WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

першому етапі формується предмет доказування й визначаються його межі, здійснюється пошук і систематизація доказування. На другому відбувається збирання доказів у формі подання, участь їх у дослідженні й оцінці.
Першою формою встановлення прокурором доказів є (а) звернення громадян, юридичних осіб та бесіда з ними і (б) виявлення безпосередньо ним порушень закону при виданні актів органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,а також у разі порушення засад конституційного ладу, суспільного життя, права власності, економічної, екологічної, інформаційної безпеки держави тощо. Другою формою виявлення доказів необхідно вважати (а) витребування від юридичних і фізичних осіб необхідних матеріалів, документів, рішень, розпо-ряджень, інструкції, наказів, протоколів, статистичних даних, актів ревізій, перевірок, висновків спеціалістів тощо, (б) виклик до прокуратури посадових осіб та громадян для надання відповідних пояснень, (в) вимоги щодо припинення протиправних дій, (г) призначення ревізії, експертизи, перевірки, залучення для цього фахівців тощо.
Для виявлення доказів прокурор має право звернутися до суду з клопотанням про їх витребування, залучення до справи вже відомих доказів або про надання допомоги у їх виявленні. Коли точне місцезнаходження доказів невідоме, він може обмежитися описом їх можливого місцезнаходження або вказівкою джерела. Незнання точного змісту, форми та інших характеристик доказів не повинно бути перешкодою для порушення питання про їх витребування, коли такий спосіб отримання доказів є єдино можливим або найбільш ефективним [23, 76-79].
Потрібно також звернути увагу на недостатнє законодавче врегулювання відносин прокурора з джерелами інформації, тим паче, що їх кількість має тенденцію до збільшення. З'являються нові види інформації та способи її зберігання й передачі - машинописний, із використанням відеомагнітофонів, комп'ютерів, через мережу Інтернет тощо. Науково-технічний прогрес неминуче породжує перед цивільним судочинством нові питання, які слід вирішувати [53].
Прокурор, на відміну від інших осіб, які звертаються до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і беруть участь у справі, завжди виступає позивачем у процесуальному значенні, а носієм матеріальних прав є та особа, в інтересах якої ним порушено справу, яка й може розпорядитися належними їй матеріальними правами: укласти з відповідачем мирову угоду або заявити до нього, наприклад, зустрічну позовну заяву. Прокурор же відповідачем за зустрічним позовом бути не може, він також, повторимося, не вправі укладати мирову угоду (ч. 1 ст. 46 ЦПК).
Прокурор, який відповідно до ч. 1 ст. 45 і ст. 118 ЦПК звернувся до суду першої інстанції в інтересах інших осіб, не зв'язаний своєю позицією, яка була викладена у позовній заяві, і позицією позивача, в інтересах якого пред'явлено позов. Ось чому, дійшовши в перебігу розгляду справи висновку про безпідставність заявлених вимог, він має право відмовитися від позову повністю або частково.
У той же час така його відмова або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано прокурором заяву, права вимагати від суду розгляду справи для вирішення вимоги у первинному обсязі (ч. 2 ст. 46 ЦПК).
Невід'ємним складником судового розгляду є судові дебати, у яких прокурор виступає першим (ч. 6 ст. 193 ЦПК). У своїй промові він посилається лише на обставини й докази, досліджені в судовому засіданні. Суд не вправі обмежувати тривалість виступу прокурора певним часом. Головуючий може зупинити його лише якщо він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. Із дозволу суду прокурор може обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
Виходячи з ч. 2 ст. 45 ЦПК, прокурор вправі вступати в розгляд цивільних справ, розпочатих з ініціативи інших осіб. У випадках, передбачених законом, участь прокурора в розгляді судами цих справ є обов'язковою. Так, справа за заявою про надання або припинення психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається за його обов'язковою участю (ч. 2 ст. 281 ЦПК, ст. 22 Закону України від 22 лютого 2000 р. "Про психіатричну допомогу").
Прокурор, який бере участь у справі, що розпочалася з ініціативи інших осіб, користується процесуальними правами, несе процесуальні обов'язки, передбачені ст. 27 ЦПК. Проте він не може змінити підставу або предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, оскільки не пред'являв його в інтересах конкретної особи - позивача, третьої особи, яка заявляє самостійну вимогу щодо предмету спору.
При розгляді цивільної справи, порушеної іншими особами, прокурор виступає й у дебатах як особа, яка бере участь у справі. У судових дебатах він виступає разом з особою, чиї інтереси представляє в суді.
Проблемним питанням здійснення прокурорської функції представництва в цивільному судочинстві є порядок процесуального оформлення вступу прокурора у справу, порушену не за його позовом. На відміну від господарського судочинства, де згідно зі ст. 29 ГПК про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні також і усно, цивільне процесуальне законодавство вказане питання чітко не врегульовує.
Тому при необхідності вступу прокурора в уже порушену справу на захист прав і свобод громадян, інтересів держави чи суспільства виникає практичне запитання: яким процесуальним документом оформити вступ прокурора у справу? На безумовну потребу такого процесуального оформлення вказує та ж норма ст. 119 ЦПК: за нею особа, яка діє на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, повинна у відповідному документі зазначити підстави такого захисту.
Законодавче оформлення цього питання має практичне значення, оскільки від того, що за документ буде подано прокурором до суду - заяву, клопотання чи повідомлення про вступ у справу, судом вирішуватиметься питання про його розгляд. За певних обставин судом заява чи клопотання прокурора можуть бути не задоволені, що зашкодить захисту прав і свобод громадян, інтересів держави або суспільства, а також реалізації прокурором конституційної функції представництва.
Ось чому порядок здійснення прокурором представництва інтересів громадян і держави в суді у справах, порушених за позовами інших осіб, має чітко визначатися цивільним процесуальним законом.
РОЗДІЛ ІІІ. Процесуальний статус прокурора при перегляді й виконанні судових рішень у цивільних справах.
3.1. Участь прокурора у провадженні цивільних справ апеляційною інстанцією.
Зазначимо такі загальні положення чинного законодавства щодо розглядуваного питання. Пункт 8 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Вона характеризується як елемент
Loading...

 
 

Цікаве