WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Культура управління колективом. Стиль керівника підрозділу органів внутрішніх справ - Реферат

Культура управління колективом. Стиль керівника підрозділу органів внутрішніх справ - Реферат


Реферат на тему:
Культура управління колективом. Стиль керівника підрозділу органів внутрішніх справ.
План.
1. Морально-психологічний клімат. Поняття та значення.
1. Елементи формування морально-психологічного клімату.
2. Образ міліцейського керівника на основі статистичних даних.
Кожному трудовому колективу, в тому числі й колективу органу внутрішніх справ, притаманні певні ознаки. Найважливіша серед них - наявність суспільно-значимої мети, яка об'єднує членів колективу, і спільна діяльність, спрямована на досягнення цієї мети. Колектив має певну організаційну структуру, зумовлену метою та відносинами управління і підпорядкування. З огляду на це в ньому формується певний морально-психологічний клімат.
Морально-психологічний клімат - це стійка духовна атмосфера, морально-психологічний стан колективу, який виявляється у стилі й манері поведінки, взаємовідносинах працівників та виконанні ними своїх професійних і громадських обов'язків.
Здоровий морально-психологічний клімат є одним з найважливіших чинників формування особистості працівника міліції. У тих колективах, де переважають, відносини взаєморозуміння, співпраці, взаємодопомоги, ввічливого ставлення один до одного, там працівник, як правило, задоволений своєю діяльністю. І, навпаки, в колективах, де стосунки позначені формальністю, а тим паче, неприязню, працівник відчуває емоційний дискомфорт, відчуженість, а інколи переживає стресові ситуації, що призводять до зниження його соціальної та службової активності.
Морально-психологічний клімат колективу формується під впливом макро- та мікросередовища. До макросередовища відносять соціально-політичні, економічні умови суспільства. Вплив макросередовища опосередковується (посилюється чи послаблюється мікросередовищем: конкретними умовами праці, матеріальною зацікавленістю (незацікавленістю), професійною придатністю (непридатністю) членів колективу до виконання службових обов'язків, мірою інтеграції службових обов'язків, індивідуальних звичок, потреб, інтересів, ціннісних орієнтирів, мети колективу, суспільства загалом.
Важливим складником формування морально-психологічного клімату в колективі є стиль керівництва. У найзагальнішій формі - це комплекс принципів, засобів, методів, за допомогою яких керівний орган (окремий керівник) практично вирішують покладені на нього завдання, зокрема тих, що стоять перед колективом: вирішення питань підбору і розстановки працівників, організація їх роботи, заохочення чи покарання, просування по службі тощо. Найважливішим є формування таких якостей у членів службового колективу, які б забезпечували високу результативність роботи.
В сучасній управлінській та соціально-психологічній літературі виокремлюється декілька стилів керівництва.
Органи внутрішніх справ України є складовою державного апарату, вони працюють під безпосереднім керівництвом Президента України та Уряду. Їхній престиж та авторитет - це вагома частка престижу та авторитету держави. Тому почуття політичної, а не лише службової відповідальності за діяльність кожного підрозділу ОВС має стати невід'ємним атрибутом керівника.
Важливою характеристикою керівника є вміння організувати роботу, а для цього потрібні вольові якості, що виявляються у вимогливості, відповідальності, самостійності у прийнятті остаточного рішення, непримиренності до всього, що шкодить справі.
Діяльність керівника органу міліції пов'язана з постійним спілкуванням з колегами, керівниками державних установ, підприємств, підприємцями, громадянами, що звертаються зі скаргами або пропозиціями тощо. Тому керівник органу міліції повинен уміти викликати прихильність (симпатію), відвертість, відчувати психологічний стан співрозмовника, віднаходити адекватні для кожного окремого випадку манери, розмови.
Вимоги до особистості керівника досить високі, тому далеко не кожен фахівець здатний очолювати колектив. Такі риси керівника формуються під час професійної підготовки у навчальних закладах, самовихованням та самоосвітою, громадсько-політичним досвідом.
В органах внутрішніх справ найпоширеніший директивний стиль керівництва. Це зумовлено тим, що діяльність органів внутрішніх справ регламентується статутами та наказами. Директивний стиль керівництва за належного використання забезпечує високу оперативність та персональну відповідальність з вирішення різноманітних питань. Водночас директивний стиль за догматичного застосування породжує тип авторитарного керівника. Такий керівник намагається одноособово приймати і скасовувати рішення, щодо виконання працівниками функціональних обов'язків, їх заохочення та стягнень. Як правило, такий керівник добирає собі заступників не стільки за діловими якостями, скільки з прагнення мати відданих та безвідмовних виконавців. Такому керівникові часто бракує делікатності у стосунках з підлеглими, він схильний волюнтаристських рішень. Систему взаємовідносин між членами колективу, як правило, оцінюється ним крізь призму єдиного критерію - формальної дисципліни. Зрозуміло, що такого типу керівники негативно впливають на формування здорового морально-психологічного клімату.
Існує й інший різновид директивного стилю керівництва, в умовах якого авторитарна поведінка керівника характерна: дріб'язковою опікою підлеглих, прагненням надконтролю, побоюванням передачі частини своїх повноважень заступникам, намаганні знати все, що стосується підлеглих та колективу і загалом, відповідати за все особисто. Такий керівник може бути тактовним у стосунках з підлеглими, але нещадно пригнічувати їх ініціативу, а творчу самостійність. Даний стиль керівництва формує у підлеглих стереотип очікування вказівок зверху, послаблює їхню творчу активність.
Як уже зазначалося, керівникові органу внутрішніх справ, або окремого підрозділу доводиться одноособово приймати велику кількість оперативно-службових, кадрових, виховних рішень, господарських, координаційних зумовлених принципом особистої відповідальності за стан справ на дорученій ділянці роботи. Але це не стоїть на заваді керівникам усіх рівнів управління спиратися на знання і досвід підлеглих. Уміння співвідносити право та одноособове прийняття рішень з досвідом і думкою підлеглих підвищує ефективність рішень, які за таких умов, якщо не юридично, то психологічно, є колегіальними.
Морально-психологічний клімат у колективі значною мірою визначається рівнем організації виконання прийнятих рішень Велика кількість нереалізованих рішень породжує пасивність, байдужість до справ колективу. Найчастіше такий стан викликає канцелярсько-бюрократичне ставлення, коли головним є не як краще зробити, а як краще виглядати.
Важливим чинником формування здорового морально-психологічного клімату в колективі є контроль за виконанням прийнятих рішень, що забезпечує зворотній зв'язок між керівником та підлеглим, виконує функцію перевірки достовірності інформації, що надходить від виконавців про хід реалізації поставлених завдань та подальшу орієнтаціювиконавців на певну роботу і коригування завдань.
Значним важелем впливу керівника на формування здорового морально-психологічного клімату колективу є висування працівників на вищі спеціальні звання і посади. За всіх посадових призначень підлеглих керівник має враховувати його професіоналізм, ставлення до виконання функціональних обов'язків, ціннісні орієнтації, світоглядні та моральні установки. При цьому важливо знати і думку з цього приводу того чи іншого працівника. Адже досвід показує, що нерідко зустрічаються працівники, тяга яких до керівних посад зумовлена не інтересами колективу, а егоїстичними, дріб'язковими особистими інтересами. Працівники, яких цікавить лише "керівне крісло", дуже часто втрачають почуття професійної честі і власної гідності, оскільки не гребують навіть аморальними засобами, аби обійняти керівну посаду. Мистецтво керівника, якраз і полягає в тому, щоб завчасно постерегти справжні мотиви працівника щодо його прагнення обіймати вищу посаду.
У взаємовідносинах керівника і колективу важко уникнути різних колізій та суперечок, що нерідко переходять у конфлікти. Конфлікти, пов'язані з протистоянням інтересів, поглядів, установок, устремлінь можуть виникати у діловій (функціональній) або особистісній діяльності. Вони можуть бути
Loading...

 
 

Цікаве