WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину - Дипломна робота

Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину - Дипломна робота

спричиненням шкоди, тобто наскільки близько в дійсності було настання злочинного результату і взагалі чи міг він настати при даних діяннях. Перший момент характеризується також стадією вчинення злочину і видом стадії. Другий момент потребує врахування того, наскільки реальним в даних конкретних умовах було настання наслідків в результаті дій винного, враховуючи стан об'єкта, характер плану тощо.
Так, Церетелі Т.В. , Шаргородський М.Д. заначали, що замах на злочин має бути більш суворо покараний, ніж готування до злочину, бо знаходиться ближче до настання злочинного результату.
При визначенні покарання важливе значення має встановлення того чи був замах закінчений чи незакінчений. Це необхідно тому, що закінчений замах більш небезпечний ніж незакінчений: за ступенем своєї небезпечності він наближений до закінченого злочину і тому в ряді випадків, особливо коли шкідливі наслідки замаху є тяжкими, повинен каратися так, або майже так, як закінчене злочинне діяння.
Причину, в силу яких злочин не був доведений до кінця. Ці причину можуть бути найрізноманітніші. Особливо важливо для характеристики суспільної небезпечності діяння і особи встановити, залишалось злочинне діяння незакінченим в силу випадкових причин, наприклад: через вмішування сторонньої людини чи дії сил природи, хоч план і характер дій неминуче повинні були призвести до закінченого злочину чи сам план вчинення злочину, дій, що складали замах були непридатними до настання наслідків при чому ця обставина в даних випадках відображала характер суспільної небезпечності діяння.
Необхідно також зупинитися ще на одній обставині, що має важливе значення в практиці - на ступені нанесення шкоди.
Так, при замаху на відміну від закінченого злочину не спричиняється шкода, на досягнення якої було направлено вольові дії винного. В ряді випадів винний може нанести меншу але тяжку шкоду.
Про значення злочинного результату при призначенні покарання В.Д.Меньшагін вказував, що при призначення покарання має дуже важливе значення питання про те, чи спричинена діяннями винного та чи інша шкода інтересам держави, суспільства чи людини і які розміри шкоди. Він вказував, що суд, як правило, назначає неоднакове покарання за закінчений злочин і за замах на вбивство. Це зрозуміло, для суду не може бути байдужим спричинена людині смерть в результаті дій винного чи людина, не дивлячись на всі спроби суб'єкта, залишилась жива.
Для призначення покарання за замах значення також має настання тих наслідків, які хоч і не входять в об'єктивну сторону злочину, замах на вчинення якого здійснено, але були спричинені таким діянням. Для кваліфікації діяння вони значення не мають, проте можуть впливати на розмір покарання. Так, замах на вбивство повинен каратися суворіше у випадку нанесення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження порівняно з замахом, що не спричинив ніякої шкоди.
Оскільки, вже визначили існування непридатного замаху та його видів, то всі прибічники існування непридатного замаху погоджуються з тим, що за загальним правилом, він повинен бути кримінально караними, оскільки володіють усіма ознаками "придатного" замаху і закінчити злочин особі не вдається лише через допущену помилку, тобто з причин, що не залежать від волі винного. Так, судова практика поняттям придатного замаху не користується, проте в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 3 "Про судову практику у справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами" вказується, що якщо винна особа незаконно заволоділа непридатними до використання вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, помилково вважаючи їх такими, що можуть бути використання за призначенням, вчинене належить розцінювати, як замах на заволодіння цими предметами і кваліфікувати за ст..15 та відповідною частиною ст.262 КК України.
В той же час спеціальні особливості непридатного замаху можуть бути підставою для пом'якшення покарання і розглядатися, як обставина, що пом'якшує покарання.
Отже безпідставними є твердження І.С.Тішкевича, що негідний замах не є караним.
В доктрині та законодавстві достатньо добре висвітлені питання, що визначають обставини та підстави притягнення особи до кримінальної відповідальності проте, зовсім не вказується про строк чи розмір покарання. Досліджуючи ці аспекти Шевчук А.В. зазначив, що доцільно в кримінальному законі зазначити- строк чи розмір покарання за замах на злочин не повинен перевищувати трьох четвертей максимального строку чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого за відповідний закінчений злочин.
Отже, встановлення відповідальності за замах на злочин має практичне і теоретичне значення. Оскільки, відмова від караності таких злочинних діянь призвела б до того, що суспільно-небезпечні діяння, які складають замах на злочин є дуже близькими за своїми суб'єктивними і об'єктивними ознаками від закінченого злочину, що є дуже суспільно-небезпечним, залишалися б непокараними, що є неприпустимими для кримінального права, основним завданням якого є охорона суспільних відносин від посягань.
Висновки
Досліджуючи поняття, види і значення стадій вчинення злочину автор підходить до таких висновків.
Злочин, відповідно до кримінального права, в процесі своєї реалізації проходить ряд етапів, які в науці кримінального права називаються стадіями вчинення злочину. В більшості випадків вчинення злочину суб'єкт спочатку створює умови для вчинення злочину, потім виконує дії, що посягають на охоронюваний об'єкт і лише після цього повністю реалізує злочинний намір. Отже, стадії злочинної діяльності можна визначити як певні етапи розвитку злочинної діяльності від її початку і до досягнення кінцевого результату, що є відображенням фактів об'єктивної дійсності.
Термін "стадії злочину" вживається в подвійному значенні: 1) для визначення етапів, які проходять закінчені злочини ; 2)для визначення особливостей відповідальності за злочин в залежності від етапу, на якому було припинено вчинення злочину. Юридичне поняття стадій вчинення злочину передбачає розмежування закінченої злочинної діяльності і злочинної діяльності на одному з її етапів. Стадії злочину як кримінальної правова категорія, це різні форми здійснення конкретної злочинної діяльності, що відрізняються одна від одної в залежності від моменту, коли злочинна діяльність була припинена, що визначає і особливості відповідальності за незакінчену злочинну діяльність. Разом з тим, немає однозначної дефініції самого поняття стадій злочину. Науковці визначають дане поняття по-різному, враховуючи таке загальне розуміння стадій злочину як певні етапи, що проходить злочин від початку і до кінця злочинної діяльності суб'єкта злочину.
Відповідно до етапів, які проходить злочинна діяльність в об'єктивній дійсності виділяють і три стадії злочинної діяльності: 1) стадія готування до злочину; 2) стадія замаху на вчинення злочину та 3) стадія закінченого злочину. У теорії кримінального права

 
 

Цікаве

Загрузка...