WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова характеристика об’єктів цивільного права - Реферат

Правова характеристика об’єктів цивільного права - Реферат

Положення про переказний і простий вексель 1937 року відтворює зміст Женевського вексельного закону.
Крім того, Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10 жовтня 1992 року № 528 підтвердила дію в Україні вказаного Положення. В Україні прийнято також ряд інших законодавчих і підзаконних нормативних актів, які регулюють окремі питання вексельного обігу. Серед них Закони України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про заставу", "Про підприємства", Укази Президента України "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії", "Про сплату державного мита за вексельні бланки". Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України №18/5 від 18.06.1994 р.
Законодавством встановлюється спеціальний правовий режим щодо складання і форми векселя, терміну платежу для пред'явлення векселя до оплати, пролонгації векселя, протесту на випадок несплати, терміну позовної давності.
4.2. Поняття і види векселя.
Векселем є документ, який складений за встановленою законом формою і містить безумовне зобов'язання або вказівку векселедавця сплатити власнику векселя (век-селеутримувачу) у встановлений термін вказану суму грошей.
Як цінний папір вексель визначає взаємовідносини особи, яка його склала, особи, яка повинна здійснити платню, і особи, на користь якої повинна бути здійснена платня.
Зобов'язання або вказівка векселедавця не пов'язані з виконанням яких-небудь договірних зобов'язань векселеутримувачем. Права добросовісного векселеутримувача не можуть заперечуватися умовами угоди, на підставі якої складений вексель.
В законодавстві України вексель визначений як "цінний папір, який свідчить про безумовний обов'язок векселедавця сплатити після настання терміну вказану суму грошей власнику векселя (векселеутримувачу)" .
З наведеного визначення випливає, що вексель засвідчує безумовний обов'язок, векселедавця виконати вказані в ньому дії. Але аналіз вексельного законодавства дає достатні підстави для висновку про те, що вказане поняття відображає ознаки, властиві тільки одному із видів векселів - простому. Особливих ознак переказного векселя наведене поняття не відображає.
Крім того, викликає сумнів вказівка на термін платежу, яка наведена в названому визначенні, а саме: "Сплатити після настання строку".
Для векселя притаманно обмеження можливих вказівок про термін виконання зобов'язання. Обмеження встановлюються не тільки вказівкою про можливі терміни платежу, але і забороною сторін в договірному порядку обумовлювати які-небудь інші терміни платежу.
Відповідно до Женевського вексельного закону (ст.ст. 2, 33, 74) у векселі може бути вказаний термін платежу: за пред'явленням; у такий-то час від пред'явлення; у такии-то час від складання; на визначений день.
Векселі, які містять іншу вказівку на термін платежу або послідовність терміну платежу є недійсними. Термін платежу, вказаний або визначений векселем, є сталим: ніякі зміни ні законом, ні судом не допускаються (ст.ст. 2, 33, 74).
Проект Цивільного кодексу України врахував всі істотні ознаки векселя і визначив його як "цінний папір, що посвідчує нічим не зумовлене зобов'язання векселедавця (простий вексель) або іншого зазначеного у векселі платника (переказний вексель) виплатити з настанням передбаченого векселем строку певну суму власнику векселя (векселеутримувачу)".
В залежності від того, хто є платником за векселем - сам век-селедавець чи третя особа, вексель може бути простим або пере-казним. У простому векселі міститься зобов'язання сплатити грошову суму, а в переказному векселі міститься пропозиція сплатити грошову суму.
У переказному векселі векселедавець пропонує іншій особі здійснити платіж грошової суми відповідно до вимог змісту вексельного документа на користь третьої особи.
У переказному векселі векселедавець іменується трасант, а платник, який приймає переказний вексель - трасат. Особа, на користь якої здійснюється платіж за переказним векселем, називається ремітентом.
В даному випадку векселедавцем (трасантом) є АКБ "Україна", який склав наведений вексель. Пропозиція сплатити відповідну грошову суму адресована АКБ "Гарант", який виступає платником (трасатом). Виробниче об'єднання "Континент", на користь якого повинен бути здійснений платіж, в наведеному векселі є першим векселеутримувачем (ремітентом).
Слід зазначити, що, відповідно до ст.3 Женевського вексельного закону, переказний вексель може бути виданий за наказом самого векселедавця і на самого векселедавця. Тобто в одній особі співпадає трасант і трасат або трасант і ремітент.
Таким чином, за формою документ складається як переказний вексель, а за змістом присутнього в ньому зобов'язання він є простим векселем. Вирішення питання, яким є вексель - простим чи переказним - тягне за собою істотні наслідки. До переказного векселя застосовуються правила про акцепт, тобто згода платника сплатити за векселем. На перший погляд, пред'явлення такого векселя до акцепту є зайвим, так як на ньому уже є підпис векселедавця і платника, які співпадають в одній особі. Але на випадок наявності за таким векселем регресних боржників порушення правила про акцепт не дає можливості притягнути їх до регресної відповідальності.
4.3. Форма векселя.
Особливістю векселя є його непохитно формальний характер. Формалізм при складанні векселя поширюється не тільки на його форму, а і на зміст, який передається у реквізитах, що визначені законом. Г.Ф.Шершеневич з цього приводу зазначав: "Встановлена форма є суттю вексельного (а не взагалі) зобов'язання як з боку стилю, так і з боку змісту" .
Реквізити переказного і простого векселя визначені Женевським вексельним законом (ст.ст. 1, 2, 75, 76).
Переказний вексель повинен містити: найменування "вексель", яке включене до тексту самого документа і подане тією мовою, якою цей документ складений (в юридичній літературі цей реквізит прийнято називати "вексельною міткою"); простий і нічим не обумовлений наказ сплатити певну суму; найменування того, хто повинен сплатити (платника); зазначення строку платежу; зазначення місця, де має здійснитись платіж; найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; зазначення дати і місця складання векселя; підпис того, хто видає вексель (векселедавця).
Переказний вексель, у якому відсутній будь-який з названих реквізитів, не має сили векселя, за винятком наступних випадків: переказний вексель, строк платежу в якому не вказаний, розглядається як такий, що підлягає оплаті за пред'явленням; при відсутності особливого зазначення, місце, позначене поруч з найменуванням платника, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання платника; переказний вексель, у якому не вказане місце його складання, вважається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням
Loading...

 
 

Цікаве