WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України - Дипломна робота

арешту майна, яке стягується в доход держави.
Генеральний прокурор України зобов'язує прокурорів, які повинні брати участь у цивільному процесі, а) ретельно готуватися до судових засідань, брати активну участь у збиранні й дослідженні доказів, з'ясуванні обставин справи; б) дотримуватися судової етики; в) свої міркування щодо спору, вирішуваного судом, висловлювати відповідно до закону й матеріалівсправи; г) виходити з вимог закону про те, що у справах, порушених за позовами чи заявою прокурора, обов'язок доказування покладається на прокурора, який користується рівними з іншими учасниками процесу (особами, які беруть участь у справі) правами (наказ № 6-гн від 19 вересня 2005 р.).
При підготовці до судового розгляду прокурор, як правило, складає план участі в процесі для з'ясування в судовому засіданні обставин, юридичних фактів, які згідно із законом встановлюють, змінюють чи припиняють цивільні правовідносини, щоб у кінцевому рахунку підтримати законний і обґрунтований позов. Процесуальні дії прокурора в судовому засіданні повинні бути спрямовані на забезпечення повного, всебічного й об'єктивного з'ясування обставин, фактів, що мають значення. До участі в судовому розгляді прокуророві необхідно ще раз уточнити законодавство, що регулює ці спірні правовідносини, інші нормативні акти [99].
Слід зазначити, що новий ЦПК уперше чітко визначає строки руху справи: а) відкриття провадження у справі протягом 10-ти днів із дня надходження заяви до суду (ч. З ст. 122); б) попереднє судове засідання протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі (ст. 129); в) судове засідання не пізніше ніж через 15 днів після закінчення проведення підготовчих дій (ч. 2 ст. 156); г) увесь строк розгляду справи (ст. 157).
Отже, щоб розпочати розгляд справи за позовом прокурора суддя має постановити три ухвали: а) про відкриття провадження у справі; б) про проведення попереднього судового засідання; в) про призначення справи до розгляду. Між цими ухвалами існують певні проміжки часу. Можлива ще й четверта ухвала - про подовження строку розгляду справи. Однак у будь-якому випадку розгляд цивільної справи має передбачати послідовні дії судді, які забезпечують її поступовий рух, оскільки саме з цього і складається реалізація права доступу до суду на стадії прийняття позову [57].
Прокурор бере участь насамперед у попередньому судовому засіданні (ст. 130 ЦПК), де суд за його заявою поряд з іншими питаннями може вжити заходів для забезпечення поданого позову (ст. 151 ЦПК). Це необхідно у випадках, коли відповідач вчиняє або може вчинити дії, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання судового рішення [38].
Суддя на стадії до судового розгляду згідно з ч. 1 ст. 143 ЦПК самостійно вирішує питання про проведення експертизи з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі. Крім того, ЦПК надає право особам, які беруть участь у справі, подати суду запитання, які потрібують відповіді експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення запитань осіб, які беруть участь у справі.
Отже, за вказаним і правовими нормами прокурор особисто ініціює запитання, на які необхідна відповідь, і має право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі (перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідницькими інститутами судових експертиз Міністерства юстиції України наведено в додатку до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 30 грудня 2004 р., № 144/5), доручити її конкретному експерту, заявляти відвід останньому, давати йому пояснення, ознайомитися з висновками експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу [45].
Після закінчення підготовки справи за позовом прокурора до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 176 ЦПК прокурор, як особа, яка звернулася до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дає пояснення першим.
У процесі розгляду позову прокурор зобов'язаний виявляти повагу до суду, виконувати процесуальні норми, що регламентують указаний вище порядок судового розгляду справ, беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого (ст. 162 ЦПК). Втручання прокурора в будь-якій формі в діяльність суду при здійсненні ним правосуддя неприпустимо. Підтримуючи в суді поданий позов, прокурор діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом.
Стаття 46 ЦПК передбачає процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси інших. Якщо зазначені у ст. 45 ЦПК органи та інші особи порушують справу в суді в інтересах інших осіб, державних або суспільних інтересах, вони користуються процесуальними правами й несуть процесуальні обов'язки особи, в інтересах якої діють, за винятком права закінчувати справу мировою угодою (ч. 1 ст. 46 ЦПК). Отже, процесуальний закон відносить указаних осіб, у тому числі й прокурора, до осіб, які беруть участь у справі (п. З ст. 26 ЦПК), із чого випливає, що прокурор під час розгляду справи по суті користується процесуальними правами й несе процесуальні обов'язки, передбачені статтями 27 і 31 ЦПК, за винятком права укладати мирову угоду.
Права в цьому процесі прокурора: (а) знайомитися з матеріалами справи, (б) робити з них витяги, (в) знімати копії з документів, долучених до справи, (г) одержувати копії рішень, ухвал, (д) брати участь у судових засіданнях, (є) подавати докази, (є) брати участь у дослідженні доказів, (ж) ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, (з) заявляти клопотання й відводи, (и) давати усні й письмові пояснення суду, (і) подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, й заперечення проти клопотань, доводів та міркувань інших осіб, (ї) знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії й подавати письмові зауваження з приводу можливої його неправильності чи неповноти, (к) прослуховувати запис-фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, л) подавати письмові зауваження з приводу його можливої неправильності чи неповноти, м) оскаржувати рішення й ухвали суду, н) користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом (статті 27, 219 - 221 ЦПК). Крім зазначених прав та обов'язків, прокурор, як суб'єкт цивільного процесу, вправі протягом усього часу ; розгляду справи змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог,, відмовлятися від позову (ч. 2 ст. 31 ЦПК).
Саме завдяки цьому система доказування як діяльності прокурора в цивільному процесі повинна розглядатися як сукупність, що складається з двох груп елементів. Перша є підготовчою стадією доказування, друга - його здійсненням. На
Loading...

 
 

Цікаве