WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

125 і п. 8 ч. З ст. 129 Конституції засвідчує, що побудова системи судів загальної юрисдикції узгоджується зі стадіями судочинства, відповідними формами провадження (зокрема, в апеляційній і касаційній інстанціях). За змістом цих положень апеляційною інстанцією названі апеляційні суди, а касаційне провадження може здійснюватися в касаційних судах, визначених у ст. 125 Конституції. Таким чином, Конституційний Суд дійшов висновку, що утворення в системі судів загальної юрисдикції Касаційного суду суперечить статтям 125 і 129 Конституції. Отже, можна зробити висновок, що єдиною касаційною інстанцією в цивільному судочинстві насьогодні залишається Верховний Суд України, тобто його Судова палата у цивільних справах [95].
Виходячи з диспозитивних засад цивільного судочинства, прокурор, який подав касаційну скаргу до Верховного Суду України, вправі: 1) доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження; 2) відкликати її до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції; 3) відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження (ст. 330 ЦПК). Доповнити, змінити касаційну скаргу має право також прокурор вищого рівня (ст. 40 Закону України "Про прокуратуру").
Протягом 10-денного строку (ст. 327 ЦПК) з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом. За наявності клопотання особи, яка подала скаргу, суд У разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали). Після цього, якщо постановлено ухвалу про прийняття касаційної скарги, суд касаційної інстанції в 10-денний строк витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги й доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу (ст. 328 ЦПК).
ЦПК не містить положень, які обмежували б строк, упродовж якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу, тобто це прерогатива суду. У частині права на приєднання до касаційної скарги осіб, які беруть участь у справі й виступають на стороні особи, яка подала ка-саційну скаргу, зміни стосуються обмеження строку на цю дію лише протягом 10 днів із дня одержання копії касаційної скарги (ч. 2 ст. 329 ЦПК), тоді як ЦПК 1963 р. передбачав право на це впродовж усього строку на касаційне оскарження. Особа, яка приєдналася до касаційної скарги, повинна також зазначити про своє бажання взяти участь у її розгляді судом касаційної інстанції. Зазначена норма фактично надає повноваження суду касаційної інстанції не викликати цю особу до участі в розгляді справи [40].
Зазначимо й наступні положення. Після отримання справи суддя-доповідач протягом 10-ти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі (ст. 331 ЦПК). Після цього провадиться попередній розгляд справи (ст. 332 ЦПК), який повинен відбутися упродовж 5-ти днів після складання доповіді суддею-доповідачем.
У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії у складі 3-х суддів про проведення підготовчої дії й обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції (ч. 2 ст. 332 ЦПК). Останній відхиляє касаційну скаргу й залишає рішення без змін, якщо немає підстав для скасування судового рішення (ч. З ст. 332 ЦПК). Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення (ч. 4 ст. 332 ЦПК). Він призначає справу до судового розгляду, якщо не існує підстав, установлених частинами 2, З ст. 332 (ч. 5 ст. 332 ЦПК). Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один із суддів дійшов такого висновку. Про це постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
На жаль, зі ст. 332 ЦПК не зрозуміло, що законодавець мав на увазі, коли в ч. 5 зазначив, що справа призначається до судового розгляду за відсутності підстав, установлених частинами 2, 3 ст. 332, тобто обставин, необхідних для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 333 ЦПК (у редакції Закону від 8 вересня 2005 р., № 2875-ІУ) у касаційному порядку справа розглядається колегією у складі 5-ти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
У касаційному порядку може бути перевірено лише правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Касаційна інстанція не наділена правом установлювати або/та вважати доведеними обставини, що не були зазначені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими тощо (ч.1 ст. 335 ЦПК).
Суд у касаційній інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч. 2 ст. 335 ЦПК). У свою чергу, суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм права процесуального, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (ч. З ст. 335 ЦПК).
Прокурор під час розгляду справи в касаційному порядку може наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи, тобто правильності застосування судом першої інстанції або апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права. Він повинен заз-начити норми, які були порушені чи неправильно застосовані судом, і вказати, в чому саме вони полягали.
З нашого погляду, для підтримання касаційної скарги прокурор обов'язково має брати участь у судовому засіданні касаційної інстанції, про день і час якого повинен бути повідомленим завчасно. У наказі Генерального прокурора України № б-гн від 19 вересня 2005 р. участь прокурорських працівників у суді касаційної інстанції запропоновано забезпечувати галузевому управлінню представництва Генеральної прокуратури України (п. 8.3).
У разі скасування судового рішення й направлення справи на новий розгляд касаційний суд має зазначити, які порушення права було допущено судом першої або апеляційної інстанції (ст. 345 ЦПК).
Рішення суду касаційної інстанції або його вступна й резолютивна частини проголошуються прилюдно зразу ж після закінчення судового розгляду. Головуючий роз'яснює його зміст. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної й резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду (статті 347 і 218 ЦПК).
Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в межах строку на касаційне оскарження, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду або якщо строки на подання касаційної скарги у зв'язку з
Loading...

 
 

Цікаве