WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особистість в сфері правозахисної діяльності - Реферат

Особистість в сфері правозахисної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Особистість в сфері правозахисної діяльності
ПЛАН
1. Поняття особистості в психології та правовій науці.
2. Структура та зміст особистості.
3. Психологічна структура особистості.
4. Свідомість, відповідальність та правосвідомість.
5. Система психічних процесів та їх роль в правовій науці.
а) Відчуття та сприймання. Врахування їх особливостей в практиці правових наук;
б) Пам'ять. Врахування юристом закономірностей пам'яті в учасників процесу;
в) Мислення та мова. Їх роль в діяльності юриста;
г) Уява.
1. ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ ТА ПРАВОВІЙ НАУЦІ
Особистість - фундаментальне поняття, одна із головних проблем в психології. В психологічній науці до сьогодні не створено єдиної загальновизнаної теорії особистості. Все це створює певні труднощі не тільки для психологів але і для правознавців, юристів для яких поняття: особистість суб'єкта правовідносин, особистість учасників кримінального, цивільного процесу, особистість винуватого, потерпілого є наповнені цілком конкретним, у тому числі і психолого-правовим змістом.
Варто розглянути декілька законодавчих актів щоб переконатись у цьому. Наприклад, в кримінальному судочинстві опираються на принцип "недоторканості особистості"; призначаючи вид і розмір покарання судам пропонується враховувати не тільки характер, важкість, наслідки злочину але і "особистість порушника". Багато розділів Кримінального кодексу присвячено "злочинам проти особистості".
З моменту появи людини на світ про неї можна говорити лише як про індивіда - представника виду Homo sapiens (істоти розумної), який має зумовлені природою особливості або наявний йому генотип. Поступово включаючись в систему відносин, які існують в суспільстві (спочатку в сім'ї, потім у школі), людина піддається впливу навколишнього середовища, в тій чи іншій мірі адаптовується до нього, до соціальних умов свого буття. Тобто відбувається поступовий процес її соціалізації, формування її особистості. Тому і вважається, що людина особистістю не народжується, а нею стає. З цієї точки зору в порівнянні з поняттям "індивід", поняття "особистість" - якісно більш новим утворенням, яке появляється значно пізніше народження людини, яка вступає в стосунки з навколишніми людьми. Якщо поняття "індивід" вказує на зв'язок людини з природою, тоді поняття "особистість" - на зв'язок людини з суспільством, соціальним середовищем. Тому існує таке визначення: "особистість - це зовнішні прояви індивідуальності - як людина сприймається навколишніми і, як вона на них впливає".
Визначень особистості американський психолог Г. Олпорт в психології, філософії, соціології, теології, юриспруденції нарахував біля п'ятдесяти.
При описі особистості представниками різних наукових шкіл та напрямків використовуються такі теоретичні підходи:
- біологічний - окремі риси, властивості особистості передаються людині за спадковістю, тобто окремі елементи, що входять до змісту особистості мають вроджений, спадково зумовлений характер;
- експериментальний - вивчення особистості йде від дослідження перцептивних, пізнавальних процесів, вищої нервової діяльності людини, їх ролі у поведінці в різних ситуаціях;
- соціальний - вивчається соціальне середовище, соціальні ролі, суспільно-історичні, культурні умови, що впливають на формування особистості людини, яка розглядається і описується як складова частина суспільства, як продукт суспільного розвитку,
- гуманістичний - в його основі є намагання бачити в кожній людині особистість, а в самій особистості - її духовний початок; з цих позицій досліджуються головні ознаки, які відображають її основні властивості, внутрішню структуру, які порівнюються з поведінковими, соціальними характеристиками індивіда.
В основі розуміння особистості як єдиного цілого (біологічного, психічного та соціального) є положення С.Л. Рубінштейна, згідно якого зовнішні причини, соціальний досвід людини діють заломлюючись через внутрішні умови, її психіку, свідомість. "При поясненні будь-яких психічних явищ, - писав він, - особистість виступає як єдина сукупність внутрішніх умов через які заломлюються всі зовнішні впливи".
Дана формула - "зовнішнє діє через внутрішнє", що розкриває характер впливу на психіку зовнішніх, соціальних причин, перетворюючий вплив особистості на соціальні процеси, доповнюється формулою, яку запропонував О.М. Леонтьєв; "внутрішнє... діє через зовнішнє і цим саме себе змінює".
Коли ведуть мову про особистість того чи іншого суб'єкта, завжди розуміють її унікальність, своєрідність, відмінність від інших. Саме в індивідуальних відмінностях більшість знаходить ключ до розуміння проблеми особистості. "Індивідуальність - пише А.В. Петровський, - проявляється в рисах темпераменту, характеру, звичках, інтересах, в якостях пізнавальних процесів (сприйманні, пам'яті, мисленні, уяві), в здібностях, індивідуальному стилі діяльності тощо. Немає двох людей з однаковим поєднанням вказаних психологічних особливостей - особистість людини неповторна в своїй індивідуальності".
Отже особистість - це людина зі своїми поглядами та переконаннями, яка проявляє свою унікальну цілісність, єдність соціально-психологічних якостей в міжособистісних, суспільних стосунках, яка свідомо бере участь у тій чи іншій діяльності, яка розуміє свої дії і здатна керувати ними. Саме в такому змісті поняття особистість використовується в юридичній літературі.
2. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ОСОБИСТОСТІ
В експериментальній психології найбільш розповсюдженими є такі підходи до змістовного опису особистості:
o опис особистості за її рисами, якостями, які об'єднано в окремі фактори (факторний аналіз особистості);
o опис особистості в залежності від її типу (типологічний опис особистості).
РИСИ, ЯКОСТІ, ФАКТОРИ ОСОБИСТОСТІ.
В поняття якість особистості включають визначену, довго існуючу, окремо взяту, стабільну характеристику конкретної людини, яка постійно проявляється в її поведінці, незалежно від ситуацій. Як правило та чи інша якість, риса бувають виражені в більшій чи меншій мірі або вони можуть взагалі не проявлятись.
Якісні характеристики у людей є найрізноманітніші. Вони можуть бути пов'язані з їх інтелектом, темпераментом, здібностями, інтересами, соціальними стосунками, особливостями характеру тощо. Тому для зручності користування ними при описі особистості тієї чи іншої людини найбільш загальні, близько розміщені одні до одних якості зводяться в один, якийсь загальний для них фактор.
За допомогою факторного аналізу значно спрощується опис великої кількості однорідних рис особистості суб'єкта, який нас цікавить. Такий опис властивостей особистості за допомогою факторного аналізу, наприклад. мав місце при складанні словника термінів на англійській мові, які використовують при описі особистості. З цією метою було проаналізовано біля 18000 слів. З яких відібрали біля 4500 слів, що позначають риси особистості, а також найбільшважливі, стійкі характеристики поведінки людини, які було об'єднано в синонімічні групи.
Дещо пізніше ця робота стала основою, що широко використовується ще й сьогодні, створеного у 1946 році Р.Б. Кеттелом, 16 факторного особистісного питальника.
ТИПИ
Loading...

 
 

Цікаве