WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Промислова власність – як результат науково-технічної творчості, її види - Реферат

Промислова власність – як результат науково-технічної творчості, її види - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Промислова власність -
як результат науково-технічної творчості,
її види"
ПЛАН
Вступ
1. Поняття промислової власності
2. Види промислової власності в Україні
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Законодавство України про інтелектуальну власність надзвичайно молоде і його становлення продовжується. Говорити про завершення цього процесу поки що передчасно. Зараз мова йде про становлення державності, про формування правової держави.
Отже, законодавства про промислову власність Україна не мала ніколи. Тільки після проголошення незалежності в Україні почалися активні кодифікаційні роботи, в тому числі і в галузі законодавства про промислову власність. Очевидно, першою ластівкою в цьому напряму варто вважати Закон України "Про власність", який у своїх ст. ст. 13 і 41 ствердив, що результати інтелектуальної діяльності є об'єктами права власності, і дав приблизний перелік результатів інтелектуальної діяльності, яким налається правова охорона передусім цим Законом.
18 вересня 1992 р. Указом Президента України було затверджено Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні. Одночасно велась робота по розробці пакету законів про правову охорону об'єктів промислової власності. В цей же час Уряд України оголосив Заяву, за якою Україна визнала для себе чинними Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, Мадрідську угоду про міжнародну реєстрацію та Договір про патентну кооперацію. Проте, основу законодавства про промислову власність, мабуть, склав Закон України "Про основи державної політики в сфері науки і науково технічної діяльності" від 13 грудня 1991р. Хоча в цілому Закон носить декларативний характер, проте він проголосив ряд принципових засад. В Законі дано визначення науково технічної діяльності, проголошено про створення ринку науково технічної продукції, визначаються державні пріоритети в науково технічній діяльності, результати науково технічної діяльності проголошуються об'єктами права власності тих, хто створив цей результат.
Треба відзначити Закон "Про науково технічну інформацію" від 25 червня 1993 р. Потім було прийнято пакет законів про промислову власність, серед яких: Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг",ц і закони були прийняті 15 грудня 1993 р. Цього ж дня було прийнято Закон про "Племінне тваринництво". Трохи раніше був прийнятий Закон "Про охорону прав на сорти рослин". Наведені закони склали правову основу захисту прав на об'єкти промислової власності. Крім названих законодавчих актів, були прийняті ряд інших, в яких в тій чи іншій мірі йшлося про інтелектуальну власність. Зокрема, були прийняті Закон України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 р., "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 5 липня 1994 р., "Про наукову і науковотехнічну експертизу" від 10 лютого 1995 р. У зв'язку з прийняттям пакету законів про промислову власність внесені відповідні зміни до Цивільного кодексу України, в Кодекс законів про працю України, до Митного кодексу та інші. Відповідні зміни внесені також і до раніше прийнятих законів України. Чи можна вважати становлення законодавства про інтелектуальну власність України закінченим? Безумовно, ні. Процес становлення продовжується. Прийняття законів України про інтелектуальну власність це надзвичайно велика громадсько політична подія в житті нашої держави. Не дивлячись, на те, що прийняті закони в ряді випадків сирі, недосконалі, протирічать один одному, часто мають нечіткі формулювання тощо, все ж їх прийняттяявище надзвичайної ваги.
По-перше, це свідчення того, що Україна спроможна розробити і прийняти власне законодавство про інтелектуальну власність, якого вона до цього часу не мала. Не можна вважати законодавством України про винаходи, раціоналізаторські пропозиції і промислові зразки, що містяться в VІ розділі Цивільного кодексу України, оскільки норми цього розділу копіювали відповідне законодавство колишнього СРСР, і то в самому загальному вигляді. По-друге, законодавство про інтелектуальну власність в значній мірі наближено до вимог ринкової економіки. Воно оголосило результати інтелектуальної діяльності товаром, свободу розпоряджатися цими результатами на свій розсуд тощо. По-третє, воно дає змогу Україні інтегруватися в європейську правову систему, що буде сприяти її зближенню з європейським співтовариством. По-четверте, законодавство про інтелектуальну власність України разом з тим не відійшло від відповідного законодавства країн СНД. П'ятою визначальною рисою цього законодавства є те, що воно в основному результати інтелектуальної діяльності проголосило об'єктами права власності.
Не дивлячись на окремі явні недоліки зазначеного законодавства, в цілому його все ж належить оцінити позитивно. Безумовно, воно потребує подальшого удосконалення.
1. Поняття промислової власності
Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуальної діяльності уже давно почали поділяти на дві основні групи: твори літератури і мистецтва або літературно-художня власність і технічні творчі витвори або промислова власність. Звідси і поділ творчості: літературно-художня творчість і науково-технічна творчість.
Науково-технічна діяльність охоплює собою велике коло видів творчої діяльності, спрямована на досягнення певних науково-технічних результатів, необхідних людям для забезпечення своєї життєдіяльності.
Поняття "науково-технічна діяльність" набагато ширше від поняття "промислова власність", хоча багато об'єктів цих двох понять співпадають, наприклад, винахід є результатом науково-технічної діяльності і разом з тим він є об'єктом промислової власності. Але далеко не всі результати науково-технічної діяльності стають об'єктами промислової власності і, отже, об'єктами правової охорони. Багато результатів науково-технічної діяльності залишаються поза межами зазначених понять з тих чи інших причин.
Будь-який результат науково-технічної діяльності, безперечно, є творчим результатом. Але не кожний творчий результат стає об'єктом правової охорони.
Науково-технічна діяльність охоплює науково-дослідну діяльність у тій частині, в якій вона стосується техніки і технологій. Цим поняттям охоплюються також проектно-конструкторські і проектно-технологічні роботи, винахідницька і
Loading...

 
 

Цікаве