WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина працівниками міліції (науковий реферат) - Реферат

Особливості забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина працівниками міліції (науковий реферат) - Реферат


Науковий реферат
Особливості забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина працівниками міліції
План :
1. Особливості захисту громадянських прав людини у правоохоронній діяльності міліції.
2. Забезпечення окремих соціально-економічних, політичних і культурних прав людини у правоохоронній діяльності міліції.
Права людини захищені міжнародним правом і національним законодавством. Такого роду юридичний захист впливає на всі без винятку аспекти правоохоронної діяльності. По суті, конституційні права і свободи людини і громадянина являють собою ключовий елемент функціонування правоохоронних органів, оскільки від них вимагається не лише повага до прав людини при виконанні своїх службових обов'язків, але й активний захист вказаних прав. Більш того, ефективність правоохоронної діяльності в демократичній державі, де панує верховенство закону, права, залежить від того, як у цій державі додержують і забезпечують права людини.
На практиці наслідки порушення громадянських, політичних, економічних прав людини працівниками міліції можуть бути різними. Але незаперечним є те, що такі порушення підривають довіру до міліції з боку населення, ведуть до загострення напруги в суспільстві, перешкоджають ефективній діяльності судової влади, призводять до ізоляції органів внутрішніх справ від народу, викликають критику з боку громадськості і засобів масової інформації, а також сприяють політичному тиску на органи виконавчої влади.
Вивчення теми щодо забезпечення конкретних видів прав людини спрямовано на засвоєння змісту конституційних прав і свобод громадян, а також формуванню навичок недопущення порушення вказаних прав співробітниками ОВС та уміння ефективно забезпечувати права людини при виконанні службових обов'язків.
Особливості захисту громадянських прав у правоохоронній діяльності.
У теорії прав людини існує наступна умовна класифікація прав і свобод людини та громадянина: громадянські (особисті), політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні тощо. Історично і за змістом найбільш важливими вважаються громадянські (особисті) права. Їх відносять ще до прав першого покоління. В Конституції України вони закріплені в 2 розділі у ст.. 27 - 33.
Особливості вказаних прав характеризуються наступним :
- вони є найбільш цінними із благ людини, є природними за суттю; належать всім людям;
- окремі з них (ст. 27-29) не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану;
- деякі з вказаних прав (ст. 27-29) не можливо поновити в у споконвічному своєму виді у разі порушення або відшкодувати (компенсувати) адекватно;
- частина з них ( ст. 29-31 ) захищається судовою владою від свавілля посадових осіб ( в т. ч. й міліції), тобто будь які дії останніх, що обмежують здійснення цих прав, можуть бути вчинені лише за наявним вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Розглянемо громадянські прав і свободи в контексті забезпечення прав людини у правоохоронній діяльності.
У ст. 27 Конституції закріплено, що " кожна людина має невід'ємне право на життя . Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини". (див. : ЦК України - ст. 281 " Право на життя ").
За змістом право на життя означає, що держава захищає право народитися; мати безпечні умови для свого життя; право на самозахист від реальної небезпеки для життя; право звернутись за охороною і захистом свого життя до державних та інших органів і організацій, право розпоряджатись життям на власний розсуд, в тому числі піддавати його ризику тощо.
Держава повинна захищати людину від будь-якого свавільного позбавлення життя, прийняти законодавство, за яким навмисне
(свавільне) позбавлення життя кваліфікується як кримінальний злочин ( у КК України -це ст.. 115 - 119), а також заборонити певні види страти людини.
Водночас слід зауважити, що право на життя не означає, що держава безпосередньо забезпечує умови самого життя чи певний його рівень.
Стосовно задач (функцій) міліції по забезпеченню прав людини на життя у правоохоронній діяльності слід зазначити :
1) на міліцію, як державний озброєний орган виконавчої влади, покладені завдання захищати життя здоров'я від протиправних посягань інших осіб (ст. 1-2 Закону "Про міліцію"); попереджати вбивства (та інші форми протизаконного позбавлення життя) та розслідувати такі злочини;
2) не перешкоджати чи обмежувати право людини на самозахист свого життя, здоров'я, а також право розпоряджатись життям на власний розсуд або піддавати його ризику;
3) підтримувати громадський порядок чи правопорядок ненасильницькими засобами, а у разі необхідності захисту людського життя і здоров'я від неминучої небезпеки, вдаватися до застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї лише у випадках крайньої необхідності і відповідно до обставин, а також ефективного виконання своїх обов'язків та зменшення ризику власним життям ( див.: Закон " Про міліцію" ст. 12 -15 - 151); " Статути ППМС" - ст. 219, 220).
4) Обставини, за яких допускається застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, що може призвести ненавмисно до загибелі людини визначені у ст.2 ЄКПЛ. Позбавлення життя, якщо воно є наслідком вкрай необхідного застосування сили, не є порушенням права на життя людини за обставин:
а) під час захисту будь-якої особи від незаконного насильства, виникнення безпосередньої загрози життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.
б)під час здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою ;
в) під час вчинення правомірних дій для придушення заворушення або повстання (див.: Закон " Про міліцію" - ст. 14. "Застосування спеціальних засобів")
5) міліція повинна мати навички виконувати свої обов'язки без застосування сили і мати чіткі інструкції щодо застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї.
У статті 28 Конституції визначено, що "кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (див. також : ЦК України - ст.. 297 " Право на повагу до гідності та честі " )
За змістом повага гідності людини означає, що держава не допускає жодних винятків і забороняє катування людини, жорстоке нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження з людиною; медичні, наукові чи інші
Loading...

 
 

Цікаве