WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Судово-психіатрична експертиза свідків і потерпілих - Реферат

Судово-психіатрична експертиза свідків і потерпілих - Реферат

дану особу правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про їх правильні показання.
Відносно потерпілих коло розв'язуваних питань значно ширше. Наприклад, у хворих з розумовою відсталістю є різноманітні психічні порушення, і тому найменші складності в експертному рішенні представляють крайні варіанти. При глибокій дебільності, що граничить із імбецильністю, інтелектуальні й вольові розлади виражені настільки глибоко, що такіпотерпілі не здатні правильно сприймати обставини справи й давати про їх правильні показання, не розуміють характер і значення зроблених у відношенні їх діянь, не можуть здійснювати свої процесуальні функції. Протилежний варіант представляють хворі із прикордонною розумовою відсталістю. Інтелектуальне недорозвинення їх виражене незначно, обмежується малим запасом знань, примітивністю суджень, у них не виявляється виражених емоційно-вольових розладів, патологічної сугестивності й подчиняемости, вони добре адаптовані в житті й можуть правильно сприймати обставини справи й давати про їх правильні показання, розуміти характер і значення зроблених у відношенні їх протиправних дій. Хворі із проміжними варіантами розумової відсталості, залежно від глибини розладів, можуть сприймати повністю обставини що произошли або лише зовнішню сторону, розуміти характер і не розуміти значення зроблених з ними дій ( з обліком соціальних, етичних і особистісних наслідків).
Специфічні особливості експертного висновку відносно потерпілих, що одержали черепно-мозкову травму в кримінальній ситуації, обумовлені клінічними проявами даного захворювання. У цих хворих виражені порушення виникають у гострому періоді травми, у момент її одержання (стану порушеної свідомості), а надалі звичайно наступає поліпшення стану з відновленням психічних функцій і явищами антеро-ретроградной амнезії (порушення спогадів). Такі хворі на момент їхнього обстеження й судово-слідчої ситуації можуть здійснювати свої процесуальні функції, а можливість давати показання залежить від виразності розладів свідомості на момент кримінальної ситуації. Тому важливо визначити період тривалості розстроєної свідомості й втрати пам'яті потерпілим. Відносно цих хворих часто ставиться питання про ступінь важкості отриманих тілесних ушкоджень із обліком виниклих у них психічних порушень. У таких випадках показана комплексна судово-психіатрична й судово-медична експертиза, де психіатр оцінює глибину, тривалість і динаміку психічних розладів, а судовий медик по сукупності виявлених порушень визначає вага тілесних ушкоджень.
Експертній оцінці підлягають і психогенні розлади в потерпілих, які нерідко виникають як реакція на заподіяний моральний і матеріальний збиток, збиток здоров'ю або полові зазіхання. У момент делікту ці особи звичайно психічно здорові й виявляють легкі психічні розлади, які не можуть зробити впливу на можливість правильно сприймати обставини справи й давати про їх правильні показання. Психогенні розлади різної глибини, що розвилися в період судово-слідчої ситуації, можуть перешкоджати участі цих осіб у судово-слідчих заходах на період хвороби. Психогенні розлади так само повинні бути враховані при оцінці ваги тілесних ушкоджень.
Хворі, що страждають хронічними психічними захворюваннями й слабоумством, не можуть правильно сприймати обставини справи й давати про їх правильні показання. Наявність у клінічній картині захворювання галлюцинаторных і маревних переживань спотворює сприйняття й вносить у показання хворобливо-маревні інтерпретації, які істотно впливають на утримання показань і роблять їх позбавленими доказового значення.
Одним з аспектів судово-психіатричної експертизи потерпілих є визначення можливості особи по психічному стані розуміти характер і значення чинених дій, чинити опір у кримінальній ситуації. Даний висновок надалі може бути використано слідством і судом для констатації безпомічного стану. Висновок про "безпомічний стан" виноситься судово-слідчими органами виходячи з особливостей психічних порушень, властивих потерпілий, його здатності прогнозувати небезпечну ситуацію й оцінити її, схильності його до реакцій розгубленості й гальмування в екстремальних умовах, швидкості прийняття рішень, поінформованості в полових взаєминах (при сексуальних деліктах), особливостей емоційно-вольових і інтелектуальних розладів.
Сучасна судово-психіатрична експертиза свідків і потерпілих будується на клінічній оцінці порушених і сохранных психічних функцій особи, що дозволяє виносити диференційовані експертні рішення й сприяє захисту прав потерпілих із психічними розладами.
Таким чином, при напрямку на комплексну судово-психіатричну й психологічну експертизу можуть бути сформульовані наступні питання:
1) чи страждає потерпілий або свідок психічним захворюванням;
2) чи може він по психічному стані сприймати обставини справи й давати про їх правильні показання;
3) чи не виявляє він патологічної схильності до фантазування й псевдологии;
4) чи міг потерпілий розуміти характер і значення чинених у відношенні його протиправних дій;
5) чи є в потерпілі які-небудь особистісні особливості, які вплинули на його поводження в кримінальній ситуації;
6) могли потерпілий (потерпіла) по психічному стані чинити опір у кримінальній ситуації;
7) по своєму психічному стані в цей час чи може потерпілий брати участь у судово-слідчих діях.
Ч., 15 років, що потерпіла в справі про зґвалтування. З матеріалів кримінальної справи, з медичної документації й зі слів випробуваної відомо наступне. Батько зловживав алкоголем, давно залишив родину. Випробувана народилася від вагітності, що протікала з жовтяницею, у строк. Згідно даним амбулаторної карти, у віці одного року вона перенесла лівосторонню осередкову пневмонію й ряд вірусних інфекцій, їй установлювався діагноз: "Дитячий церебральний параліч, нижній парапарез, рахіт, затримка моторного розвитку". З 6.05 по 1.08.86 р. вона обстежилася в психоневрологічній лікарні для дітей з порушенням опорно-рухового апарата, виставлений діагноз: "Наслідку вродженої энцефалопатии. Гипертензионно-гидроцефальный синдром. Миопатический синдром. Затримка моторного й психоречевого розвитку". Із цього ж часу вона є на обліку в психіатра, спочатку з діагнозом: "Зміни пізнавальної здатності внаслідок органічного захворювання головного мозку", а з 1990 р. - "Олігофренія в ступені дебільності". У період із серпня 1989 р. по серпень 1990 р. вона двічі лікувалася в дитячому санаторії, рішенням медико-педагогічної комісії випробувана була
Loading...

 
 

Цікаве