WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Цивільне право України - Контрольна робота

Цивільне право України - Контрольна робота


Контрольна робота
Цивільне право України
План:
1. Цивільне право України: поняття і система
3
2. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення
5
3. Суб'єкти цивільно-правових відносин
8
4. Список використаної літератури
13
1. Цивільне право України: поняття і система
Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому,
Цивільне право України, як будь-яка інша галузь права, характеризується предметом і методом правового регулювання.
Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин: майнові відносини; особисті немайнові відносини,
Майновими, відносинами є правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном. Вони зумовлені використанням товарно-грошової форми.
Особисті немайнові відносини індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню нею ЇЇ особистих прав і свобод (наприклад, право особи на життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я та авторство), які поділяються на дві групи:
* особисті права, пов'язані з майновими (скажімо, 'права авторів на результати інтелектуальної праці в царині науки, літератури, мистецтва тощо);
* особисті права, не пов'язані з майновими (приміром, права особи на честь, гідність, ім'я, листування тощо).
Сторони цих відносин виступають як юридичне півні між собою, автономні та незалежні одна від одної, що є однією з характерних рис цивільно-правового методу. Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), юридичні особи та держава як у цілому, так і окремі соціальні утворення (адміністративно-територіальні одиниці, в тому чис-лі автономні утворення). З виникненням цивільно-правових відносин їхні учасники не можуть нав'язувати свою волю один одному, а тому їхні стосунки повинні базуватися на основі досягнутої згоди (наприклад, в основу реалізації договору купівлі-прода-жу сторони мають покласти досягнення спільної згоди відносно кількості, якості й ціни товару).
Цивільно-правовий метод характеризується такими ознаками;
o юридичною рівністю сторін;
o диспозитивністю сторін, на підставі чого сторо нам надається право визначати їхні взаємовід носини на власний розсуд повністю або частково в межах, передбачених чинним законодавством;
o особливим способом вирішення майнових спорів між учасниками цивільних правовідносин (че рез загальний суд, арбітражний чи третейський суд);
o наявністю майнової відповідальності сторін.
Отже, цивільне право являє собою сукупність норм права, які регулюють майнові та особисті не-майнові відносини, що складаються в суспільстві між. фізичними і юридичними особами та іншими соціальними утвореннями на засадах юридичної рівності сторін.
Система цивільного права України визначає розміщення його складових у певній системі, обумовленій взаємозв'язком її елементів - юридичних норм та інститутів. Вона поділяється на дві частини: загальну та особливу.
2. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення.
Цивільно-правові відносини - врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті не-майнові відносини, учасники яких виступають юри-дично рівними носіями прав та обов'язків.
Відповідно до статей 1, 2 Цивільного кодексу України зазначені відносини виникають у:
* державних, кооперативних та інших громад
ських організацій між собою;
* громадян із державними, кооперативними та ін
шими громадськими організаціями;
* громадян між собою.
Для цивільно-правових відносин є характерними специфічні ознаки, які вирізняють їх з-поміж інших видів правових відносин, що виникають у суспільстві. Зокрема, слід відзначити такі особливості:
o цивільно-правові відносини - це майнові та осо
бисті немайнові відносини;
o учасники цих відносин характеризуються май
новою відокремленістю та юридичною рівністю;
o юридичні права та обов'язки суб'єктів цивільно-
правових відносин виникають, змінюються або
припиняються на підставі юридичних фактів.
Цивільно-правові відносини складаються з трьох основних елементів; суб'єктів, об'єктів і змісту.
Суб'єктами цивільно-правових відносин можуть бути фізичні та юридичні особи.
Правові відносини між фізичними особами виникають здебільшого з приводу матеріальних, духовних та інших потреб. З урахуванням зазначеного об'єктами цивільно-правових відносин можуть бути: речі, дії, продукти творчої діяльності, особисті немайнові блага.
Змістом цивільно-правових відносин є цивільні права та обов'язки суб'єктів таких відносин.
У цьому випадку суб'єктивне право - заснована на законі можливість конкретної особи здійснювати певні дії та вимагати задоволення її інтересу від зобов'язаної особи.
Зміст суб'єктивного права знаходить свій вияв у відповідних можливостях учасника зазначених відносин:
o чинити певні дії (наприклад, купувати, продава
ти, дарувати речі, використовувати твори тощо);
o вимагати належної поведінки від зобов'язаних осіб (скажімо, виконати роботу, передати речі і т. ін.);
o можливість звернутися до застосування приму сової сили державного апарату для реалізації права вимоги.
Суб'єктивний цивільний обов'язок - це міра необхідної поведінки зобов'язаної особи, яку вимагає від неї уповноважена особа з метою задоволення своїх інтересів.
Цивільно-правові відносини поділяються на такі види:
o за змістом: майнові цивільно-правові відносини, спрямовані на задоволення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб (приміром, правовідно сини власності, передача майна однією особою іншій у порядку спадкування); немайнові цивільно-правові відносини щодо задоволення особистих немайнових інтересів учасників цих відносин (наприклад, авторські правовідносини);
o за зв'язком учасників відносин: абсолютні, тоб то цивільноправові відносини, за яких уповноваже ному суб'єктові протистоїть як зобов'язаний суб'єкт невизначене коло осіб (скажімо, правовідносини власності, авторства); відносні цивільноправові від носини, за яких уповноваженому суб'єктові протис тоїть конкретно визначена особа, яка повинна виконати для уповноваженого суб'єкта певні дії (приміром, у разі купівлі-продажу, зберігання, по ставки);
o залежно від об'єкта правових відносин: речові цивільно-правові відносини, об'єктом яких є речі (наприклад, відносини володіння та користування майном); зобов'язальні, тобто правовідносини, об'єк том яких є виконання відповідних зобов'язань (на приклад, відносини, які виникають із договору, спричинення шкоди);
o залежно від структури: прості цивільно-право вівідносини, за яких одній стороні належить тільки право, а іншій тільки обов'язок (скажімо, правовідносини, що виникають із договору позики); складні цивільно-правові відносини, за яких дві сторони мають як права, так і обов'язки (наприклад,
відносини, що виникають із договору купівлі-продажу);
o за характером нормативного спрямування: регулятивні цивільно-правові відносини, в основу яких покладено дію цивільно-правових норм, спрямованих на регулювання майнових та особистих не-майнових відносин між їх учасниками; охоронні цивільно-правові відносини, що виникають унаслідок порушення цивільних прав одного з суб'єктів цих відносин і спрямовані на їх відновлення.
Цивільно-правові відносини виникають, змінюються або припиняються на підставі юридичних фактів, тобто обставин, які мають юридичне значення і породжують певні правові наслідки.
Цивільний кодекс України (ст" 4) передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають унаслідок: угод; адміністративних актів; відкриттів, винаходів, раціоналізаторських
Loading...

 
 

Цікаве