення законоохоронної функції; (б) необхідність захисту прав і законних інтересів громадян; (в) потреба захисту державних чи гро-мадських інтересів та ін. [16, 11; 19, с. 46-48; 27; 34; 47; 96]. Але мета й завдання прокурора в цивільному процесі й виконувані ним процесуальні функції, його процесуально-правове становище визначені в чисельних нормах права; тому правові норми й служать підґрунтям для вирішення питання про завдання представництва прокурора в цивільному процесі.
Такий висновок підтверджується ст. З Закону України "Про прокуратуру", яка має назву "Правові основи діяльності прокуратури". У ній встановлено, що повноваження прокурорів, організація, засади й порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи прокуратури в установленому порядку й у межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів. Із цього можна зро-бити висновок, що правовими підставами щодо визначення завдання представництва прокурора в цивільному процесі насамперед будуть: Конституція України (статті 121-123), Закон "Про прокуратуру" (статті 1, 19, 20 33-40 та ін.), статті 3, 45, 46, 119, 193, 281, 292, 324, 353, 364 та ін. ЦПК, а також норми права інших видів галузевого законодавства.
Передусім прокурор, який бере участь у розгляді цивільних справ у судах, додержуючись принципу незалежності суддів і підпорядкування їх тільки закону, має завданням сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справ і постановлення судових рішень, що ґрунтуються на законі (ст. 34 Закону України "Про прокуратуру").
Стаття 35 Закону "Про прокуратуру" (в редакції від 26 листопада 1993 р.) надає прокуророві право вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави і суспільства, і зобов'язує його своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення порушень законодавства, від кого б вони не виходили. Отже, представництво прокурора в цивільному процесі спрямовано на (а) захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави; (б) сприяння суду у виконанні вимог закону про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справ і постановлення судових рішень, що ґрунтуються на законі; (в) своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись при цьому принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних осіб перед законом і судом.
У контексті наказу Генерального прокурора України № 6-гн від 19 вересня 2005 р. "Про організацію роботи по представництву в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень" [11] основними завданнями представництва слід вважати:
- захист прав і законних інтересів неповнолітніх, інвалідів, інших осіб, які не спроможні з будь-яких причин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких одночасно порушуються, а також захист майнових та інших інтересів держави, що порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних або юридичних осіб;
- притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, які винні в порушенні прав і законних інтересів людини, громадянина або держави;
- поновлення порушених прав та законних інтересів людини, громадянина й держави, усунення причин та умов, що сприяли їх порушенню (п. 1 Наказу).
Визначальну увагу в роботі по представництву інтересів громадян або держави в суді прокурор повинен приділяти пріоритетним напрямкам наглядової діяльності, визначеним наказом Генерального прокурора України №3-гн від 19 вересня 2005 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та суспільних інтересів", насамперед: а) реалізації права на працю, її оплату та охорону; б) охороні здоров'я, медичній допомозі й медичному страхуванню; в) соціальному й пенсійному забезпеченню; г) соціальному захисту пільгових категорій громадян; д) захисту прав споживачів; є) міграції населення та біженців; є) міжнаціональним та міжконфесійним відносинам; ж) захисту суспільної моралі; з) захисту прав неповнолітніх; и) правам громадян при притягненні їх до адміністративної відповідальності; і) запобіганню наркоманії; ї) інформаційній діяльності; к) запобіганню та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; л) викриттю корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією; м) охороні власності, земельних ресурсів і природного середовища; н) здійсненню приватизації державного майна; о) банківській, митній та зовнішньоекономічній діяльність; п) бюджетній діяльності, оподаткуванню й енергозбереженню. Першочергового значення запропоновано також надавати захисту прав учасників війни, інвалідів, осіб похилого віку та інших осіб, які потребують соціаль-ного захисту й державної підтримки (п.п. 2, 3, 4 Наказу).
Упродовж останнього часу активність органів прокуратури України в цьому напрямку невпинно зростає, що можна проілюструвати на прикладі таких показників. Кількість позовів до судів загальної юрисдикції в системі прокуратури України у 1999 р. складала 72931, у 2000 р. - 73439, у 2001 р. - 73671, у 2002 р. - 72470, у 2003 р. - 71028, у 2004 р. - 71691, у 1 півріччі 2005 р. - 45561. Сума, на яку вони були
Loading...

 
 

Цікаве