WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правовий захист працівників податкової служби - Реферат

Правовий захист працівників податкової служби - Реферат

забезпечення громадян у пе-редбачених законом випадках; по-друге, на відновлення порушених прав у сфері пенсійного забезпечення. У ст. 46 Конституції України не лише зафіксоване право на пенсію, а й зазначено гарантії його здійснення. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних і інших джерел соціального захисту.
Пенсії та інші види соціальних виплат і допомог, що є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого також системою юридичних гарантій, за допомогою яких забезпечується:
- вільний вступ громадян у конкретний вид пенсійних правовідносин, їх зміна і припинення;
- оскарження відмови у прийнятті заяви про призначення пенсії та порушення терміну її розгляду;
- дотримання законності під час призначення і виплати пенсії та охорона права на пенсію.
Зазвичай реалізація суб'єктивного права громадян на відповідний вид пенсії не зустрічає протидії з боку органів соціального захисту населення чи Пенсійного фонду, які здійснюють пенсійне забезпечення. Однак якщо цей органвідмовить громадянинові у призначенні пенсії, він може звернутися за допомогою не лише в органи державної виконавчої влади, а й до суду. Скарги на рішення органу, який призначає пенсії, можуть подаватися до районної держадміністрації чи міськвиконкому або до районного (міського) суду. Скарга в даному випадку є формою реагування на факти порушення суб'єктивного права громадян на пенсію, засобом усунення і попередження цих порушень.
Отже, встановлений порядок реалізації права на пенсію сприяє не лише його фактичному здійсненню, а й забезпечує охорону та відновлення порушеного права.
Джерела права соціального захисту
При формулюванні поняття джерела права як правила беруть за основу такі дві основні позиції:
1) його розуміють як матеріальне джерело - звідки йде зміст норми або правотворча сила, наприклад, державна влада, парламент, Президент України, судові органи;
2) формальне джерело права - спосіб вираження змісту правил поведінки або те, що дає правилу загальнообов'язковий характер.
Залежно від ступеня юридичної сили розрізняють два основних види джерел права: закони і підзаконні - нормативні акти.
Джерела права соціального забезпечення - це нормативні акти, які регулюють правовідносини з пенсійного забезпечення та деяких інших видів обслуговування непрацездатних членів суспільства, сімей з дітьми.
Головним і визначальним джерелом права служить Конституція України. Так, зокрема, ст. 46 Основного закону встановлює право громадян на соціальний захист. Право на пенсію - одні із конкретних проявів усього загального конституційного права.
Тільки законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Закони наділені вищою юридичною силою. Вона полягає в тому, що решта правових актів має виходити із законів і не суперечити їм. Закони приймА-ються Верховною Радою - єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Закони України як джерела права соціального захисту можна класифікувати за основними видами.
Нормативні акти про пенсійне забезпечення:
o Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.91;
o Закон Укра'їни "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" від 09.04.92;
o Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91;
o Закон України "Про державну службу" від 16.02.93; Нормативні акти про допомоги:
o Закон Укра'їни "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.92;
o Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про дер-жавну допомогу сім'ям з дітьми" від 22.03.2001;
o Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабез-печеним сім'ям" від 01.06.2000;
o Закон України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" від 16.11.2000. Нормативні акти щодо матеріально-побутового та житлово-комунального обслуговування:
o Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93;
o Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.93;
o Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.94;
o Закон України "Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей" від 20.12.91.
Визначення середньомісячного заробітку та порядок
призначення, перерахунку, виплати пенсій працівникам
державної податкової служби
Відповідно до ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у відсотках до середньомісячного заробітку. Під середньомісячним заробітком розуміють середній розмір заробітної плати працівників, який відображає регулярні, систематичні виплати і є типовим, нормальним, характерним для даного працівника. Середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією) за двадцять чотири останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які шістдесят календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.
Середньомісячний заробіток за двадцять чотири календарних місяці і за шістдесят календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми, заробітку за двадцять чотирл календарних місяці роботи підряд чи за шістдесят календарних місяців роботи підряд відповідно на двадцять чотири чи шістдесят.
При цьому, за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місце з неповним числом робочих днів у зв'язку з їх працевлаштуванням або звільненням враховуються як повні календарні місяці роботи.
Якщо той, хто звернувся за пенсією, пропрацював менше двадцяти чотирьох календарних місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців.
Якщо працівник пропрацював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число робочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні).
Для призначення пенсії будь-якого виду потрібно надати довідки з місця роботи про середній заробіток особи, яка звернулася за пенсією, чи померлого годувальника. Свідчення про заробіток вносяться в довідку виключно на підставі
Loading...

 
 

Цікаве