WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова охорона Конституції і статус Конституційного Суду України ння - Курсова робота

Правова охорона Конституції і статус Конституційного Суду України ння - Курсова робота

вище зазначених дій, даний законопроект може, відповідно до ст. 156 КУ, затверджуватися всеукраїнським референдумом.
КУ не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України.
КУ не може змінюватися в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Законопроект про внесення змін до КУ, який розглядався ВРУ і закон не був прийнятий може бути поданий до ВРУ не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
ВРУ за час своєї діяльності не може змінювати двічі одні і ті ж положення КУ.
Законопроект про внесення змін до КУ розглядається ВРУ за наявності висновку Конституційного Суду України, щодо відповідності вищезазначеним вимогам КУ цього законопроекту.
- Глава держави - Президент України, котрий згідно п.2. ст. 102 КУ є гарантом її додержання.
- ВРУ - єдиний законодавчий орган державної влади, до повноважень якого належить внесення змін до Конституції (ч.1. ст 85 КУ).
- Центральні і місцеві органи виконавчої влади: наприклад, згідно ст.119 КУ місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання КУ і ЗУ, актів ПУ, КМУ, інших органів виконавчої влади.
- Правоохоронні органи (суди, прокуратура) та адвокатура.
Згідно ст. 2 ЗУ "Про судоустрій України" суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, що гарантовані КУ і законами .
Прокуратура в особі своїх представників - прокурорів здійснює прокурорський нагляд за додержанням законів. Тобто діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, КУ, зміцнення правопорядку.
Відповідно до статті 4 ЗУ "Про прокуратуру" завдання останнього визначають її роль у здійсненні правової охорони КУ, а саме:
- прокуратура захищає від неправомірних посягань закріплені КУ - незалежність республіки, суспільного та державного ладу, прав національних груп і територіальних утворень;
- захищає гарантовані Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.
Досить важливу роль серед суб'єктів правого захисту КУ відіграє адвокатура - добровільне професійне громадське об'єднання, яке покликане згідно з КУ сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Це положення закріплене в статі 1 ЗУ "Про адвокатуру".
КСУ, який згідно своїх повноважень вирішує питання про відповідність Конституції, законів і інших правових актів ВРУ, актів ПУ, КМУ, ВР АРК та офіційне тлумачення Конституції і законів України (п. 1, п.4. ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України") і (ст. 150 КУ).
3. КОНСТИТУЦІЙНІЙ СУД УКРАЇНИ - ЄДИНИЙ ОРГАН КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ В УКРАЇНІ
Це визначено в ст. 147 КУ та ст. 1 ЗУ "Про Конституційний Суд України." та у ст. 3 п. 2. ЗУ "Про судоустрій".
Згідно з КУ (ст. 127) судочинство здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції. Завданням КСУ є гарантування верховенства КУ як Основного Закону держави на всій території України.
Інститут конституційного правосуддя існує у переважній більшості сучасних країн. Це пов'язане з тим, що загальновизнаною стала ідея правової держави, однією з визначальних рис, якої є верховенство права і його головного джерела - конституції. Світовий досвід підтверджує, що найбільш ефективною правовою гарантією верховенства Конституції є судовий конституційний контроль.
Традиційно виділяють дві системи конституційного правосуддя: американську і європейську.
При американській системі, конституційність законів і інших правових актів перевіряють суди загальної юрисдикції. Така система має два різновиди. В одних країнах конституційний контроль здійснюється усіма судами загальної юрисдикції, тобто будь-який суд може вирішувати питання про конституційність нормативного акта. В інших країнах конституційний контроль здійснює тільки Верховний Суд. Основна відмінність європейської системи від американської полягає в тому, що конституційне правосуддя виділено із загального правосуддя.
Конституції багатьох країн розглядають конституційні суди як органи правосуддя. Це ж стосується і України, адже як уже зазначалось КУ визначає, що судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Тому є підстави вважати, що КСУ разом із судами загальної юрисдикції складають самостійний вид державної влади - незалежну судову владу.
В юридичній літературі висловлюється й інша точка зору стосовно правової природи КСУ. Зокрема КСУ розглядається як орган, що стоїть окремо від трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової, тому останніми роками у світі дедалі більше обґрунтовується думка про те, що має існувати і четверта влада - контрольна.
У багатьох країнах контрольна влада представлена вищими органами держави особливого роду (конституційні суди, рахункові палати, державні контролери, суперінтенданти, омбудсмени). Інститути контрольної влади посідають самостійне місце, і організаційно відокремлені від інших гілок влади.
Ограни контрольної влади не встановлюють загальних правих поведінки, як це робить законодавча влада; не займаються державним управлінням, не розглядають конкретних кримінальних, цивільних, трудових, та ін. справ, що становить сферу діяльності судової влади.
Органи контролю, і зокрема КСУ, займаються лише розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ й не мають права втручатися в оперативну діяльність підприємств і установ. Звичайно вони доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які й застосовують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи контролю, у тому числі КСУ, зазвичай, ніяких покарань призначати не можуть.
КСУ посідає особливе, відокремлене від інших органів держави, місце. Це підвереджується наступним:
- незважаючи на те, що про КСУ йдеться у розділі VІІ КУ, від не є складовою, а ні загальних, а ні спеціалізованих апеляційних судів;
- правовий статус КСУ визначено в окремомурозділі ХІІ "Конституційний Суд України", цим і підкреслюється значення КСУ як спеціального органу конституції юрисдикції.
- система судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів відрізняється від КСУ тим, що: КСУ не має власної системи; порядок призначення судів загальної і спеціальної юрисдикції дуже відрізняється від порядку формування КСУ; вимоги, що пред'являються до судів КСУ відрізняються від вимог щодо суддів загальної і спеціальної юрисдикції, на діяльність КСУ не поширюються норми процесуальних кодексів України; КСУ має власну, притаманну лише йому процедуру розгляду питань своєї компетенції, КСУ приймає специфічні і властиві тільки йому акти; до суддів цього Суду пред'являються підвищені вимоги щодо стажу роботи, вікового цензу та місця проживання в Україні; акти цього органу не підлягають
Loading...

 
 

Цікаве