WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

рішень" приписує прокурорам усіх рівнів забезпечувати своєчасне реагування на незаконні рішення суду в цивільних справах та якісну підготовку апеляційних скарг (п. 8).
Реалізація прокурором права на апеляційне оскарження також обумовлена окресленими ст. 294 ЦПК строками. Строк подання заяви про приєднання до апеляційного оскарження нині дещо розширено. Якщо за ЦПК 1963 р. (ст. 297) заяву можна було подавати в межах строку на апеляційне оскарження, то за ЦПК 2004 р. заява про приєднання може бути подана до початку розгляду справи вапеляційному суді.
Новелою ЦПК 2004 р. є те, що пред'явленню апеляційної скарги передує подання заяви про апеляційне оскарження рішення або ухвали суду першої інстанції. Заяву може бути подано протягом 5-10-ти днів із дня проголошення рішення або ухвали суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів, а на ухвалу суду - 10-ти після подання заяви про апеляційне оскарження (ч. ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК). Апеляційна скарга може бути подана прокурором і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо ця скарга подається у строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 4 ст. 295 ЦПК).
Важливе значення має зміст апеляції прокурора, тобто сутність його звернення до вищого суду про повторний розгляд справи, тому що саме в ньому визначаються межі розгляду справи апеляційною інстанцією. З нашого погляду, центральною частиною апеляції є: 1) посилання прокурора на наявність порушених, не поновлених чи недостатньо захищених нижчим судом прав, свобод та законних інтересів громадян або держави, а також/чи підстав вважати, що рішення місцевого суду не може набрати законної сили, оскільки постановлено некомпетентним судом та/чи з порушенням процедури провадження в справі; 2) визначення, у якому обсязі оскаржується рішення суду першої інстанції (повністю чи частково); 3) суть зверненої до апеляційного суду вимоги прокурора.
За загальним правилом прокурор має право доповнити, змінити, відкликати або відмовитися від апеляційної скарги повністю або частково. Доповнення чи зміна її можливі впродовж строку, передбаченого на апеляційне оскарження. Відкликання апеляційної скарги можливе до початку розгляду справи в апеляційному суді. При її відкликанні суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги (частини 1-3 ст. 300 ЦПК).
Важливою теоретичною і практичною проблемою є відсутність у вищестоящих прокурорів права вносити зміни й доповнення до апеляції, поданої прокурором-апелянтом. Як зазначено в ч. 1 ст. 300 ЦПК, право доповнити, змінити чи відкликати апеляцію має особа, яка її подала, тобто це право має лише прокурор, який брав участь у розгляді цивільної справи судом першої інстанції, або прокурор (його заступник), який не брав участі у справі, але подав апеляційну скаргу в порядку ч. 4 ст. 46 ЦПК. Разом із тим ст. 40 Закону України "Про прокуратуру" надає право змінити чи доповнити апеляцію крім прокурора, який вніс апеляційне подання, ще й прокуророві вищого рівня. Іншими словами, існують практичні труднощі щодо цього й в інших, у тому числі вищестоящих, прокурорів (наприклад, у випадку хвороби прокурора, який брав участь у судовому розгляді справи чи незгоди з його позицією вищестоящого прокурора).
Участь у суді апеляційної інстанції за загальним правилом забезпечує прокурор (старший прокурор) відділу (управління), представництва відповідної прокуратури області, АР Крим, м. Києва й Севастополя. На практичному рівні цих прокурорів іменують "зональними".
Прокурор має право заявляти клопотання про виклик у судове засідання свідків, про призначення експертизи, про залучення до участі у справі спеціалістів і витребування інших доказів, подавати додатково докази, давати пояснення, висловлювати свої міркування з окремих питань і по суті справи, виступати у судових дебатах [44, 55-63].
Він вправі протягом усього часу розгляду справи відмовитися від апеляційної скарги повністю або частково. Відмова можлива впродовж усього часу розгляду справи в апеляційному суді. Одночасно з прийняттям відмови від апеляційної скарги суд вирішує питання про закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження. У разі закриття останнього прокурор, відмову якого було прийнято судом, позбавляється права на повторне подання апеляційної скарги з тих же підстав (ч. 4 ст. 300 ЦПК).
Виникає запитання: чи обмежений прокурор, який бере участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, при вчиненні зазначених дій позицією того прокурора, який брав участь у суді першої інстанції? ЦПК на це запитання ствердної відповіді не дає, проте доцільність такого обмеження викликає серйозні сумніви: адже вищестоящий прокурор, підтримуючи скаргу в суді апеляційної інстанції, перетворюється на статиста, тоді як в силу покладених на нього функцій і завдань він повинен займати активну позицію в дослідженні доказів у справі.
Ось чому, вважаємо, у новому Законі України "Про прокуратуру" та чинному ЦПК необхідно врахувати зазначені пропозиції, що дасть можливість як прокуророві - ініціатору перегляду справи в апеляційному порядку, так і прокуророві - учаснику апеляційного провадження ефективно виконувати свої завдання в процесі розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, що істотно зміцнить роль прокурора як представника публічної влади, призначеного для захисту прав громадян і держави.
Прокурор, якого не задовольняє рішення або ухвала апеляційного суду, може оскаржити їх у касаційному порядку, ініціювати розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами, перегляд рішення або ухвали суду, які набрали законної сили за нововиявленими обставинами (про це йтиметься у наступних підрозділах посібника).
3.2. Участь прокурора у провадженні цивільних справ касаційною інстанцією.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення касаційного оскарження рішення суду (п. 8 ч. З ст. 129 Конституції України). Можливість перевірки законності судових рішень не лише в апеляційному, а й у касаційному порядку є додатковою гарантією захисту суб'єктивних прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Завдання суду касаційної інстанції не обмежується лише перевіркою законності судових рішень і виправленням судових помилок. Особливе значення має пов'язана з розглядом конкретних справ діяльність суду касаційної інстанції зі спрямування судової практики, забезпечення суворого й неухильного додержання судами норм матеріального і процесуального права, однакового і пра-вильного застосування законодавства. Як зазначають П. Шевчук і В. Кривенко, ця стадія цивільного процесу є екстраординарною (виключною), на якій забезпечується додаткова перевірка судових актів [94, 29].
Виходячи з положень ч. 4 ст. 46 і ст. 324 ЦПК, прокурор незалежно від того, чи брав він участь у справі, має право подавати касаційні скарги відповідно на рішення або ухвали суду
Loading...

 
 

Цікаве