WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виправно-трудова психологія - Реферат

Виправно-трудова психологія - Реферат

Справді, чіткий розпорядок дня, наявність екстремальних ситуацій життя та побуту безпосередньо накладають відбиток на характер засудженого, його поведінку, дисциплінують його, формують якості, які необхідні для життя на волі (точність, виконавчість, акуратність тощо).
Визначення правил режиму повинно бути завжди психологічно обґрунтованим, відповідати вимогам організації життя та діяльності засуджених.
Праці, як особливому фактору впливу, відводиться особливе місце. Причина цього полягає у тому, що праця є специфічною людською діяльністю, яка формує особистість. Вона є тією міркою за якою вимірюється суспільна цінність людини.
Вплив праці на особистість засудженого значний, проте це - не надзвичайно складний процес, бо більшість засуджених не має навичок праці і тому з перекрученням своїх моральних критеріїв негативно ставиться до своєї власної участі у трудовому процесі.
Праця повинна не притупляти важкістю, недоцільністю, а залучати у свій процес фізичні і розумові сили людини.
Головна мета виховного процесу - зробити так щоб праця ставала необхідною потребою засудженого. Коли цього досягнуто, можна вести мову про позитивний момент перевиховання особистості. Засуджений повинен відчувати радість в процесі праці і тому не варто доручати виконання трудових операцій засудженому, який заздалегідь не може з ними впоратись. Великою силою виховного впливу володіють всі форми трудової виробничої діяльності, змагання, перенесені з певними змінами в діяльність ВТЗ. Це створює умови нормальних трудових взаємостосунків між людьми на волі.
2. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОЛЕКТИВУ ЗАСУДЖЕНИХ.
Колектив засуджених це - неоднорідна маса. Він складається з окремих ланок, індивідуальностей, особистостей, які в свою чергу утворюють групи та інші об'єднання. При створенні груп враховуються інтенсивність минулої злочинної діяльності, її вид, відбування покарання в минулому, ставлення до праці, до режиму тощо.
Процес створення колективу супроводжується постійним вивченням кожного з членів групи, продовженням відбору і зміною цих груп. Значний інтерес тут складає виховна діяльність А.С. Макаренко, який писав: "Я час від часу переглядав їх склад і розкладав його на кусочки, класифікуючи з точки зору соціальної і людської цінності".
Для того, щоб правильно впливати на колектив засуджених кожен вихователь повинен мати чітку уяву про його структуру. Головне місце в цій структурі займає актив. Це група засуджених, які твердо стали на шлях виправлення, приймає активну участь в трудовому процесі та громадському житті і головне активними діями сприяють перевихованню інших засуджених. Чим більша група активістів тим легше проводити виховну роботу і тим, як правило, вище оцінюється потенціал колективу в цілому.
Група резерву - це засуджені, які твердо стали на шлях виправлення, беруть активну участь у трудовій діяльності, але з власної ініціативи не надають допомоги в перевихованні інших.
Група пасиву - це засуджені, які коливаються у виборі стратегії своєї поведінки. Вчинки їх значною мірою залежать від створеної ситуації.
Група важковиховуваних - це особи, які не тільки не стали на шлях виправлення але і, які ухиляються від участі в трудовому процесі, які прагнуть протидіяти позитивному виховному впливу адміністрації та активної частини засуджених. Ця група в союзі з засудженими з групи пасиву може погано впливати на весь колектив. Якщо не можна позитивно впливати на окремих членів цієї групи, тоді доцільно буває застосувати переведення їх в інші, більш сильніші підрозділи та колективи.
Вихователь і колектив контактують із засудженими не тільки прямо і безпосередньо, але і через малу групу. І від того на чиїй стороні вона знаходиться, багато в чому, залежить успіх впливу на конкретну особистість.
В малій групі вихователю доводиться мати справу з груповою переконаністю, груповими інтересами, повсякденними традиціями. Між вихователем і засудженим, як і між колективом і особистістю засудженого, завжди стоїть мала група. Будь-який член з цих груп виконує обов'язки у відповідності з відведеною йому роллю. В такій групі завжди є лідер, вожак, другі, треті і т. д. В процесі організації і становлення негативно спрямованої малої групи часто виникає нездорове суперництво, а інколи і боротьба між лідерами. Перемагає той, хто зуміє підкорити собі решту засуджених. Захопивши лідерство вожак перестає сам власно вершити суд і розправу. Всю "чорну роботу" він доручає іншим засудженим, залишаючи за собою функцію організатора. Ні про яку справжню дружбу між членами негативно спрямованої малої групи не може бути і мови.
Форми прояву конфліктів у ВТЗ досить різноманітні: від прихованих станів незадоволення, які можуть бути досить тривалими, до відкритих зіткнень інтересів, до групових афективних дій.
Кожен конфлікт у своєму розвитку проходить ряд етапів:
1. початок, що характеризується виникненням негативних почуттів, зіткнень інтересів, протиріччям думок, смаків;
2. формування конфліктних стосунків;
3. відкрите зіткнення конфліктних сторін;
4. вирішення протиріч, що виникли.
Все це важливо знати для профілактики, попередження та вирішення конфліктів. Правильне вирішення конфліктів, особливо психопрофілактика, має велике значення для виправлення і перевиховання засуджених Перспективним є виправлення правопорушника через сповідь, каяття, примирення з потерпілим, що створює передумови для справжньої перебудови особистості, її ресоціалізації та створення перспективи для соціальної адаптації.
3. ОСОБИСТІСТЬ ЗАСУДЖЕНОГО І ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС
Виховання разом з працею та впливом колективу є головними факторами, які визначають формування особистості засудженого. Роль вихователя полягає у використанні всіх цих факторів, організації їх впливу на особистість.
Складність виховного процесу у ВТЗ має ряд труднощів тому, що основна маса засуджених не цілком доброякісний людський матеріал, що має вади у правосвідомості, в моральних і етичних програмах Засуджені чинять прихований, часом і відкритий опір виховному процесу. Серед засуджених є велика кількість педагогічно запущених людей, які потребують суворого індивідуального підходу до них.
Використання колективу для впливу на окрему особистість не виключає і цілеспрямованого власного впливу вихователя на кожного окремого засудженого. Для цього застосовуються такі методи.
Метод переконання. Він частіше реалізується під час проведення індивідуальних бесід вихователя. Як і будь-яке психологічне спілкування, бесіда поєднує в собі мету вивчення особистості засудженого тавплив на нього.
Під час бесід пояснюється і кінцева мета дій адміністрації ВТЗ, щоб засуджені зрозуміли, що мета дій адміністрації повністю співпадає з їх власними інтересами. Засуджені повинні знати якими шляхами вони можуть полегшувати собі перехідний період життя і діяльності в загальному колективі громадян держави. Ці знання будуть сприяти спрямуванню їх діяльності, вольових та інтелектуальних здібностей на досягнення проміжних цілей. Створюється негативне ставлення засудженого до своєї минулої поведінки, яка і призвела його до вчинення злочину. Без подібної зміни у ставленні до своєї минулої поведінки не може формуватись нове ставлення до праці, до життя, новий світогляд тощо. Переконання спрямовано і на пробудження у засудженого почуття совісті.
Метод регулювання
Loading...

 
 

Цікаве