WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

можливість наділення прокурора владними повноваженнями в цивільному процесі. Він не може давати суду які-небудь вказівки, визначати будь-кого поведінку. Найбільш цілеспрямований вплив на формування правового статусу прокурора в суді мають функціональні принципи судочинства: диспозитивність, змагальність і рівноправність сторін. Отже, підтримуючи в суді заявлені позовні вимоги, прокурор є рівноправною стороною процесу. Проте він не перестає бути представником органу, який здійснює нагляд за дотриманням Конституції і виконанням чинних законів України.
11. Немає необхідності, з нашого погляду, передбачати в ЦПК обов'язкову участь прокурора у процесі, розпочатому з ініціативи інших осіб, а також у випадках, визначених законом, оскільки в кожному конкретному випадку він самостійно вирішує, чи є для цього підстави (ч. 5 ст. 36і Закону України "Про прокуратуру"). Ось чому прокурор може вступити в уже розпочатий процес з ініціативиінших осіб, проте він має представляти в суді інтереси громадянина або держави, тобто інтереси позивача або третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо спору.
Щоб вступити в процес, розпочатий з ініціативи інших осіб, прокурор має повідомити суд заявою і взяти участь у справі. Разом із тим закон не визначає порядку вступу прокурора у процес з власної ініціативи у випадках, якщо він не подав позовів в інтересах громадян чи держави. У зв'язку з цим ч. 6 ст. 130 розд. III необхідно, думаємо, доповнити пунктом 10 такого змісту: "Суд в обов'язковому порядку повідомляє прокурора про розгляд справ за заявами, спір в яких зачіпає права й інтереси неповнолітніх, інвалідів І групи, недієздатних або частково недієздатних, безвісно відсутніх, за заявами про відшкодування збитків за рахунок Державного бюджету, про поновлення на роботі осіб, незаконно звільнених з підприємств (установ чи організацій) державної форми власності, про виселення без надання іншого житла".
12. Не витримує критики норма ч. З ст. 46 ЦПК, яка в імперативному порядку зазначає: якщо дієздатна особа, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, суд залишає заяву без розгляду. Прокурор у процесі судочинства, представляючи інтереси громадянина від імені держави, повинен мати право наполягати на розгляді справи по суті з метою захисту громадянина від необдуманої відмови від позову, тим паче, коли така відмова викликана злочинними діяннями сторонніх осіб чи учасників процесу щодо нього чи близьких родичів.
13. У чинному ЦПК необхідно відновити інститут відводу (самовідводу) прокурора, який не бере участі у справі, якщо він: особисто, прямо чи побічно заінтересований в результатах справи; є родичем сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі; перебуває в особистих стосунках з особами, викликаючих сумнів у його об'єктивності й неупередженості (статті 20-22 ЦПК).
10. Бажано передбачити в ЦПК участь прокурора в окремому проваджені, для чого ч. 1 ст. 240 гл. 2 необхідно викласти в наступній редакції: "Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, прокурора... (далі по тексту)".
Частину 1 ст. 244 гл. З розд. IV доповнити абзацом "Участь прокурора, представників органів опіки й піклування при розгляді справ є обов'язковою".
Частину 1 ст. 249 гл. 4 розд. IV доповнити абзацом: "Участь прокурора при розгляді справи є обов'язковою".
Частину 1 ст. 254 гл. 5 розд. IV викласти в наступній редакції: "Суд розглядає справу про усиновлення за обов'язковою участю заявника, прокурора... (далі по тексту)".
15. З метою правильного і однакового застосування чинного процесуального законодавства, усунення розбіжностей у судовій і прокурорській практиці необхідно чітко визначити обсяг і межі повноважень прокурора при здійсненні ним функції представництва безпосередньо на стадіях перегляду судових рішень.
Законодавець чітко не зазначив у ЦПК право прокурора вносити апеляційні (касаційні) скарги, заяви на рішення у справах, у яких він не брав участі. Але, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 45 ЦПК, що він може здійснити представництво на будь-якій стадії цивільного процесу, та ч. 4 ст. 45, що прокурор, який не брав участь у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами має право ознайомитися з матеріалам справи в суді, можемо зробити висновок, що прокуророві належить право оскарження судових рішень в порядку статей 292 і 324 ЦПК у справах, участі в яких він не брав.
16. У зв'язку з наданням прокуророві права вимагати перегляду судових рішень незалежно від участі у справі виникає запитання: у всіх цивільно-правових спорах про-курору належить таке право чи лише у випадку, коли ухваленим судовим рішенням порушуються права громадян та інтереси держави, охоронювані законом? Вбачається, що правильним є друге. При реалізації права на апеляційне, касаційне оскарження судового рішення або на перегляд його за нововиявленими або винятковими обставинами прокурор повинен пояснити, у чому по даній справі полягає порушення прав громадян чи інтересів держави. За відсутності такого обґрунтування суд має відмовити у прийняті скарги або заяви. У розвиток цього положення необхідно, вважаємо, доповнити ч. 4 ст. 46 гл. 4 розд. 1 після слова "суді" наступним реченням "...робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі". Це правова гарантія непорушності установлених Конституцією прав та свобод громадян, встановлення істини по справі, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.
17. Необхідно у зв'язку з цим доповнити: а) ст. 292 гл. 1 розд. V частиною 3: "Прокурор оскаржує в апеляційному порядку рішення й ухвали суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної
скарги в порядку і строки, встановлені цим Кодексом";
б) ст. 324 гл. 2 розділу V частиною 3: "Прокурор оскаржує в касаційному порядку рішення й ухвали суду першої інстанції шляхом подання касаційної скарги в порядку та строки, встановлені цим Кодексом".
18. У межах реалізації представницької функції прокурор повинен застосовувати відповідні процесуальні заходи реагування, щоб забезпечити законність у діяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання
судових рішень, ухвалених за позовами (заявою) прокурора. Цим пояснюються необхідність у ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачити в числі осіб - учасників виконавчого провадження також і прокурора, якщо він представляє інтереси громадянина або держави в цивільному судочинстві. Він повинен мати право на здійснення процесуальних дій по виконанню судових рішень відповідно до розділів VI і VII ЦПК.
Loading...

 
 

Цікаве