WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Психологія групової злочинної поведінки (психологія злочинної групи) - Реферат

Психологія групової злочинної поведінки (психологія злочинної групи) - Реферат


Реферат на тему:
Психологія групової злочинної поведінки (психологія злочинної групи)
ПЛАН
1. Поняття, психологічна характеристика групи
2. Психолого-правова оцінка організованих злочинних формувань (груп) та їх протиправної діяльності:
2.1. випадкових злочинних груп;
2.2. злочинних компаній;
2.3. організованих злочинних груп;
2.4. згуртованих організованих груп ( організацій);
2.5. злочинних співтовариств (злочинні організації),
1.Поняття, психологічна характеристика групи
Розуміння того, що таке група з точки зору соціальної психології, яким чином вона впливає на своїх членів, що об'єднує людей які входять до неї, допомагає, з одного боку, правильно оцінювати їх дії та вчинки, а з іншого - вибирати найбільш оптимальні методи боротьби з організованою груповою злочинністю. Тому розглянемо деякі основні поняття категорії, об'єктивно існуючі закономірності групової поведінки людей, які потрібно враховувати людям, які мають справу з груповою злочинністю.
o Група - це об'єднання людей на основі деяких спільних ознак, які відносяться до здійснюваної ними сумісної діяльності, в тому числі і спілкування.
o Ознаки класифікації груп:
а) за принципом і способом утворення: умовна і реальна, офіційна (формальна) і неофіційна (неформальна).
б) за чисельністю членів групи: мала і велика.
в) за рівнем опосередкованості сумісної діяльності: дифузна, просоціальна і асоціальна асоціації, корпорація і колектив.
o Умовна група - це об'єднання людей, штучно створене дослідником, на основі наявності у них спільних ознак.
o Реальна група - це об'єднання людей на основі просторово-часової ознаки.
oОфіційна група - це група, в якій положення і поведінка членів суворо регламентовані правилами організації.
o Неофіційна група - це об'єднання людей, яке не має чітко фіксованих цілей, де взаємовідносини між членами мають виражене емоційно-психологічне забарвлення і грунтуються на особистих перевагах.
o Референтна група - це така умовна чи реальна група, на визнання якої претендує особистість і чиї стандарти вона приймає за еталон своєї поведінки.
o Мала група - відносно невелика кількість індивідів, які безпосередньо контактують між собою і об'єднані спільними цілями чи завданнями.
o Дифузна група - об'єднання людей, в якому міжособисгі стосунки не опосередковуються змістом сумісної діяльності.
o Асоціація - це група, в якій міжособисгі стосунки опосередковуються особисто значущим для кожного змістом сумісної діяльності.
o Корпорація - це група, в якій міжособисті стосунки опосередковуються особисто значущим для її членів, але асоціальним за установками, змістом групової діяльності.
o Колектив - це група, в якій міжособисті стосунки опосередковуються суспільно цінним і особисгісно значущим змістом сумісної діяльності.
o Диференціація в групах і колективах:
* Соціометрія - соціально-психологічний тест, який застосовується для оцінки міжособистих емоційних зв'язків у групі.
* Референтометрія - спосіб виявлення референтності членів групи для кожного індивіда, який до неї входить.
o Лідер - це особистість, за якою всі члени групи визнають право брати на себе найбільш відповідальні рішення, які зачіпають їх інтереси і визначають напрям і характер діяльності всієї групи.
o Теорії лідерства в зарубіжній психології:
* теорія рис лідера (Е.Богардус);
* лідерство як функція групи (Р.Крачфілд, Д.Креч, Г.Хоманс);
* лідерство як функція ситуації (Р.Бейлс, Т.Ньюком, А.Харе).
o Стиль лідерства: авторитарний;
демократичний;
ліберальний.
o Колективістична ідентифікація - це форма стосунків, які виникають в сумісній діяльності, при якій переживання одного з групи дані іншим як мотиви поведінки, що організують їх власну діяльність, спрямовану одночасно на досягнення групової мети і на усунення фрустрації.
o Ціннісно-орієнтаційна єдність - характеристика системи внутрішньогрупових зв'язків, яка показує ступінь зближення оцінок і позицій групи по відношенню до значущих для групи ситуацій.
1. Психолого-правова оцінка організованих злочинних формувань (груп) та їх протиправної діяльності.
Розглянемо детально різні організовані злочинні формування, соціально-психологічні особливості їх злочинної діяльності, методи їх нейтралізації.
1. До найбільш простого типу злочинних формувань зараховують так звані випадкові злочинні групи, які складаються з 2-х і більше виконавців, що скоїли злочини без попередньої домовленості, які мають найнижчий рівень психологічної згуртованості, які виникли випадково, часто в ситуації, що виникла раптово.
В таких групах відсутня чітка психологічна, функціональна структура, ще не виділився лідер. Рішення співучасниками злочину часто приймаються під впливом якоїсь ситуації, яка виникла спонтанно, під впливом емоцій, настрою, почуття солідарності співучасників. Тому і злочин скоюють без попередньої домовленості, без розподілу ролей і функціональних обов'язків, без зарання продуманого плану, "гурбою" (скопом), тобто спільно.
Така група, як правило, здійснює злочин раптово, часто піддавшись чийомусь заклику, наприклад: наших б'ють, або просто під впливом загального емоційно-вольового настрою. Оскільки ступінь групової згуртованості між членами такої групи є досить низькою, тому взаємна залежність, підтримка у них при розкритті проявляється слабо.
Така форма групової співучасті найбільш розповсюджена серед молоді, осіб психопатичного кола, які не мають кримінального досвіду, при здійсненні хуліганських дій, вбивств, зґвалтувань. В ситуації здійснення таких злочинів співучасники приєднуються до виконавця, який вже почав здійснювати протиправні дії, хоча вже усвідомлюють, що всі вони діють разом (гуртом ).
2. Компанії, які складаються з 2-х і більше осіб, які зарання, за попередньою згодою домовились разом скоїти злочин. Така домовленість відбувається стосовно місця, часу або способу здійснення злочину. Дана форма співучасті може поєднуватись, як із звичайним співвиконанням, так і з співучастю, в прямому розумінні цього слова, тобто розподілом ролей.
Такі групи виникають з випадкових груп, особливо якщо останнім вдається залишитись нерозкритими. В таких групах поки-що ще немає чітко визнаного лідера (вожака), проте вже виділяється з найбільш активних її членів керівне ядро, зростає значимість взаємостосунків між членами групи у зв'язку із здійсненням ними злочинів. Такі злочинні групи, як правило, складаються із злодіїв, шахраїв, грабіжників, розбійників. Члени цих груп проявляють велику згуртованість у ході протидіяння (зусиллям правозахисник органів). Для співучасників злочинних груп типу компанії, думка її членів, особливо керівного ядра, вже має більше значення. Тому одержати інформацію про їх особисту і групову злочинну діяльність буває важче. Проте згуртованість членівтаких груп не така висока, щоб неможливо було подолати кругову поруку, яка їх об'єднує і добитись від них правдивих показів. Такі групи є проміжними, випадковими і організованими групами.
З. ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННА ГРУПА - більш досконала, а тому і більш небезпечне кримінальне об'єднання, оскільки є "стійкою групою осіб, які зарання об'єднались для здійснення одного чи декількох злочинів". Така група детально готує і планує злочин, розподіляє ролі, забезпечується технікою. Таке групування має чітко виражену ієрархію. В складі таких угрупувань декілька десятків учасників. В них є лідер, керівне ядро (з декількох осіб), суворе дотримання принципу "одновладдя". Керівник планує і готує злочин, розподіляє ролі між учасниками. В залежності від характеру злочинної діяльності групування поділяється на декілька ланок, які забезпечують її життєдіяльність: бойовики, групи прикриття, розвідники.
Loading...

 
 

Цікаве