WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Моральні конфлікти, їх попередження та подолання в діяльності працівників міліції - Реферат

Моральні конфлікти, їх попередження та подолання в діяльності працівників міліції - Реферат


Реферат на тему:
Моральні конфлікти, їх попередження та подолання в діяльності працівників міліції.
План.
1.Форми виявлень моральних конфліктів.
2.Проблеми співвідношення мети та засобів у професійній діяльності співробітників ОВС.
3.Ризик як засіб подолання конфліктів у ситуації морального вибору.
Моральний конфлікт - це зіткнення моральних норм в індивідуальній чи суспільній свідомості, які пов'язані з протиборством мотивів і потребують морального вибору.
У ситуації морального конфлікту стикаються протиріччя (всередині моральної системи, або ж моральні і позаморальні).
Коли всередині особистості зіштовхуються дві протилежних моральних вимоги, виникають протиріччя типу: треба завжди говорити правду:
- людині смертельно хворій не треба говорити правду відносно свого здоров'я або треба доброзичливо, дбайливо ставитися до всіх людей;
- не можна любити і поважати того, хто тобі шкодить, хто не цікавий тобі.
Такі вимоги є внутрішньо суперечливими.
До моральних конфліктів спричиняють і зіткнення між моральним і поза-моральним інтересами (утилітарним, правовим, політичним тощо). До протиріччя між правовими та моральними вимогами належить, наприклад, ситуація Сократа, коли він мусив зробити вибір: чи підкоритися рішенню судді (яке він вважав справедливим у моральному відношенні), закону Афінської республіки (громадянином якої він був) і прийняти смерть, або ж піти з Афін у вигнання і тим самим врятувати своє життя: так радили йому зробити його учні і прихильники. У Сократа правова свідомість та повага до закону перемогли над загальноморальними мотивами.
Протиріччя мають історичний характер. Величезний діапазон внутрішніх моральних конфліктів демонструє художня література.
В античній літературі трагічне протиріччя між моральним багатством особистості і обмеженістю її можливостей, обумовленою не залежними від людини закономірностями об'єктивної дійсності подає "Цар Едіп" Софокла. Едіпу від народження оракулом було пророкування жахливого жеребу: йому призначено вбити свого батька і одружитися зі своєю матір'ю. Зростаючи на чужині, Едіп робить все, аби запобігти пророкування. Але все його вчинки, свідомо спрямовані на те, щоб не вчинити зла, призводять до зворотного, сам того не знаючи, Едіп стає вбивцею свого батька і чоловіком своєї матері - Локасти. Дізнавшись правди, Едіп виколює собі очі. Він сам карає себе за скоєний злочин і стає морально вище богів, які прирекли його на муки; в "Антігоні" дочка царя Едіпа жертвує життям заради обов'язку та кохання; Еврипід ("Іфігенія") з доброї волі віддає своє життя в ім'я спасіння батьківщини - Еллади.
Середньовіччя. Основним підґрунтям моральних конфліктів стає протиріччя між моральними та релігійними вимогами - між вимогами аскетизму і природним прагненням людини до щастя. (Флобер "Спокуса святого Антонія", Стендаль "Червоне і чорне").
Відродження. У драмі Шекспіра "Ромео і Джульетта" світу феодальних забобонів (ворожнеча двох родин) протиставляються люди нового гуманістичного складу: Джульетта захищає своє почуття, Ромео зневажає традиції сім'ї. їх кохання є прикладом свободного вибору; В "Отелло" - протиріччя між расовими забобонами і коханням, кар'єризмом, заздрістю, пороком Яго і чемністю мавра Отелло; "Король Лір" виявляє протиріччя між благородством, любов'ю і аморалізмом старших дочок Ліра. Духовне прозріння короля - відкриття справжніх цінностей життя.
Класицизм (епоха абсолютизму). Трагедія Корнеля "Сід" демонструє протиріччя між суспільним обов'язком і любов'ю, честю і коханням, між особистим і суспільним, почуттям і розумом.
Росія XIX ст. Толстой Л. "Анна Кареніна" - протиріччя між суспільною думкою і любов'ю. Катерина виявилася неспроможною вибрати особистісне щастя, злякавшись божого і людського покарання, осуду за "гріхи", не вистачило сил відстояти своє щастя перед забобонами "світу", яке укорінилося у її власній свідомості. У романі "Воскресіння" князь Нехлюдов потрапив у конфліктну ситуацію, коли волею випадку став присяжним під час суду над Катюшою Масловою. Він переживав глибокий розлад, пов'язаний з необхідністю вибору, між формальними установками права, світськими забобонами, з одного боку, і власним почуттям провини перед нещасною жінкою, з іншого, причиною падіння якої був його вчинок. Конфлікт розв'язується на користь людяності, моральні мотиви привели до духовно морального оновлення Нехлюдова. Протиріччя між розумом, почуттями та волею представлено широкою галереєю образів Ф.Достоєвського. Ставлячи своїх героїв у "граничні ситуації", письменник показав, що доки в людині залишається хоч щось людяне, в ній залишаються, можливо нерозбуджені, можливо свідомо "загнані в глибину", усі сфери духу, і конфлікт між ними завжди є трагедією для людини.
Діяльність правоохоронних органів в силу гострого протиборства зі злочинцями, використання Специфічних сил і засобів досить часто ставить співробітників в ситуації морального конфлікту. Такі конфлікти виникають, наприклад, тоді, коли суб'єкту належить зважити в уяві суспільну необхідність, що виявляється у вимогах обов'язку, і особисті плани, раціонально усвідомлені мотиви і бажання, які суперечать їм, коли виникає коливання між вибором близьких і дальніх цілей. Відомі випадки такого вибору - опосередкований наказ керівника припинити закрити) справу і вимога обов'язку та совісті довести цю справу до кінця.
Особливістю морального конфлікту є неможливість відмовитися від вибору. Невтручання, бездіяльність - це також вибір, пов'язаний з моральною відповідальністю. У ситуації морального конфлікту наявний зв'язок свободи волі з пізнанням необхідності. Для того, щоб правильно, морально вчинити і розв'язати конфлікт, необхідно глибоке знання моральних цінностей, вміння передбачити наслідки свого вчинку і усвідомлювати те, що саме ти маєш взяти на себе максимальну долю відповідальності.
Форм виявлень моральних конфліктів у правоохоронній діяльності існує багато. Вони обумовлені конкретними особливостями того чи іншого напрямку цієї діяльності, специфічними умовами, в яких ця робота здійснюється, соціально-психологічними характеристиками учасників конфлікту тощо. Виділимо деякі з них:
1. Конфлікти, пов'язані з професійною та моральною деформацією співробітників ОВС, відсутністю механізму відпрацьованого службового контролю збоку керівництва. Сюди належать конфлікти, обумовлені прагненням добитися розкриття злочину за будь-яку ціну, включаючи фальсифікацію документів; залучання невинних, незаконне затримання, арешти, обвинувачення у злочинах.
2. Конфлікти, обумовлені порушенням державної дисципліни під час реєстрації злочинів (фальсифікація матеріалів, тиск, шантаж, збір компрометуючих матеріалів з метою примусити потерпілих відмовитися від заяви).
3. Конфлікти, зумовлені низьким рівнем розвитку морально-естетичних почуттів: грубість,
Loading...

 
 

Цікаве