WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принцип розподілу влади в конституційній системі України - Курсова робота

Принцип розподілу влади в конституційній системі України - Курсова робота

функцію щодо визначення прав людини і громадянина, організацію державного устрою, місцевого самоврядування і здійснення безпосередньої та представницької демократії.
На сьогоднішній день залишається не врегульоване питання щодо правового становища Кабінету міністрів України, а також не прийнятий Верховною Радою Закон, що визначає права та обов'язки Президента України.
Таким чином можна зробити висновок про не збалансованість гілок державної влади. Законодавча і судова гілки влади мають чітко визначені рамки своєї діяльності на підставі діючого законодавства, а виконавча гілка влади до якої можна віднести Кабінет Міністрів і Президента знаходиться в невизначеному стані, але зміни до Конституції України, що були прийняті 8 грудня 2004 р. значною мірою полегшили становище українського політикиму. Згідно змін внесених до Конституції стався значний розподіл державно-владних повноважень між трьома основними гілками влади, такі зміни теоретично повинні покращити принцип розподілу влади та системи "стримувань і противаг". Зазначена система допускає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для їх взаємного стримування і підтримування відносної рівноваги сил. "Стримування" і "противаги", з одного боку, сприяють співробітництву і взаємному пристосуванню органів влади, а з іншого боку - створюють потенціал для конфліктів, які найчастіше вирішуються шляхом переговорів, угод і компромісів. Суб'єктами системи стримувань і противаг за Конституцією України є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний Суд і Верховний Суд. Дана система виражається насамперед через повноваження цих органів, що включають суворо визначені взаємні обмеження. Після внесення змін до Основного закону президента, як одну з частин виконавчої влади, було позбавлено деяких державно-владних повноважень, але він отримав важелі значно більшого впливу на результативну діяльність Верховної Ради України. Позбавлені повноваження перебрав на себе Кабінет Міністрів і Парламент.
У Конституції України передбачені такі інститути системи "стримувань і противаг":
1) право "вето" Президента на законопроект, прийнятий Верховною Радою;
2) імпічмент Президента з боку Верховної Ради, що призводить до його усунення з посади;
3) прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів, яка має наслідком його відставку;
4) участь Верховної Ради у формуванні Конституційного Суду (призначення третини складу);
5) контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
6) парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.
7) Президент України має право достроково припинити повноваження
Верховної Ради України та інші.
2.1. Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади
В Україні запроваджено однопалатний Парламент, що в цілому, на сучасному етапі, відповідає конституційній формі державного устрою України як унітарної держави. Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів, котрі обираються на пропорційній основі, шляхом таємного голосування терміном на п ять років, на основі загального, рівного і прямого виборчого права.
Керує Верховною Радою України Голова Верховної Ради України. Основними галузевими органами Верховної ради є її комітети, які здійснюють законопроектну роботу. Комітет, визначений головним розробником з певного законопроекту чи проекту іншого акту Верховної Ради, узагальнює та систематизує пропозиції, поправки та висновки інших комітетів та готує їх на розгляд Верховної Ради. До основних повноважень і завдань Верховної Ради України належить внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму з визначеного кола питань, прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, призначення виборів Президента України, усунення Президента України з посади в порядку імпічменту, призначення Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, Голови Служби безпеки України, Голови Національного банку України за поданням Президента України; призначення за поданням Прем'єр-міністра інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна, Голови та інших членів Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини; оголошення за поданням Президента України стану війни і укладання миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України, затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля тощо.
Верховна Рада за пропозицією не менш третини народних депутатів від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від її конституційного складу.
Визначаючи місце парламенту в системі розподілу державної влади та важелів стримування діяльності інших гілок влади, доречно було б звернути увагу на функції парламенту. Конституція України, визначивши Верховну Раду як єдиний орган законодавчої влади встановила певній перелік основних напрямів діяльності парламенту:
Парламентський контроль - здійснюється у межах, визначених Конституцією (п. 33 ст. 85). Сутність державного контролю як функції управління полягає у проведенні аналізу об'єктивної і достовірної інформації щодо ситуації у тій чи іншій сфері суспільного і державного життя, у перевірці стану виконання управлінських рішень, покладених на відповідних суб'єктів завдань та установлених нормативнихприписів, у нагляді за дотриманням норм і встановлених стандартів.
Установча функція - виражається в участі парламенту у формуванні органів виконавчої влади, формуванні органів судової влади, створенні парламентських структур, участі у формуванні інших органів державної влади, вирішенні питань територіального устрою і забезпеченні формування органів місцевого самоврядування, призначенні виборів президента України.
Законодавча функція - найважливіша функція парламенту. Парламент в межах своєї компетенції приймає закони з питань, що потребують законодавчого врегулювання. В межах цієї функції формується правова система України.
Представницька функція - покликана виражати волю народу. Народ є основою державної влади. Реалізація цієї функції виражається в призначенні всеукраїнського референдуму і проведенні періодичних виборів, які спрямовані на виявлення інтересів певних соціальних груп. На основі вільного волевиявлення здійснюється мирна зміна влади і перехід владних повноважень до інших представників народу.
За допомогою даних функцій Верховна Рада використовує певні важелі в системі взаємовідносин з іншими гілками влади та запобігає узурпації державної влади, виконуючи провідну роль в державному механізмі .
2.2 система органів виконавчої влади її ознаки та функції
Якщо зіставити розвиток "влади" у сучасному світі, то виявиться, що найбільшим динамізмом відрізняється
Loading...

 
 

Цікаве