WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина працівниками міліції (науковий реферат) - Реферат

Особливості забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина працівниками міліції (науковий реферат) - Реферат

мотиви;
6) невідкладно роз'яснити права затриманих;
7) про арешт (затримання) негайно повідомити родичів (близьких) (за Законом " Про міліцію - ст. 5- це не пізніше ніж 24 години)
Окрему групу прав в Конституції складають право на недоторканість житла; право на таємницю листування і телефонних розмов; право на таємницю особистого і сімейного життя . Ці права за міжнародним правом є справою приватного життя , тому загалом їх називають " право на повагу до приватного життя" Розглянемо конкретно складові цього права.
У ст. 30 Конституції закріплено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. ( див. ЦК України - ст. 311).
Право на недоторканість житла (будинки та приміщення, деприживають постійно чи тимчасово, та їх складові частини) та іншого володіння земельні (володіння, гаражі, автомобілі, сумки тощо ) означає, що держава захищає житло та інші володіння від незаконних проникнень до них та будь-яких інших посягань, свавільного проведення в них огляду і обшуку. За порушення приватного права передбачена кримінальна відповідальність за ст. 162 КК України.
Проте це право може бути обмежене у невідкладних випадках : а) з метою врятування житла людей та майна; б) безпосереднього переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину; в) в умовах воєнного або надзвичайного стану. У цих випадках законом встановлюється інший порядок проникнення до житла чи до іншого володіння, проведення в них огляду і обшуку ( див.: Закон " Про міліцію", ст11. п.( 15- 16).
Чинним законодавством України ("Про міліцію", " Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі" ,"Про СБУ","Про внутрішні війська МВС України, "Про ДПС в Україні" тощо) надається право проникати до володіння особи із зазначеною вище метою, визначається перелік відповідних посадових і службових осіб держави.
Загалом, забезпечення право на недоторканість житла чи іншого володіння у правоохоронній діяльності ґрунтується на дотриманні наступних положень:
1) поважати вказане право приватного життя особи, входити безперешкодно у будь -який час доби на територію і в приміщеннях підприємств, установ і організацій, на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення і володіння громадян ( особи) для виконання своїх завдань згідно вимог ст. 11, п. 15-16 закону " Про міліцію", та інших законодавчих актів;
2) входити у житло та інші володіння особи тільки за згодою тих дієздатних осіб, які в ньому проживають;
3) поважати недоторканість житла не тільки осіб, які мають постійне житлове приміщення а й всіх, які тимчасово проживають у приміщеннях (казарми, палати в лікарнях, кімнати в готелях, дитячих будинках та інтернатах, гуртожитках, келії в монастирях тощо), а також недоторканість інших об'єктів, щодо яких особа здійснює право володіння (наприклад, транспортні засоби).
Ст. 31 Конституції визначає, що "кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телефонної та іншої кореспонденції. " (див. ЦК України - ст.302, 306, 307.)
Зміст цього права означає, що держава забороняє службовим особам знайомитись (переглядати, прослуховувати тощо) з листуванням чи іншою кореспонденцією, прослуховувати телефонні розмови, розголошувати зміст телеграфної та іншої кореспонденції будь-якої особи.
Винятки з цього права : а) можуть бути встановлені судом у випадках, передбачених законом; б) винятки мають бути обумовлені лише метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи і є законними, тоді коли іншими способами одержати інформацію неможливо; в) право тимчасово обмежується в умовах воєнного чи надзвичайного стану. (див. підстави ОРД в законі " Про ОРД"
Чинним законодавством України передбачена також певна кількість випадків коли вказане право може бути порушено.
Так закон "Про міліцію " (ст. 11 п. 10, 11,12) дозволяє порушувати це право: 1) з метою розкриття злочинів; 2) право осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, взятих під варту за вчинення злочину, а також осіб, підданих адмінарешту; 3) як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень.
Закон " Про ОРД " ( ст. 8, п. 9, 10,11) дозволяє порушувати це право в ході оперативно - розшукової діяльності .
КПК України дозволяє порушувати це здійснювати за постановою слідчого, погодженою з прокурором, з дозволу суду.
Закон "Про попереднє ув'язнення " дозволяє це здійснювати без будь-якого дозволу чи санкції. Винятки стосуються лише заяв і листів, адресованих прокуророві та ім'я Уповноваженого ВР з прав людини.
Загалом забезпечення цього права працівниками міліції у правоохоронній діяльності буде дієвим лише у разі виконання наступних положень:
1) кореспонденція стосовно особистого життя іншої особи може бути розголошена (опублікована) за згодою останньої, а до кримінальної справи долучена лише у разі, якщо в ній містяться відомості, що допоможуть правильному вирішенні справи.
2) Використовувати технічні засоби контролю, прослуховування тощо як засіб забезпечення безпеки певних осіб за їх письмової заявою або письмовою згодою (Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів")
3) З метою недопущення порушення таємниці листування та іншої кореспонденції, телефонних розмов, діяльність правоохоронних органів повинна здійснюватись з дотриманням вимог законів "Про міліцію" (ст.5) ; "Про службу безпеки (ст. 6), " Про ОРД"( ст. 8 ) тощо.
Ст. 32 Конституції визначає що " ніхто не може зазнавати вручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України" (див.: ЦК України - ст. 300, 301)
Зміст цього права означає, що держава забороняє будь-кому втручатись в особисте та сімейне життя особи, розголошувати таємницю обставин свого особистого життя та сімейних стосунків..
Держава гарантує законодавчо :
а) право на збереження в таємниці певних категорій відомостей, які стосуються її особистого чи сімейного життя (лікарську таємницю, таємницю усиновлення, адвокатська таємниця, таємниця вчинюваних нотаріальних дій, банківська таємниця, таємниця сповіді);
б) право знайомитись з відомостями про себе в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах і організаціях, якщо вона не є державною або іншою
Loading...

 
 

Цікаве