WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави. Основні напрямки формув - Реферат

Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави. Основні напрямки формув - Реферат

свою діяльність;
" ефективну організацію контролю й нагляду за здійсненням законів і режиму законності.
Конституція та закони, як відомо, - це нормативні акти вищої юридичної сили. Але таке визначення законів є формальним. Дуже важливе значення має зміст законів, який повинен бути демократичним, тобто захищати права і свободи людини, бо в протилежному разі законність як така може виявитися притаманною антидемократичним режимам.
Демократизм змісту законів та утвердження суверенітету народу як єдиного джерела влади знаходить відображення в концепції зверхності парламенту. Тільки парламент, як представницький орган, вибраний народом, має право приймати закони й контролювати їх виконання, а також є єдиним державним органом, що має право говорити й діяти від імені всього народу.
Важливе значення для утвердження правової держави має принцип поділу влади. Чітке розмежування законодавчих і виконавчих функцій в Україні проводиться на основі чинної Конституції України (ст. 6). Усі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, тобто в Україні діє принцип верховенства правового закону (ст. 8). Зміст і спрямованість діяльності держави визначають права людини та гарантії їх здійснення, а забезпечення та утвердження прав людини є головним обов'язком держави (ст. 3). Права людини проголошуються як невідчужувані й непорушні (ст. 21). Конституція закріплює правовий порядок арештів і тримання під вартою за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом (ст. 29). Людині забезпечується відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів, органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, коштом цих органів (ст. 56). Нормативні акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в установленому законом порядку (ст. 57). В разі невідповідності будь-якого закону, указу Президента чи постанови Кабінету Міністрів України Конституційний Суд України зобов'язаний визнати названі акти неконституційними, що тягне за собою втрату ними юридичної сили.
Отже, спираючись на норми, закріплені в Конституції України, можна зробити висновок, що Україна є правовою державою. Але чи можна говорити про те, що в країні існує правова держава, якщо не забезпечено гарантій реалізації прав і свобод людини та громадянина, не реалізуються принципи взаємної відповідальності держави та особи, можливості особи робити все, що прямо не заборонено законом, а державних і самоврядних органів та посадових осіб - тільки те, що передбачається їхньою компетенцією? Слід також констатувати, що з Україні не в повному обсязі вирішено питання боротьби з правопорушеннями, зміцнення законності, правопорядку і дисципліни.
Ці та деякі інші проблеми дають нам право говорити про необхідність формування правової держави в Україні. До основних напрямків формування правової держави в Україні слід віднести:
" необхідність зв'язати правом (загальносоціальним, що характеризується правами людини, народу, людства) діяльність держави та її органів;
" формування правового механізму, з допомогою якого можна було б подолати відчуження людини і громадянина від засобів виробництва, власності, від безпосередньої та представницької форм демократії;
" чітку роботу законодавчої влади на основі Конституції України і конституційних законів;
" створення системи незалежних загальних і арбітражних судів та інших ланок судової системи України, Поки що в нашій державі в повному обсязі не створено судової системи, передбаченої Конституцією України;
" формування у людей (народу України) нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життєво необхідні закони та вміння використовувати ці закони в повсякденному житті.
Отже, правова держава - це така, де досягнуто пріоритету прав людини, де держава зв'язана саме цим правом і підкоряється йому, де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.
Ось чому дуже важливо визначити принципові заходи з формування громадянського суспільства в Україні. Але передусім слід зазначити, що багато дослідників обминають ці питання, а роль держави в цьому процесі залишається незначною.
Основою кожного громадянського суспільства є, поза сумнівом, приватна власність, яка може існувати і розвиватись у різних формах. Упродовж століть визначні філософи та громадські діячі відзначали велику користь власності як фундаменту, основи суспільства. Ще в середині XIX от. М.І. Костомаров писав у своїй праці "Дві руські народності", що в Україні кожен хлібороб є самостійнимвласником свого добра, яке дає йому необхідні переваги в суспільному житті. Російський просвітитель І.П. Пнін на початку того ж століття зазначав, що тільки власність громадянина е душею громадянського співжиття та безпеки особистості. Що ж до знаного російського філософа В.С.Соловйова, то. він узагалі підкреслював, що, згідно, з загальнопринятим філософським визначенням, власність - це не що інше, як ідеальне продовження особистості в речах чи її перенесення на речі.
Наявна теоретична спадщина та деякі наукові розробки дозволяють сформулювати основні риси формування громадянського суспільства:
" забезпечення свободи та ініціативності людини, що спрямовані на задоволення її розумних потреб і не шкодять загальним інтересам;
" такий розвиток суспільних відносин, за якого людина розглядається як мета, а не як засіб;
" ліквідація відчуженості людини від соціально-економічних структур і політичних інститутів та реальне забезпечення здійснення принципу рівних для всіх можливостей;
" забезпечення прав і свобод людини і громадянина державою, її органами та соціальними структурами громадянського суспільства;
" багатоманітність різних форм власності, серед яких приватна власність в її різних формах посідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої підприємницької діяльності;
" здійснення справедливого твердження, що лише у власності особа виступає як розум і тільки володіючи власністю людина може бути справді вільною та ініціативною в усіх її починаннях;
" реалізація багатоманітності духовного життя суспільства, в основі якого - визнання гуманістичних і демократичних за сутністю загальнолюдських цінностей;
" наявність "середнього класу" як соціальної бази громадянського суспільства;
" відсутність жорсткої регламентації з боку держави приватного життя членів суспільства;
" існування розвиненої соціальної структури, яка гарантує задоволення інтересів різних груп і верств населення;
" активна участь у суспільному житті недержавних самоврядних спільностей людей (сім'я, корпорації, громадські організації, трудові колективи, етнічні, конфесійні та інші об'єднання людей);
" визнання і матеріалізація ідей зверхності права, особливістю якого має бути поділ права на публічне і приватне, основними ознаками останнього є орієнтація на людину-власника;
" різний правовий статус у цивільних відносинах, поєднання інтересів державних, громадських структур і громадянина;
" детальне регулювання різноманітних видів відносин у сфері підприємництва, ринкового господарювання;
" розвиток орієнтованих на регулювання підприємницької діяльності нових галузей права (комерційного, банківського, вексельного) тощо.
Loading...

 
 

Цікаве