WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова характеристика об’єктів цивільного права - Реферат

Правова характеристика об’єктів цивільного права - Реферат

векселедавця.
Простий вексель має містити такі реквізити: "вексельну мітку", просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж; найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; зазначення дати і місця складання векселя; підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Питання про юридичну силу простого векселя, який не має будь-якого з названих реквізитів, вирішується аналогічно до переказного векселя.
Складання векселів в Україні має ряд особливостей, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.1992 р. №528. Використовувати векселі, а також бути векселедавцями, акцептантами (особами, які здійснюють передаточний напис на векселі про перехід прав на вексель до іншої особи), а також авалістами(особами, які гарантують виконання вексельних зобов'язань іншої особи) можуть лише юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що визнані такими відповідно до чинного законодавства України. Векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України. Вексельний бланк заповнюється друкованим способом. Сума платежу за вексель обов'язково заповнюється цифрами і літерами. Вексель підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи та завіряють печаткою.
Відповідно до ст.92 Закону України "Про нотаріат" протест векселів про несплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.
Розділ V. Дії, послуги, результати творчої діяльності, особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.
Службова та комерційна таємниця.
Об'єктами цивільних прав можуть бути дії іншої особи. Проте, не будь-які дії, а лише такі, внаслідок яких створюється певна річ, матеріальне благо. Наприклад, за договором підряду підрядник зобов'язується виконати певну роботу: пошити одяг, виготовити стіл, відремонтувати будинок.
Термін "дія" у цивільному праві має також інше значення. Так, за договором купівлі-продажу продавець і покупець вчиняють дії по передачі купленого майна і сплаті за нього грошових сум. Але такі й подібні дії не можна розглядати як об'єкт права, бо вони: а) є підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин; б) можуть бути за дорученням правомочних осіб вчинені іншими особами.
Дії, як об'єкти цивільних прав, безпосередньо спрямовані на створення певних матеріальних благ і не можуть бути відокремлені від самої зобов'язальної особи.
Серед дій як об'єктів цивільних прав особливе місце посідають послуги - певна діяльність, яка створює не річ, а благо для задоволення суспільних потреб, наприклад транспортні послуги по договору перевезення, послуги охоронця по договору схову, послуги артиста, адвоката, педагога тощо. За допомогою послуги досягається певний немайновий результат, що сам по собі є благом, має споживну вартість і тому стає об'єктом цивільного права.
Розрізняють три види послуг: фактичні (договір схову, договір перевезення); юридичні (договір доручення, договір комісії); комплексні послуги, в яких поєднуються юридичні і фактичні послуги, наприклад, договір експедиції.
5.1. Результати творчої діяльності як об'єкти права.
Результатами творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва незалежно від форми, призначення, цінності, а також способу відтворення. Вони стають об'єктами цивільних прав лише при втіленні в певні речі (рукопис, картина, креслення, запис на плівку тощо), тобто коли набувають форми, яка може бути сприйнята без присутності автора.
Результатами творчої діяльності є також відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція і промисловий зразок. Ці продукти стають об'єктами цивільних прав з моменту визнання 'їх такими і відповідного оформлення.
Фізичні і юридичні особи мають виняткове право на результати творчої діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізацію продукції фізичної або юридичної особи, виконуваних ними робіт і послуг, що подаються (фірмове найменування, знак для товарів і послуг).
Використання результатів творчої діяльності та засобів індиві-дуалізації, які є об'єктом виключних прав, може здійснюватися третіми особами тільки за згодою правоутримувача.
Службова та комерційна таємниця як певне нематеріальне благо є об'єктом цивільного обороту.
Підлягає захисту інформація, яка становить службову та комерційну цінність через її невідомість третім особам, відсутність вільного доступу до неї на законних підставах і яких її володілець вживає заходів щодо збереження її конфіденційності, наприклад, секрети виробництва "ноу-хау", укладення деяких біржових угод.
Особи, що незаконними методами одержали інформацію, яка становить службову або комерційну таємницю, повинні відшкодувати заподіяні збитки. Такий же обов'язок покладається на працівників, які розголосили службову або комерційну таємницю всупереч трудовому договору, у тому числі контракту, і на контрагентів, які зробили це всупереч цивільно-правовому договору.
5.2. Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.
Це такі блага, які не мають грошової чи будь-якої іншої майнової оцін-ки. Вони зв'язані з особою людини, не можуть передаватись і бути відчуженими.
Відповідно до Конституції України особистими немайновими благами фізичної особи є життя, здоров'я, тілесна недоторканість, сім'я, гідність, честь, таємниця особистого життя, недоторканість помешкання, свобода розвитку творчості, авторства, а також інші блага, які охороняються законом .
Організації теж мають немайнові блага: честь, гідність найменування юридичної особи, товарний знак, права авторства. На відміну від громадян немайнові блага юридичних осіб можуть припинятися (наприклад, зміна назви при реорганізації), а також відчужуватися (наприклад, шляхом видачі ліцензії на товарний знак).
Практична частина
Задача № 3.
Лісопромгосп відгрузив лісоторгівельній базі вагон ялинок до Нового Року. Залізниця доставила їх отримувачу 2 січня, коли вони втратили цінність. Вартість ялинок складала 420 гривень. Отримувач ялинки прийняв і вигрузив. У зв'язку з неможливістю їх використання для продажу населенню база продала ялинки парфумерній фабриці (за 120 грн.) для виготовлення екстракту. Однозначно база подала позов до залізниці про виплату штрафу за прострочку доставки вантажу на 5 днів і стягнення збитків, що зазнала фабрика.
Яке роз'яснення повинен винести арбітражний суд?.
Арбітражний суд Івано-Франківської області
РІШЕННЯ
10.02.1999 р. Справа № 720/05
По позову лісоторговельної бази
до Івано-Франківського відділку залізниці
про стягнення 300 (триста) гривень
Представники:
від позивача -
Loading...

 
 

Цікаве