WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особистість в сфері правозахисної діяльності - Реферат

Особистість в сфері правозахисної діяльності - Реферат

ОСОБИСТОСТІ
Існує велика кількість різноманітних типологій особистості.
Слід пам'ятати, що будь-яка типологія дає лише деякі загальні межі, в які можна помістити індивіда, дещо узагальнений психологічний профіль особистості.
До однієї з найбільш ранніх типологій відноситься відома типологія старогрецького лікаря Гіпократа (ІV ст. до н.е.), який поділяв усіх людей за темпераментом (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік) - в залежності від поєднання рідин людського організму.
Наступна спроба створити типологію зроблена на початку 20-х років XX століття німецьким лікарем-психіатром, психологом Е. Кречмером (1888-1964). У книзі "Будова тіла та характер" (1921 р.) він стверджує, що два найбільш розповсюджених психічних захворювання - шизофренія та маніакально-депресивннй психоз, частіше спостерігаються у людей з певним типом тілобудови. Пізніше він переніс цю, з його точки зору, закономірність і на психічно здорових людей.
В осіб, які хворіють на шизофренію, стверджував Е. Кречмер, частіше спостерігається астенічна (або лептосомна - буквально вузькотіла) тілобудова. Вони худорляві, вузькоплечі. У них довга, вузька, плоска грудна клітка, нерозвинена м'язова і жирова тканина з помітним відставанням ваги від довжини тіла. Таких людей Е.Кречмер назвав шизоїдами за їх зовнішню схожість з хворими шизофренією і за яскраво виражені риси "шизоїдного" характеру. Рисами характеру шизоїдів є: замкненість, емоційна холодність, стриманість у прояві емоцій, незважаючи на те, що у них натура, яка тонко відчуває. Вони повністю занурені у світ власних переживань, сором'язливі, внутрішньо відгороджені від навколишніх
Ті хто хворіє маніакально-депресивним психозом мають пікникову тілобудову . У них середній зріст, міцна статура, велика голова, виділяється живіт. Такі люди мають "циклоїдний" характер. Вони добросердечні, люблять спілкуватись, веселі та дотепні, люблять життя, прагматики. У них часто змінюється настрій. Їх почуття відкриті і зрозумілі навколишнім. З ними легко спілкуватись.
До цих двох головних типів Е.Кречмер додав ще атлетичний тип (людина з розвиненою мускулатурою, міцною будовою тіла, широкими плечима й вузькими стегнами) та диошастика (будова тіла деформована, диспропорційна, наприклад, занадто великий зріст).
Серед інших відомих типологій особистості слід назвати класифікацію, яку запропонував К.Г. Юнг (1875-1961), який поділяв людей на інтровертів та екстравертів. К.Г. Юнг зазначає, що кожен індивід, у тій чи іншій мірі, володіє "механізмами" як інтроверсії, так і екстраверсії.
Додатково до цих двох установок К.Г. Юнгом були виділені ще чотири психологічні функції, а саме: мислення, емоції, відчуття, інтуїція. Як писав К. Г. Юнг... "якщо за звичай переважає одна з цих функцій, тоді появляється відповідний тип. Тому я розрізняю мислительний, емоційний, сенсорний та інтуїтивний типи. Кожен з цих типів, крім того, може бути інтровертованим або екстравертованим. Отже, К.Г. Юнг виділив вісім особистісних типів.
Г.Ю. Айзенк, (народився в 1916 році) англійський психолог, створив дещо інакшу модель особистості, яка базується також на факторі "екстраверсія-інтроверсія" але доповнену ним таким важливим елементом як "особистісна адаптація" у вигляді емоційно-вольової "стабільності-нестабільності". Пізніше дана характеристика одержала назву фактора невротизму. За Г.Ю. Айзенком можна виділити 4 типологічні моделі особистості;
а) інтровертований-стабільний;
б) інтровертованнй-нестабільннй;
в) екстравертованнй-стабільний;
г) екстравертований-нестабільний.
В 1915 році О.Ф. Лазурський запропонував першу в Росії класифікацію особистості. Він поділяв людей за їх проявами або стосунками, які назвав ендопсихічними та екзопсихічними.
На нижчому рівні психічного розвитку особистості в залежності від переважання інтелектуальних, емоційних або вольових процесів О.Ф. Лазурський виділяє такі особистісні типи:
o розсудливі - схильні до резонерства, детально обговорюють вчинки та мотиви їх скоєння, наслідки, з переважанням форми над змістом.
o афективні - рухливі, чутливі, з переважанням органічних потягів та потреб, мрійники.
o активні - енергійні вищого порядку, які характеризуються імпульсивністю і невпорядкованістю своїх дій, покірливо-діяльні, вперті, жорстокі, насильники.
На середньому рівні психічного розвитку О.Ф. Лазурський виділяє;
o непрактичні - це теоретики-ідеалісти, вчені, люди творчих професій, релігійні діячі та ін.
o практики-реалісти - громадські діячі, особи, що прагнуть до влади, господарники тощо.
Вищий рівень психічного розвитку особистості, при якому повністю домінує її "екзопсихічна сторона", а "ендопсихіка" є лише природним її підґрунтям. Необхідною ознакою представників даного вищого рівня є усвідомлена творча спрямованість їх буття.
Добре відома типологічна модель в основу якої покладено вчення І.П. Павлова (1849-1936) про співвідношення властивостей нервової системи, які врівноважують стан організму, психіки у взаємостосунках з навколишнім середовищем.
Сьогодні розповсюдження одержала типологія особистісних типів в залежності від головних, найбільш яскраво виражених (акцентуйованих) властивостей характеру (К. Леонгард, А.Е. Личко та ін.).
3. ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
Першим до розробки структури особистості підійшов С.Л. Рубінштейн (1889-1960). Потім в теорію особистості свій вклад внесли радянські психологи Ананьєв Б.Г., Ковальов О.Г., Леонтьєв О.М., Мясищев В.М., Платонов К.К та ін. Не зважаючи на дещо різні підходи до цього питання всі вони підкреслювали вирішальний вплив на становлення особистості її структури соціальних факторів, її зв'язків з суспільством, включення суб'єкта в міжособистісні, суспільні взаємостосунки.
Як писав Б.Г. Ананьєв (1907-1972), структура особистості формується поступово в процесі соціального розвитку індивіда будучи своєрідним продуктом його розвитку.
О.Г. Ковальов вважав, що розвиток структури особистості йде від розрізнених властивостей до складних інтегральних утворень: спрямованості, здібностей, характеру. До цих складних структурних елементів О.Г. Ковальов відносить і темперамент, який він називає "структурою природних властивостей". Всі вони, на його думку, складають своєрідний психічний образ і характер людини.
Платонов К.К. виділив концепцію, яка називається динамічна структура особистості. Згідно цієї концепції структура особистості включає такі основні підструктури.
1. підструктура спрямованості (світогляд, інтереси, ідеали);
2. підструктура досвіду (знання, уміння, навички, звички);
3. підструктура психічних форм відображення (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, емоції, почуття);
4. підструктура темпераменту та інших біологічно зумовлених властивостей (характер, здібності).
Всі вище названі підструктури тісно пов'язані між собою і проявляються в єдності, яка виражає таке складне інтеґративне поняття як особистість.
4. Свідомість, відповідальність та правосвідомість
Правослухняна поведінка є результатом соціалізації, в результаті якої відбувається засвоєння суб'єктом моральних та правових заборон, соціальних стереотипів поведінки, що у свою чергу визначається груповою та
Loading...

 
 

Цікаве