WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Психологія групової злочинної поведінки (психологія злочинної групи) - Реферат

Психологія групової злочинної поведінки (психологія злочинної групи) - Реферат

Організатора, учасники групи (групування), як правило, знають особисто. Такі об'єднання існують тривалий час, займаючись злочинами як бізнесом. Часто це - контрабанда, рекет (вимагання), крадіжки майна, розбої, крадіжки автомобілів. Звідси виникає потреба у спеціалістах різної кваліфікації, що і визначає число учасників групування, створюючи досить широку периферію (зовнішні контакт).
Прикладом такої групи є БАНДА, тобто організована, стійка, озброєна група з 2-х і більше осіб, які зарання об'єднались для здійснення нападу на громадян або організації. Банда може бути створена і для здійснення одного, але такого, що вимагає детальної підготовки, нападу.
Основною ознакою банди, як стійкої групи, є озброєність її членів. Для визнання того, що банда озброєна, достатньо щоб зброя була хоча б у одного з її членів при поінформованості про це інших учасників даного злочинного формування. В банді є отаман, контррозвідка, ієрархія, суворе підпорядкування і неминуча розправа за непослух, або за спробу відмови від продовження злочинної діяльності. В таких групах насилля до її членів є способом, що забезпечує її існування, підтримання певного психологічного мікроклімату в групі, який характеризується своєю жорстокістю і взаємною підозрілістю.
У будь-якій злочинній групі існує кругова порука між її членами, мета якої полягає у взаємній підтримці один одного з метою протидіяння зусиллям органів правосуддя. Ефективним способом порушення кругової поруки є роздрібнення її найбільш активних учасників, локалізація їх діяльності, яка спрямована на те щоб перешкоджати зусиллям правозахисник органів, виведення з під впливу організаторів кругової поруки підлеглих учасників злочинної групи.
4. Найбільш небезпечною і найбільш досконалою формою організованого злочинного формування є згуртована організована група ( організація ), яка створена для здійснення важких або особливо важких злочинів. Від інших груп вона відрізняється ще більшою згуртованістю, яка стає її необхідною ознакою.
Згуртованість - передбачає наявність в злочинній організації складних організаційно-ієрархічних зв'язків, детальної конспірації, системи захисних мір (внутрішньої контррозвідки), охоронців, бойовиків, найманих убивць, зв'язок з державними правоохоронними органами (корумпованості), наявність в обігу значної суми грошей та інших матеріальних цінностей. Це - зовнішні, об'єктивні ознаки згуртованості організованої злочинної групи. Поряд з ними існують і соціально-психологічні критерії згуртованості, про які велась мова вище. Особистісні контакти на емоційній основі, на взаємній особистій симпатії поступово стають непотрібними і внаслідок цього витісняються кримінальними, чи діловими стосунками.
В зв'язку з цим учасники злочинної групи починають застосовувати конспірацію. Їх лідер контактує лише з вузьким колом найбільш наближених до нього осіб ("авторитетів"), яких рядові члени групи можуть навіть і не знати особисто. Тому в такій групі відбувається своєрідна трансформація і в розподілі злочинних прибутків між її членами: в залежності від статусу кожного учасника злочину в групі виділяються певні суми в спеціальний грошовий фонд групи ("общак"), яким розпоряджається лідер.
5. Ще більш організованим злочинним формуванням є злочинні
співтовариства (злочинні організації), а також різні об'єднання організованих злочинних груп, які створено для здійснення важких або особливо важких злочинів.
"Злочинним співтовариством (злочинною організацією) є об'єднання, що входять в його структуру організованих злочинних груп для розробки, координації, підтримки, розвитку злочинної діяльності цих груп, систематичного здійснення ними важких або особливо важких злочинів". Організоване злочинне співтовариство з метою самозбереження намагається опиратись вже не тільки на переваги своєї організації, але і на державні, громадські інститут, починає втілюватись в легальне підприємство. Подібні організовані злочинні формування відрізняються тим, що мають;
o солідну матеріальну і фінансову основу - від загальних грошових кас ("общаків") , до створення власних комерційних структур, вкладання великих грошей в нерухомість або банки;
o колегіальний орган, за допомогою якого керується злочинне співтовариство, курируються його різні філіали, підтримується зв'язок з державними чиновниками, "відмиваються" гроші.
o статут, у вигляді неформальних, але в той же час обов'язкових для виконання правил і норм поведінки членів групи, існуючих традицій, санкцій за їх порушення;
o ще більш вдосконалену функціонально-ієрархічну систему побудови організації, різноманітні групи захисту, прикриття із залученням до них представників владних структур, різні комісії примирення, свої "суди";
o інформаційну базу про корумпованих чиновників державного апарату, про стан справ в органах влади, банках, підприємницьких структурах;
o своїх довірених осіб в органах влади, в судовій та правозахисній системах, що вказує на корумпованість цих систем;
o свій жаргон, мовно-понятійний апарат спілкування всередині групи.
Враховуючи особливість та специфіку небезпеки для суспільства таких стійких згуртованих злочинних угрупувань, різних злочинних співтовариств (злочинних організацій), їх створення, членство в групах або здійснюваних ними злочинах будь-якої форми співучасті - визнається злочином.
Вивчення учасників організованих злочинних груп, показує що це - здебільшого особи чоловічої статі, середній вік 22-25 років. Не менше половини з них були раніше засудженими, відрізняються всіма або майже всіма ознаками кримінального професіоналізму:
o стійкість злочинного заняття, яке відповідає кримінальній спеціалізації;
o досить високий рівень володіння кримінальними знаннями та навичками (кримінальна "кваліфікація");
o злочинна діяльність є для них основним джерелом одержання засобів існування;
o інші зв'язки з асоціальним середовищем
Отже, "професійний злочинець" - це особа, яка систематично займається злочинною діяльністю з використанням кримінального пізнання і досвіду, яка маєстійкий характер і є основним джерелом одержання засобів існування. Саме професійні злочинці, як правило є організаторами, активними учасниками, виконавцями здійснених злочинів. Серед них багато тих, хто має добру спортивну підготовку, досконало володіють зброєю, навичками водіння автомобіля. Багато з них зловживають спиртним, вживають наркотики. Добре серед учасників злочинних груп виділяється фігура лідера (вожака), часто, який має кримінальний статус "злодія в законі".
За своїми особистісними якостями лідери відрізняються кримінальним досвідом, добрими фізичними даними, підприємливістю, кмітливістю, рішучістю, схильністю до ризику, здатністю швидко орієнтуватись і приймати рішення в складних ситуаціях, підкоряти своїй волі інших, умінням забезпечувати конспіративність злочинів, які готуються. Проте постійна небезпека бути розкритим формує у багатьох з них і такі риси характеру, як підвищена підозрілість, помста, безкомпромісна жорстокість.
Найбільш небезпечним і психологічно сильним типом є лідер-натхненник, який з метою безпеки злочинної групи виконує функції своєрідного "кримінального" радника, який оберігає членів від найбільш небажаних кроків і в той же час має найбільший на них вплив, що стимулює їх рішучість здійснити злочин. Центральною фігурою є лідер-організатор, який є послідовно-криміногенним типом особистості. Він характеризується високим ступенем антигромадської спрямованості, вкрай негативною особистісною орієнтацією, який не просто використовує або підшуковує вигідну ситуацію для здійснення злочинів, але і створює її, активно долаючи перешкоди, які виникають".
Розповсюджені також і змішані типи лідерів, які виконують одночасно ролі натхненника, ініціатора, організатора і навіть виконавця злочину.
Loading...

 
 

Цікаве