WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Специфіка теорії соціально-педагогічного захисту дитинства - Реферат

Специфіка теорії соціально-педагогічного захисту дитинства - Реферат

державної статистичної звітності, становила: у 1996р. - 26,1%, у 1997р. - 40%, у 1998р - 28,4%,у 1999 р. - 24,9%. У 2000 р. їх кількість збільшилась на 12,9% і станом на сьогоднішній день цей показник залишається на постійному високому рівні [65].
У наш час багатьом випускникам загальноосвітніх шкіл, профтехучилищ, технікумів, ліцеїв, коледжів не вдається працевлаштуватися. Як свідчать статистичні дані, частка молоді, яка не працює та не навчається, серед різних вікових груп є наступною: 15-17 років - 7%, 18-19 років - 27%. 20-24 роки - 23%, 25-28 років - 25%. Тобто, найбільш критичним періодом для організації зайнятості молодих людей є вік виповнення вісімнадцятиліття. Найбільша частина тих, хто не працює та не навчається, серед випускників середніх шкіл: кожна четверта молода людина, що має середню освіту, не працює і не навчається.
Слід зазначити, що поширеною серед неповнолітніх є неформальна зайнятість. Загальна частка тих, хто має такий вид зайнятості складає 17%. Серед осіб неповнолітнього віку, які не навчаються і не працюють, відсоток неформально зайнятих в 2,5 рази вищий. Неформально зайнятими є 28% офіційно незайнятих осіб віком 15-17 років. Така зайнятість розділяється на складові: виконання сезонних робіт, випадкові заробітки, вирощення сільськогосподарської продукції, приватний бізнес, допомога батькам у їхній власній справі [18, 15]. Тому першочергово постає завдання профорієнтаційної роботи серед молодих осіб. Такий підхід дозволяє побудувати спільно з неповнолітнім перспективи його майбутнього життя, психологічно підтримати.
Міри профілактичного впливу стосовно організації зайнятості неповнолітніх є соціального, організаційного, психологічного, педагогічного характеру. Це передбачає застосування заходів, спрямованих на оточення неповнолітнього, влаштування й нормалізацію його побутових умов, залучення до цього процесу педагогів, батьків, працівників кримінальної міліції та служби у справах неповнолітніх, а також сприяння у направленні на навчання чи працевлаштуванні через адміністрацію підприємств, установ та організацій.
Профілактичні заходи спрямовуються і на формування моральних рис та правосвідомості неповнолітнього, проведення з ним індивідуальних бесід, методично-роз'яснювальної роботи та надання корекційно-консультативної допомоги.
Реалізація профілактичних заходів передбачає врахування передусім того, що неповнолітні в силу нестійкості й несформованості психіки, характеру, вольових якостей не завжди здатні адекватно оцінити ситуацію, здатні легко піддаватися негативному впливу свого оточення й здійснювати непродумані, імпульсивні дії. Тому дуже важливим є надання кваліфікованої психологічної допомоги, завдяки якій неповнолітньому легше переносити труднощі, адаптовуватися до тимчасових особистих негараздів.
Дуже важливим є організація проведення вільного часу неповнолітніх, що здійснюється спільними зусиллями органів у справах неповнолітніх, педагогів навчальних закладів та іншими структурами органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Проблему дозвілля неповнолітніх можна розглядати у двох аспектах. З одного боку - відсутність чи слабка організація культурно-масових заходів, платність послуг, недостатнє інформування, неналагодженість взаємодії учасників виховного процесу. З іншого - вплив неформальних об'єднань, осіб, які ведуть антигромадський чи аморальний спосіб життя, низький освітній рівень батьків. Усе це стає причиною того, що дозвілля неповнолітніх є неорганізованим, безцільним, що рано чи пізно призводить до збіднення їх інтересів, може стати умовою порушених прав дитини.
Вирішення питання організації дозвілля полягає і в тому, щоб не тільки залучити неповнолітнього до позаурочної роботи в навчально-виховних закладах, позашкільних установ, а й подолати стереотипи у нього та його батьків щодо необхідності його змістовного і різнобічного проведення.
Організація дозвілля - участь у діяльності позашкільних закладів, різних гуртків, секцій, активна громадська робота. У них передбачені заходи, спрямовані на організацію і допомогу в проведенні неповнолітніми вільного часу.
Важливим напрямом соціально-педагогічного захисту неповнолітніх є усунення впливу факторів негативного характеру мікрооточення.
Негативними чинниками в мікрооточенні неповнолітнього виступають:
- неблагополучні сім'ї;
- члени родини з асоціальною поведінкою;
- неформальні групи асоціального спрямування.
Література:
1. Абетка української політики: Довідник. Вип.5 /Авт.-упоряд.: М.Томенко (кер.кол.), Л.Бадешко, В.Гребельник та інші.-К: Смолоскип, 2002.-368с.
2. Аграновская Е.В. Правовая культура и обеспечение прав личности /Отв.ред.Е.А.Лукашева.-М.: Наука, 1988.-с.21.
3. Батьків не обирають... (проблеми відповідального батьківства в сучасній Україні)-К.: А.Л.Д., 1997.-144с.
4. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2003.-134 с.
5. Бейсебаев К.М., Попова Г. М. Правовое воспитание несовершеннолетних и его формы в деятельности горрайорганов внутренних дел. Учебное пособие. - М., 1983. - 46 с.
6. Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх (Ер-Ріадські керівні принципи, 1990)//Програма "Співучасть", Вип.1- Дніпропетровськ, 2000р.
7. Кэрол Белами. Положение детей в мире, 2001 г.-Unicef, Детский фонд ООН, 2002.- 112с.
8. Конвенція про права дитини.-К.:АТ "Видавництво "Столиця", 1997.-32с.
9. Комментарий в "Европейской конвенции о защите прав человека"/Под ред. Донны Ромиен.-Страстбург:Совет Европы, 1995.
10. Корнякова Т. Інтереси держави - це і права дітей, права кожного з громадян // Вісник прокуратури.- 2003.-№2.-с.14-17.
11. Костенко Н. Криминальный произвол (социопсихология воли и сознание преступника) .-К.: Наукова думка, 1990.-146с.
12. Ситуаційний аналіз становища дітей та жінок в Україні//Доповідь ЮНІСЕФ.-К., 2001.- 64с.
13. Словарь по социальной педагогике: Учеб.пособие для студ.высш.учеб.заведений/Авт.-сост.Л.В.Мардахаев - М.:Издательский центр "Академия", 2002.-368с.
14. СмагинаЛ.И., Корнейчик А.С., Петрикевич А.А., Царик И.А. Сто уроков по правам ребенка.-Минск: "Уныверсыт эцкас", 1999.
15. Спеціалізовані установи ООН: (Международные организации систем ООН. Справочник /Сост.А.А.Татаренко.- М.:Международные отношения, 1990г.-192с.
16. Становище дітей в світі, 2005 р. -ЮНІСЕФ, 2005 р.
17. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. Т.1. Вопросы воспитания.-М., 1953.-326 с.
18. Фіцула М.М. Правове виховання учнів. Навчально-методичний посібник. -Тернопіль, 1996.-180с.
19. Шость Н.В., Козир М.К., Ситник О.М. Енциклопедія сучасного права неповнолітніх. - К., 1997. -346 с.
20. Щеглова С.Н. Права детей и дети о правах (Социологический анализ).-М.: Социум, 1998.-87с.
21. Юридичний словник / За ред. Б.М.Бабія, Ф.Г.Бурчака, В.М.Корецького, В.В.Цвєткова. Видання друге, перероблене і доповнене.-К,: 1983.-872с.
Loading...

 
 

Цікаве