WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття і склад судових витрат, процесуальний порядок відшкодування судових витрат - Контрольна робота

Поняття і склад судових витрат, процесуальний порядок відшкодування судових витрат - Контрольна робота

засуджених (ч. 1 ст. 93 КПК). Тобто судові виграти підлягають стягненню в дохід держави лише з осіб, щодо яких постановлено обвинувальний вирок. Але в окремих випадках суд має право постановити рішення про відшкодування їх за рахунок держави. Якщо суд доходить висновку, що судові витрати слід віднести на рахунок держави, він у вироку повинен навести мотиви такого рішення. Наприклад, таке рішення суд може прийняти в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті (тобто вона є недієздатною й не має майна, що за законом підлягає опису й конфіскації). У справах про неповнолітніх судові витрати може бути покладено на батьків або на опікунів.
Стягнення з засудженого безпосередньо на користь свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, понятого, перекладача витрат, пов'язаних з їх явкою та викликом, є недопустимим (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне ліку-вання особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" від 7 липня 1995 р.) (1 Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972-2003. - С. 471.).
При виправданні підсудного за однією чи кількома статтями пред'явленого обвинувачення або при виключенні одного чи кількох епізодів судові витрати в цій частині відносяться на рахунок держави.
У тому разі, якщо винними буде визнано кількох осіб, суд постановляє стягнути судові витрати з усіх засуджених. Розмір відшкодування кожного з них визначає суд, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених (ч. 2 ст. 93 КПК). Стягнення судових витрат у солідарному порядку закон не передбачає.
Якщо підсудного буде визнано винним, але звільнено від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.
У разі винесення виправдувального вироку або постанови про припинення кримінальної справи судові витрати, зазвичай, беруться на рахунок держави. Однак при закритті справи через примирення потерпілого з обвинуваченим у справах про злочини, справи по яким порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого, судові витрати суд може покласти повністю або частково на одного з них або на обох.
Захисника з числа адвокатів в більшості випадків обирає та запрошує обвинувачений чи його законні представники через юридичні консультації. При цьому вони вносять визначену суму грошей для оплати праці адвоката.
Якщо захисник бере участь у справі за призначенням, оплата його праці провадиться за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Але суд також за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, має право покласти таке стягнення на них (ч. 6 ст. 93 КПК).
Постанову суду про стягнення з засудженого коштів для оплати праці захисника суддя виносить у нарадчій кімнаті або у залі засідання. В останньому випадку ця постанова заноситься до протоколу судового засідання.
Стаття 93і КПК передбачає, що кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при поставленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому ст. 28 КПК та частинами 2 і 3 статті 93 КПК.
Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету та їх використання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 p., де зазначено: сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, де перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, що підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого зі стаціонару лікувального закладу.
Сума витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день визначається виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць, в якому проводилось лікування, на утримання лікувального закла-ду, за винятком витрат на капітальні вкладення, на капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
У разі заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого неповнолітніми витрати на його стаціонарне лікування відшкодовуються особами, які за законом несуть за неповнолітніх матеріальну відповідальність.
Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що коли потерпілий на час розгляду справи продовжує стаціонарно лікуватися, витрачені на його лікування кошти стягуються з засудженого по день постановления вироку, а витрати на подальше лікування можуть бути стягнуті з засудженого в порядку цивільного судочинства. В разі вчинення злочину групою осіб витрати на стаціонарне лікування потерпілого стягуються відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК з кожного засудженого окремо з урахуванням ступеня їх вини та майнового стану. Витрати на стаціонарне лікування потерпілого від дій особи, яка вчинила їх у стані неосудності, не стягуються (Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972-2002. - К., 2003. - С. 469-470.).
У разі, якщо при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом заін-тересованих осіб.
Стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів або прокурора у порядку цивільного судочинства провадиться також і в разі, якщо при постановлені вироку суму коштів ще не було визначено, а
також у разі відмови в порушенні чи закриття кримінальної справи, внаслідок акту амністії або помилування, за примиренням потерпілого з обвинуваченим (пункти 4, 6 ч. 1 ст. 6 КПК), закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки, передачею особи на поруки громадській організації чи трудовому колективу, або застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру тощо (статті 7-10 КПК).
Стягнені кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я зараховуються до відповідного державного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Списоквикористаної літератури:
1. Тертишпик В. М. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посібник. - К., 1999. - С. 22.
2. Настольная книга судьи. - М., 1972. - С. 361.
3. Кругликов Л. Судебные издержки в уголовном деле // Сов. юстиція. - 1975. - № 4. - С. 8.
4. Томин В. Т., Якупов Р. X., Дунин В. А. Процессуальные документы, строки и судебные издержки в уголовно судопроизводстве. - Омск, 1973. - С. 37.
5. Сидорова Н. А. Понятие судебных издержек в советском уголовном процессе // Правоведение - 1987. - № 1. - С. 73.
6. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. - К., 2001. - С. 123.
Loading...

 
 

Цікаве