WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виправно-трудова психологія - Реферат

Виправно-трудова психологія - Реферат

психічної взаємодії. Вихователь має велику можливість впливати на психічні взаємодії, регулювати ті з них, які складаються в засудженого з працівниками колоній, з іншими засудженими, з рідними тощо.
Важливе значення має здійснення контакту засудженого з сім'єю, який сприяє формуванню у нього позитивних якостей, зміні його негативних психічних станів. Особливо важливо правильно використати з метою виховного впливу побачення з рідними, які потрібно детально готувати.
Перед побаченням вихователь інформує їх про ті зміни, які відбулись в психології даного засудженого, про можливі шляхи зміцнення в ньому позитивних інтересів та якостей, тактовно підказує найбільш доцільну лінію їх поведінки при побаченні тощо. Для досягнення мети перевиховання вихователь повинен використати всі психологічні взаємодії в які вступає засуджений.
Метод передання інформації. Спеціально і цілеспрямовано відібрана інформація, яка доходить до засудженого, повинна сприяти поповненню його соціального досвіду, одержанню і переробці ним даних про які він раніше не знав тощо. Досвід багатьох вихователів показує, що дуже важливо збирати дані про те, як живе сім'я засудженого останнім часом, як їй надає допомогу держава, колектив де він раніше працював. На конкретних наочних прикладах він бачить, що хоча і вчинив шкоду державі, колективу, вони надають допомогу його сім'ї, роблять все щоб його діти росли нормальними громадянами. Такі факти суттєво впливають на формування твердого рішення перевиховатись, підвищити активність у праці, скоріше повернутись до нового життя на свободі,
Метод навіювання. Виправно-трудова психологія в аналізі та оцінюванні особистості засудженого повинна виходити з оптимістичного прогнозу: в кожній людині можна виявити позитивні риси, які б страшні злочини вона не скоїла. Опираючись на ці позитивні риси можна приступити до перевиховання та формування соціально-позитивної особистості.
Вплив вихователя в поєднанні зі всіма іншими заходами має мету спонукати у засудженого прагнення до самовиховання. Спонукання до самовиховання у засудженого - процес досить складний. Перед засудженим потрібно розкривати перспективні цілі, яких він може досягти. Поряд із загальними перспективами і планами потрібно створювати та виробляти і часткові, більш ближчі перспективи наприклад, переведення на іншу роботу, оволодіння певною спеціальністю, можливість переведення в колонію іншого типу, нарешті, навіть такі близькі перспективи як одержання побачення з дружиною тощо.
Застосування сукупності методів впливу, умов режиму, праці, навчання, повинно враховувати і конкретні особливості особистості засудженого, що забезпечує дієвість процесу перевиховання.
4. ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ЗВІЛЬНЕНОГО ДО УМОВ ЖИТТЯ НА ВОЛІ
Прикро, але ще зустрічаються випадки коли особи, що вийшли з ВТЗ знову скоюють злочини. І тут виникає проблема доказів виправлення людини, яка є не менш актуальною від проблеми доведення вини.
Людина потрапляючи в нові умови життя та соціальне середовище зустрічається з специфічними труднощами до подолання яких вона не завжди готова. Для засуджених така зустріч часто буває раптовою і викликає реакції, які неадекватні умовам ситуації та вимогам норм моралі. Це часто ускладнюється неправильним ставленням навколишніх до засуджених, що призводить до надмірного збудження або гальмування нервових процесів та нервових зривів. Засуджений починає неправильно оцінювати свого поведінку та вчинки інших людей і як наслідок - неправильно діяти. Психологічна підготовка повинна допомогти подолати інертність людської психіки, прискорити її перебудову у зв'язку зі зміною обставин.
Осіб, які звільняються з місць позбавлення волі можна умовно поділити на три категорії:
1. особи, які цілком виправились в період відбуття покарання;
Після звільнення вони намагаються активно включитись в чесне трудове життя. Іноді це намагання може долати значні труднощі з якими звільнений зустрічається в період адаптації.
2. особи з дефектами виховання;
Ці дефекти у звільнених можуть бути у світогляді, в правосвідомості (в окремих її аспектах), в моральних програмах, а також в галузі трудових навичок. Позитивний прогноз поведінки осіб цієї категорії після звільнення в значній мірі залежить від умов соціального середовища в яке вони потрапляють.
3. особи, які не виправились в процесі відбування покарання.
Під час перебування в місцях позбавлення волі з деяких причин вони не звільнились від своїх злочинних поглядів, нахилів, установок, а іноді навіть злочинного світогляду, що ще гірше, в інших випадках ці особи в місцях позбавлення волі збагатили свій злочинний досвід, розвинули злочинні навички і злочинний світогляд. Звільнені ці особи розглядають як можливість продовження злочинної діяльності.
Процес адаптації до умов існування в нормальному соціальному середовищі після тривалого терміну позбавлення волі - складне явище, яке вимагає активних вольових зусиль, високих моральних якостей, добре розвиненої правосвідомості. Успіх адаптації залежить від трьох груп факторів. До першої групи, відноситься особистість самого звільненого: його світогляд, риси характеру, темперамент, інтелект, правосвідомість, мораль, етика, спеціальність, трудові навички тощо. До другої - умови зовнішнього середовища тобто те, що оточує особистість звільненого. Наявність житла, прописки, сім'ї та взаємостосунки в ній, робота, задоволеність нею та взаємостосунки з трудовим колективом, тактика працівників міліції, які здійснюють нагляд. До третьої групи відносяться умови в яких засуджений ВТЗ перебував і які проявляються на його поведінці в перші місяці звільнення; організація трудового процесу, структура колективу засуджених, термін перебування у ВТЗ, навчання, виховний вплив адміністрації тощо.
Процес адаптації звільнених з ВТЗ завершується як правило до 3-х років, а певної їх частини - до одного року. Найважчий період для адаптації - період від 3 до 6 місяців. Саме в цей час вимагається найбільш інтенсивна робота з управління процесом соціальної адаптації звільнених, суворий контроль за їх поведінкою в побуті, громадських місцях, за сферою їх спілкування. Якщо звільнені з місць позбавленняволі не оформляються на роботу або після працевлаштування залишають її чи не мають постійного місця проживання, або систематично змінюють його, порушують громадський порядок і правила співжиття, то це вказує на те, що процес соціальної адаптації проходить незадовільно і є реальне підґрунтя для рецидиву.
Соціальна адаптація вважається успішною коли соціально корисні зв'язки звільненого від покарання в основних сферах життєдіяльності сформовані і не мають суттєвих відхилень. Нормально адаптований звільнений розриває зв'язки із злочинним середовищем та іншими особами чия поведінка характеризується як антисуспільна, не зловживає алкоголем, не допускає правопорушень.
Суспільними є миротворчі зусилля церкви. Мова ведеться не про релігійні об'єднання як колективний суб'єкт центру соціальної адаптації, а про участь в роботі центру віруючих та релігійних діячів в якості окремих осіб.
Складний процес ресоціалізації, перевиховання та повернення в суспільство особи, що скоїла злочин, який розпочався на першому її допиті у слідчого закінчується після її повної адаптації до умов нормального існування в нормальному соціальному середовищі.
Loading...

 
 

Цікаве