WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину - Дипломна робота

Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину - Дипломна робота

готуванням до злочину.
Як вже вказувалось, що одні й ті ж дії можуть бути різними за своїм змістом та своєю спрямованістю, не в залежності від обставин, як вказував А.І.Транін , а в залежності від характеру об'єкту посягання та характеру злочинного посягання, тобто бути чи приготуванням до злочину, чи замахом на нього. Так, можна навести ряд прикладів, коли одна й та ж дія в залежності від характеру посягання може бути різною стадією вчинення злочину. Так, приготування травленого плову задовго до вчинення самого отравлення людини, з наміром в подальшому винити посягання на її життя суттєво якісно відрізняється від таємного підкидання отрути в напій потерпілого безпосередньо коли потерпілий вживає напій. Ці дії відмінні, як за своїми об'єктивними властивостями, так і за ціллю, яку собі ставив злочинець при їх вчиненні.
В першому випадку - це готування до вбивства бо ближньою ціллю винного є підготовка до вчинення злочину. Між підготовчими діями і досягненням злочинного результату є розрив у часі, вони не визначаються винним.
В другому випадку наявний замах на вбивство, оскільки ціллю винного є смерть потерпілого, тобто досягнення злочинного наслідку. Ціль та дії винного на досягнення злочинного результату стають єдиним діянням, не тільки внаслідок відсутності розриву між ними в часі, а й в силу особливого суб'єктивного відношення до них винної особи.
Аналогічно можна визначити придбання зброї з метою вбивства особи задовго до вбивства (готування) в приведення зброї в бойову готовність з ціллю зразу же вистрілити в особу (замах на злочин).
Отже, при розмежуванні готування до злочину та замаху на злочин необхідно враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні ознаки діяння в їх взаємному і нерозривному зв'язку. Тільки при такому підході до визначення стадій вчинення злочину можна уникнути помилок, як в доктрині кримінального права так і судово-слідчій практиці.
Відмежовуючи з однієї сторони готування до злочину від замаху, а з іншої сторони від закінченого злочину дає змогу краще визначити сутність замаху на злочин.
Отже, ще одним важливим аспектом є відмежування замаху від закінченого злочину.
Так, замах на злочин відрізняється від закінченого злочину неповним виконанням об'єктивної сторони злочину. За об'єктом, суб'єктом та суб'єктивною стороною замах повністю співпадає із закінченим злочином.
Отже, при замаху, на відміну від закінченого злочину, немає деяких ознак об'єктивної сторони злочину - злочинного наміру, вказаного у відповідній етапі Особливої частини Кримінального кодексу чи повного завершення всіх дій, які утворюють об'єктивну сторону злочину.
У злочинах з формальним складом завжди відсутній наслідок - злочинний результат. Проте, як вказувалося раніше, замах не завжди є безрезультатним злочинним діянням, оскільки може потягнути за собою настанні тих чи інших шкідливих наслідків. Такими наслідками можуть бути, наприклад, тяжкі пошкодження - при замаху на крадіжку, фізичні чи моральні страждання потерпілої при невдалій спробі зґвалтування. Проте, настання подібних наслідків не перетворює вчинений замах в закінчений злочин, бо для визнання закінченим наведених злочинних дінь, закон вимагає обов'язкового настання не будь-яких наслідків, а лише тих, які є необхідними елементами об'єктивної сторони конкретних складів злочинів, що передбачені Особливою частиною КК України. При замаху відсутні саме ті наслідки, які включені законодавством в число елементів складу відповідного злочину.
При розмежуванні замаху та закінченого злочину, на практиці часто виникає питання, як кваліфікувати злочин, якщо злочинний наслідок, до досягнення якого прагнув злочинець, настав не зразу, а на протязі певного часу. Наше законодавство не встановлює ніяких строків, по спливу яких настання злочинного наслідку не може розглядатися як елемент закінченого злочину. З точки зору закону кримінальне діяння вважається закінченим, якщо наступив спрчичинений навмисними діями винуватого злочинний результат, незалежно від того скільки пройшло часу після вчинення суспільно-небезпечного діяння. Цьому підтвердження і судова практика. В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 "Про судову практику у справах про злочини проти життя і здоров'я людини (п.22) зазначається те, що якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину, як умисного вбивства значення не має.
Сам по собі факт настання чи ненастання злочинного наслідку, також час його настання можуть бути єдиним критерієм розмежування замаху на злочин чи закінчений злочин лише у злочинах з матеріальним складом. Разом з тим, необхідно пам'ятати, що длянаявності закінченого складу багатьох злочинів настання наслідків або взагалі не вимагається, або недостатнє є лише можливості спричинення шкідливих наслідків. Як правильно вказував Н.Д.Дурманов, включення в об'єктивну сторону закінченого злочину в якості необхідного елементу складу того чи іншого наслідку, як правило, має місце лише в випадках, коли такий наслідок може бути точно встановлено, якщо при цьому за будь якими причинами немає необхідності в перенесенні моменту закінчення злочину на більш ранню стадію. В ряді випадків законодавець не включає настання тих чи інших наслідків в число ознак складу злочину, тому що настання чи ненастання наслідків суттєво не змінює характеру і ступеню небезпечності винного і вчиненню ним злочинного діяння.
Також, не може бути визнано від межувальною ознакою замаху і закінченого злочину повне виконання плану злочину суб'єктом. Так злочин може бути закінченим і до повного виконання цього плану, якщо об'єктивна сторона злочину отримала розвиток, достатній для наявності складу закінченого злочину. Особливо це видно на прикладі "усічених " складів злочину, для яких саме і характерно, що при їх вчиненні суб'єкти зовсім не думають обмежитися тільки тою діяльністю, яка відповідно до закону визнається достатньою для кваліфікації вчиненого, як закінченого злочину.
Закінчений злочин є і в тих випадках, коли злочинний результат, заради спричинення якого суб'єкт вчинив злочин, настав не в тому об'ємі, який був бажаний для винного. Маються на увазі випадки, коли шкода, що спричинена злочином може бути поділена і наявність хоча б частини такої шкоди достатня для визнання злочину закінченим. Наприклад, умисне знищення чи пошкодження житла (ст..194 КК України) вважається закінченим злочином, якщо знищено чи пошкоджено лише частину того майна, на знищення чи пошкодження якого був спрямований умисел винного.
Отже, не повне виконання об'єктивної сторони - це ознака, яка найбільш чітко відмежовує замах від закінченого злочину: злочинцю не вдається або досягти злочинного результату, якого він прагнув, або повністю виконати дії, що є необхідними для завершення злочину.
На відміну від закінченого злочину, діяння що утворює замах на злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежать від волі винного. Незавершеність діяння при замаху є головною ознакою, що відрізняє
Loading...

 
 

Цікаве