WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принцип розподілу влади в конституційній системі України - Курсова робота

Принцип розподілу влади в конституційній системі України - Курсова робота

належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої". Судочинство в Україні провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними його засадами є: законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, підтримання державного обвинувачення в суді прокурором, забезпечення обвинуваченому права на захист, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом, обов'язковість рішень суду. Конституція також установлює, що за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності.
Згідно з Конституцією України в державі діє Вища рада юстиції. До відання Вищої ради юстиції належать: внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх із посад, винесення рішення відносно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, здійснення дисциплінарного провадження стосовно до суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів і розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. Конституція України вносить низку суттєвих змін і доповнень до практики здійснення правосуддя. Саме тому в розділі XV "Перехідні положення" зафіксовано, що Верховний Суд України і Вищий господарський суд України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні згідно з Конституцією України, але не довше ніж п'ять років.
До того ж Конституція України встановлює, що судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку їх обрання чи призначення. А судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року.
В загальній системі розподілу державної влади Судова система виступає в ролі арбітра, стримуючи діяльність Верховної Ради України за допомогою Конституційного Суду України і незаконну та протиправну діяльність виконавчої влади за допомогою судів загальної юрисдикції.
3 Шляхи вдосконалення інституту розподілу влади в конституційній системі України
Розглянемо принцип поділу державної влади на прикладі поділу влади в сучасній Україні. З часу прийняття Верховною Радою України Конституції 1996 р. минуло майже одинадцять років, що дозволяє говорити про наявність значного досвіду в реалізації норм Основного Закону держави. Ключовими моментами такого досвіду виявилися певні проблеми та суперечності у здійсненні державної влади за принципом її поділу між трьома гілками.
Як відомо, ініціатором вирішення міжвладних суперечностей став Президент України Л.Д. Кучма, коли у серпні 2002 р. запропонував ідею конституційної реформи. Пропозиція Глави держави зумовила появу багатьох варіантів таких змін. У цьому на-прямі працювали як політичні діячі, так і науковці, які розробляли і пропонували різні концепції поділу влади в Україні. Зокрема, питаннями удосконалення діяльності системи вищих органів держави та взагалі доцільності проведення політичної реформи займалися такі вчені, як В.Авер'янов, О.Андрійко, А.Гальчинський, В.Журавський, Ї.Кресіна, Н.Нижник, В.Погорілко, Д.Притика, В.Селіванов, В.Тацій, М.Тодика, М.Цвік, В.Шаповал, Ю.Шемученко, а також політики О.Безпалов, Г.Васильєв, В.Литвин, О.Мороз, В.Онопенко та ін.
Концептуальні засади реформування конституційної моделі поділу влади в Україні мають спиратися на з'ясування причинної зумовленості цього процесу. З даного питання висловлювалися різні думки. Так, досліджуючи методологію конституційної реформи, академік В.Тацій наголошував на тому, що серед її причин - необхідність реалізації деяких основоположних норм, які на сьогодні втілюються в життя складно і непослідовно. Він також виходить з того, що Конституція не може залишатися незмінною, якщо її чинні приписи не дають можливості розкрити потенціал народовладдя. Основоположні норми є недосконалими або ж не деталізовані належним чином на рівні конституційного та поточного законодавства і тому не можуть ефективно застосовуватися на практиці.
Серед причин реформування саме моделі поділу влади колишній міністр юстиції України О.Лавринович називав "автономізацію гілок влади", яка відбувалася протягом останніх років. Цей процес не дозволяв ефективно вирішуватисоціально-економічні проблеми. Тому Президент України Л.Д. Кучма і зробив акцент на доцільності вирішення саме цих питань, оскільки існує об'єктивна необхідність визначення вектора політичних сил, що домінують у вищому представницькому органі держави і зобов'язані взяти на себе відповідальність не тільки за напрями законотворення, але й за дії виконавчої влади. Разом з тим причини зазначеної реформи не зводяться лише до ускладнених відносин між законодавчою та виконавчою гілками влади, оскільки в такому випадку пропозиції змін мали б вигляд ситуативного реагування на чергове загострення суспільно-політичної ситуації і не відзначалися б закономірним характером.
Концептуальна сутність реформування моделі поділу влади, як відомо, полягає в тому, щоб, забезпечивши безумовно демократичні принципи організації та функціонування державної влади на засадах її поділу, в той же час наділити ці гілки влади необхідним балансом повноважень та відповідальності, забезпечити підконтрольність державної влади суспільству, оптимізувати державне управління тощо.
Відповідним чином виникло питання щодо способів, механізмів та перспектив удосконалення існуючої системи поділу влади. Цікаво, що тут виокремилися дві провідні тенденції, протиборство між якими позначило весь драматизм перебігу реальних процесів реформування зазначеної моделі. Перший підхід апелював до необхідності збереження конституційної конструкції моделі та її вдосконалення за рахунок законодавчих заходів, а другий підхід передбачав нормативно більш жорсткі заходи, які б стосувалися також змін до Основного Закону України.
3.1 Конституційна реформа як новий рівень державного будівництва в країні
Конституційна реформа за станом на 31 грудня 2004 року юридично репрезентована Законом № 2222-IV "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року. В основу даного Закону було покладено законопроект № 4180 про внесення змін до Конституції України в остаточній редакції Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України від 21 червня 2004 року.
Проект пройшов необхідну процедуру розгляду у Конституційному Суді України й одержав санкцію Суду стосовно можливості його внесення на голосування до Верховної Ради України. Внесений до парламенту законопроект № 4180 був суттєво відмінним від законопроекту № 4105, який уже був проголосований у Верховній Раді України раніше, але не
Loading...

 
 

Цікаве