WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

матеріали, заявляти клопотання, брати участь у ньому, давати усні й письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у перебігу виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших його учасників, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (чи бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами.
За ст. 383 ЦПК учасники провадження виконавчих дій та особи, які до них залучаються, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чисвободи.
У разі порушення законних прав та інтересів особи скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до начальника відповідного відділу. Вона повинна подаватися до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ ДВС не пізніше наступного дня після прийняття її судом (ст. 384 ЦПК). Законодавець надав можливість подати скаргу в таких випадках:
- у 10-денний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
- у 3-денний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, якщо оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. При пропущенні з поважних причин строку для подання скарги він може бути поновлений судом (ст. 385 ЦПК).
Скарга на дії державного виконавця чи іншої посадової особи відділу ДВС розглядається судом у 10-денний строк на судовому засіданні за участю заявника й державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. За відсутності сторін скарга може бути розглянута без них. Якщо суд установить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника (ст. 386 ЦПК).
У ст. 387 ЦПК вказано, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу. У випадку встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними й зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу ДВС задовольнити вимогу заявника й усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дія чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи ДВС і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Про виконання ухвали відповідний орган ДВС повідомляє суд і заявника не пізніше місячного строку з дня одержання ухвали суду (ст. 389 ЦПК).
Можемо підсумувати, що одним з важливих складників забезпечення законності виконавчого провадження й захисту прав його учасників виступає діяльність прокурора, спрямована на виконання повноважень, покладених на нього Конституцією України й чинним законодавством при виконанні судових рішень. Прокурор бере участь у виконавчому провадженні, виконуючи функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
ВИСНОВКИ
Вважаємо, що завдання, поставлені в даній дипломній роботі виконані. Підсумовуюче розглянуте, робимо такі узагальнюючі висновки.
1. Звертає на себе увага, що в науковому фонді незалежної України немає ні монографій, ні підручників, ні навчально-методичних чи практичних посібників, спеціально присвячених теоретичним, а головне - практичним проблемам
представництва прокурором інтересів громадянина або держави в цивільному судочинстві. Нині ж представницька функція прокуратури перебуває в стадії становлення, а тому винятково важливим є визначення найголовніших напрямів її розвитку. Ця прогалина повною мірою заповнюється матеріалами цього посібника.
2. Розвиток представництва прокурора у цивільному судочинстві відбиває історію становлення національного цивільного процесу й участі в ньому прокурора - від нагляду за законністю цивільного судочинства через участь у розгляді судом справ до представництва в суді інтересів громадянина або державних чи суспільних інтересів.
Конституцією України передбачається новий підхід до визначення процесуального становища прокурора в цивільному процесі в умовах сьогодення. Звертаючись до суду із заявою про захист прав і свобод громадян, державних і суспільних інтересів, прокуратур реалізовує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дійових засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності та правопорядку. Прокурор - особливий суб'єкт цивільного процесу, і його участь у цивільному судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом (п. 2 ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 45 ЦПК, ч. 2 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру"). Іншими словами, функція представництва інтересів у суді є для органів прокуратури конституційною.
Таким чином, участь прокурора у цивільному процесі є необхідною для захисту прав та свобод громадян, інтересів держави, дотримання законності в суспільстві, злагодженого функціонування державного механізму в умовах властивого демократії поділу влади. Утім, унаслідок недосконалості законодавства існує багато проблем, пов'язаних з цим інститутом, які потребують невідкладного вирішення, тому що від успішного виконання прокуратурою функції представництва інтересів громадянина або держави в суді залежить процес побудови правової держави, невід'ємним (якщо не основним) атрибутом якої є утвердження законності.
3. Визначаючи правову природу представництва прокурора в цивільному судочинстві, необхідно виходити з сутності прокуратури як органу, який здійснює функцію охорони закону, державно-правових відносин. Вступаючи у процес, прокурор стає його учасником і підпорядковується тим правилам, які регулюють процесуальну діяльність усіх суб'єктів цивільного процесуального права. Але цей факт є внутрішнім стосовно того, що прокурор перш за все - представник держави, який виконує правозахисну функцію.
Відповідно до Конституції України (статті 121 - 123) прокуратура є організаційно самостійним державно-правовим інститутом влади, який не належить до жодної з її гілок (ст.6). Представляючи в суді інтереси громадянина або держави, прокурор реалізує винятково конституційні положення, закріплені у статтях 3 і 13 Основного Закону, відповідно до яких держава зобов'язана забезпечувати захист прав і свобод громадян, а також усіх суб'єктів
Loading...

 
 

Цікаве