WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правовий статус підприємств і правове становище господарських об’єднань - Реферат

Правовий статус підприємств і правове становище господарських об’єднань - Реферат

році.
Командитне товариство можна кваліфікувати як товариство змішаного типу, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (повні товариші), є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників або командитистів).
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних товаришів, вони несуть солідарну відповідальність щодо боргів товариства.
Правовий статус командитного товариства визначається нормами статей 67-74 Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (статті 78-83) Закону України "Про господарські товариства", безпосередньо присвячених командитним товариствам.
Зокрема, установчий договір про командитне товариство, крім відомостей, які містить установчий договір про повне товариство, має відображати участь вкладників у такому товаристві, а саме: стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їхніх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Оскільки правовий статус повних товаришів було розглянуто в попередньому параграфі, тут доцільно зупинитися на особливостях участі вкладників у командитному товаристві.
Вкладник може вступати до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів. Вкладники командитного товариства мають право:
o діяти від імені командитного товариства тільки у разі наявності доручення і згідно з ним;
o вимагати першочергового повернення вкладу (ніж учасникам з повною відповідальністю) у разі ліквідації товариства;
o вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також забезпечення можливості перевірки правильності їх складення.
Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади й додаткові внески у розмірі, способами й порядком, передбаченими установчим договором, проте сукупний розмір їхніх часток має не перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менш як 25 відсотків свого внеску.
Таким чином, вкладники беруть участь у діяльності командитного товариства лише своїми вкладами, розмір яких визначає суму отримуваного ними прибутку. Будь-якої участі в управлінні товариством вони не беруть.
Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю (повними товаришами). Якщо в товаристві є тільки один такий учасник, управління справами він здійснює самостійно.
Вкладники не мають права перешкоджати діям повних товаришів з управління справами товариства.
Незважаючи на те, що, за загальним правилом, відповідальність вкладника обмежується вкладом у майні товариства, в окремих випадках, передбачених законодавством (ст. 82 Закону України "Про господарські товариства"), він також несе повну відповідальність. Приміром, якщо вкладник здійснює угоду від імені і в інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення його дій командитним товариством він разом з повними товаришами відповідає за угодою перед кредиторами усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Якщо ж він не дістане схвалення, вкладник відповідатиме перед третьою особою самостійно усім своїм майном. Крім загальних підстав припинення діяльності господарських товариств (ст. 19 Закону України "Про господарські товариства"), командитне товариство припиняється також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю. При вибутті з товариства всіх вкладників повні товариші мають право замість ліквідації командитного товариства перетворити його на повне товариство.
Висновок
Таким чином, підприємство є основною організаційною ланкою народного господарства України. Підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи.
Підприємству притаманні такі специфічні властивості (ознаки):
- організаційна єдність підприємства означає, що підприємство це не окремий громадянин, а колективне утворення, яке певним чином організоване;
- підприємство володію відокремленим майном;
- підприємство виступає в цивільному обороті від свого імені, набуваючи майнових і особистих немайнових прав і несучи обов'язки, вступає в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими суб'єктами підприємництва, організаціями та громадянами;
- здатність нестисамостійну майнову відповідальність означає, що підприємство несе відповідальність по зобов'язаннях належним йому майном;
- здатність бути позивачем або відповідачем в суді, господарському чи третейському суді.
Важливу роль відіграє класифікація підприємств на окремі види, які мають суттєві особливості. Можна сказати, що в Україні існують різноманітні форми та види підприємств, які виникають у різних сферах підприємницької діяльності (торгівля, сфера побутового обслуговування населення, виробництво тощо) і характеризуються особливою організаційно-правовою формою.
Так, з огляду на те, яку форму власності обрано, підприємства є: державні, колективні, приватні, комунальні.
Відповідно до чинного законодавства, також визнане видом підприємства господарське товариство, в усіх його видах і формах, що надає право господарському товариству вступати до такого специфічного суб'єкта підприємництва, як об'єднання підприємств.
Згідно з законодавством підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну діяльність та інші її види, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Тобто, результатом такого об'єднання є створення нових утворень - об'єднань підприємств, які мають власний, визначений в законодавстві правовий статус, специфічні властивості і види. Так, як об'єднання підприємств в Україні, діють асоціації, корпорації, концерни, консорціуми. Але при цьому слід враховувати, що підприємства, які входять до складу об'єднань, зберігають права юридичних осіб.
Отже, з усього вище сказаного слідує, що підприємство в Україні може діяти в різних організаційно-правових формах, при цьому дотримуючись діючого законодавства у своїй діяльності. Також регулювання діяльності підприємства відбувається з боку держави, так як кожне підприємство повинно пройти визначену процедуру легітимації суб'єкта підприємницької діяльності.
Список використаної літератури
1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С.141.
2. Закон України від 7 лютого 1991 р. №697-ХІІ "Про власність" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №20. - С.249.
3. Закон України від 7 лютого 1991 р. №698-ХІІ "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №14. - С.168.
4. Закон України від 27 березня 1991 р. №887-ХІІ "Про підприємства в Україні" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №24. - С.272.
5. Віннис О. Господарські товариства та виробничі кооперативи: правове становище: Монографія. - К.: Знання, 1998.
6. Господарське законодавство України: 36. нормативних актів / Уклад. В. С. Щербина, О. В. Щербина. - К.: Атіка, 2001.
7. Господарське право: Практикум / В. С. Щербина, Г. В. Прон-ська, О. М. Вінник та інші; за заг. ред. В. С. Щербини. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
8. Долинская В. В. Акционерное право: Учебник / Отв. ред. А. Ю. Кабалкин. - М., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве