WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Співвідношення міжнародного права та внутрішнього державного права - Реферат

Співвідношення міжнародного права та внутрішнього державного права - Реферат

відносин з "іноземним елементом".
У державах "сім'ї загального права" нормативних актів щодо регулювання відносин у міжнародному приватному праві є досить мало. До них належать, зокрема, закони про імунітет держави (наприклад, прийнятий у Великобританії 1978 p.), Закон з міжнародного приватного права штату Луїзіана 1991 p., деякі інші.
Другу групу законодавства становить значна кількість юридичних актів, у яких тільки окремі норми чи спеціальні розділи регламентують правовідносини з "іноземним елементом". В Україні це здебільшого колізійні норми, які містяться в останніх розділах кодифікованих актів.
У державах "сім'ї загального права" нормативні акти, окремі правила яких також спрямовані на регулювання відносин з "іноземним елементом", ухвалюються дедалі частіше.
У США і Великобританії певне значення мають приватні кодифікації, складені на основі узагальнення судових прецедентів. Найвідоміша кодифікація у Англії міститься в курсі Дайсі, а в США - у складеному в 1934 p. Американським інститутом права "Зводі законів про конфлікт законів" на основі тритомного курсу Біля та у другому "Зводі законів про конфлікт законів", що вийшов у світ 1971 p.
3. Імплементація норм міжнародного права у вітчизняному законодавстві - важливий аспект правової реформи
Становлення України як демократичної, соціальне орієнтованої, правової держави, входження її у світове співтовариство одним з першочергових ставить завдання проведення широкомасштабної правової реформи, яка передбачає, зокрема, приведення національного законодавства у відповідність з нормами міжнародного права.
Від рівня зближення законодавства України з міжнародним правом значною мірою залежить ефективність співробітництва України із зарубіжними державами та міжнародними організаціями.
Вирішення цього важливого завдання, за переконанням промовців, належить здійснювати більш системно та цілеспрямовано, на науково обгрунтованих засадах. Необхідною передумовою процесу гармонізації має бути беззаперечне додержання і виконання Україною її зобов'язань за підписаними нею міжнародними договорами.
Питання поглиблення реформаційних процесів, подальшого вдосконалення законодавства на основі Конституції України і приведення його у відповідність з міжнародно-правовими актами, згідно з якими наша держава має певні зобов'язання перед міжнародними організаціями, є одним з головних напрямів діяльності Верховної Ради. Особливо важливим це стало після вступу України до Ради Європи і повинно бути інтегруючим чинником державотворення, здатним об'єднати зусилля всіх політичних сил та інтелектуальний потенціал нашого суспільства.
На сьогоднішній день в нашій державі практично відсутні концепція і відповідна комплексна програми встановлення і розвитку відносин з міжнародними організаціями з чітким визначанням цілей, завдань і механізмів їх реалізації, підходів до вибору та узгодження форм стосунків пріоритетів їх розвитку. Складність і багатоаспектність проблеми гармонізації зумовлює потребу тісної співпраці парламентарів з науковцями, з представниками різних гілок влади.
Розглядаючи проблеми гармонізаціі національного законодавства з міжнародним Правом, важливо методологічно правильно підійти до з'ясування їх причин і шляхів розв'язання, а точніше, до механізму останнього, який би уособлював методи вирішення даного завдання. Насамперед найбільш оптимальним варіантом має бути приведення норм конституції будь-якої країни до міжнародних стандартів. Це надзвичайно важливо, якщо взяти до уваги, що конституція є основою, правовим фундаментом розвитку національного законодавства.
Цілком зрозуміло, що від того, наскільки в ній буде враховано норми і принципи міжнародного права, настільки відповідно буде їх враховано в національному законодавстві, яке покликане розвивати конституційні положення. Таким чином є всі підстави розглядати норми та принципи міжнародного права і як правотворчий фактор розвитку конституційного та інших галузей законодавства.
Досить важливим методологічним положенням гармонізації законодавства нашої держава є норма Конституції, що "чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України".
До важливих питань у загальнотеоретичному плані належить питання про набуття чинності міжнародними договорами нашої держави, особливо тими, що визначають систему прав та обов'язків людини і громадянина 3 даним питанням безпосередньо пов'язане питання систематизації міжнародно-правових актів їх окремих норм і принципів, імплементованих у встановленому порядку в межах системи національного права і законодавства.
Не можна не зробити наголос на проблемі реалізації норм і принципів міжнародного права, які стали частиною національних правових систем. При узгодженні законодавства України з міжнародно-правовими актами необхідно гармонізувати його з правовими системами міжнародних організацій, особливо економічними.
З проблемою гармонізації національного законодавства із системою міжнародного права тісно пов'язано питання застосування норм міжнародного права, які стали складовою законодавства України. Можна зробити висновок, згідно з яким правовій державі повинен бути властивий не лише високий рівень гармонізації національного законодавства України з міжнародним правом, а и реальне застосування такого законодавства у повсякденному житті людини, суспільства та держави.
Інтерналізація правового регулювання різних сфер діяльності шляхом розроблення та укладення відповідних міжнародних договорів викликана реальними потребами, пов'язаними з розвитком міжнародних відносин. Україна є стороною практично всіх багатосторонніх конвенцій ООН у галузі прав людини.
При розгляді проблеми гармонізації національного законодавства з міжнародним правом не можна не враховувати нинішні соціально-економічні умови України. Саме через це наша країна поки що не може забезпечити виконання ряду міжнародних норм. Реалізація проголошеного Україною курсу на більш повне входження у світове співтовариство, інтеграція у європейські структури неможлива без забезпечення ефективногопроцесу імплементації норм міжнародного права у національному законодавстві, його гармонізації з відповідними стандартами та вимогами.
Висновок
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Для України, що лише розпочала свій незалежний шлях і не створила ще усталених демократичних форм і державної практики щодо дії в її внутрішньому праві норм міжнародного права, проблема примату міжнародного права, як і проблема дії його джерел як складової частини національної правової системи, набувають виключного значення, від чого залежить успіх просування України до Європейської та світової спільноти
Гармонізація, заявлена як цільова настанова правотворчого процесу, повинна "вмикати" певні механізми отримання найбільш високого ступеня узгодженості та сумісності, систем, які гармонізуються Конфлікт найчастіше має місце тоді, коли внутрішній правопорядок держав відносить певні регулюючі повноваження до регіонального відання Єдиний підхід, що пропонується теоретиками міжнародного права, - це запобігання таким конфліктам, тобто превентивна діяльність, пов'язана із залученням до розроблення проектів міжнародно-правових документів представників тих рівнів, до відання яких належить відповідна сфера діяльності.
Список використаної літератури
1. Довгерт А. С. Гармонізація цивільного (приватного) права в Європі // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Матеріали науково-практичної конференції. - Жовтень. - К., 2002. - С. 237-240.
2. Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. Кн. 1 / Упор. В. Л. Чубарєв, А. С. Мапко. - К.: Юрінком, 2004.
Loading...

 
 

Цікаве