WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину - Дипломна робота

Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину - Дипломна робота

незначною степені їх суспільної небезпечності. Крім того, готування зазвичай важко довести, так як вчинення підготовчих дій само по собі не завжди свідчить про злочинний намір особи, що їх вчиняє. В зв'язку з цим український законодавець обумовлено відмовився від загальної караності готування до злочину, а КК України 2001 року пов'язує караність готування до злочину зі ступенем тяжкості злочину, виключаючи при цьому відповідальність за готування до вчинення злочину невеликої тяжкості. Таким чином, можна спостерігати схожість норм, що визначають відповідальність за готування до злочину до норм ще кримінального законодавства ХІХ століття, а саме до норм Уложення про покарання кримінальні і виправні 1945 року, яке передбачало покарання за готування до злочину лише в декількох спеціально обумовлених випадках за особливо тяжкі та тяжкі злочини, такі як: підробка монет та грошових знаків, вбивства, підпал тощо.
Таким чином, практика свідчить, що готування до злочину доцільно карати лише у відношенні особливо тяжких, тяжких та середньої тяжкості злочинних посягань. А тому, щоб вірно визначити при вирішенні питання про те, які підготовчі дії є караними, а які не підлягають кримінальній відповідальності, необхідно враховувати, як правильно вказує Т.В.Церетелі та В.Г.Макашвілі наступні моменти:
а) ступінь створеної діями суб'єкта можливості настання злочинного результату, інакше кажучи, ступінь сприяння цьому злочинному результату;
б) суспільну значимість об'єкта, на який спрямовано посягання;
в) об'єм шкоди, який міг бути спричинений об'єкту посягання.
Всі ці моменти при визначенні ступеня суспільної небезпечності готування не ізольовано, а в їх сукупності, в їх діалектичній єдності. Крім того, повинні враховуватися місце і час вчинення злочину, соціально-політична обстановка, в якій вчинені готувальні дії, особа винного та ряд інших обставин, що характеризують особу злочинця.
Н.Ф.Кузнєцова в своїх працях вказує, що недостатньо лише встановити в діях особи ознаки готування, потрібно обов'язково встановити суспільну небезпечність готувальних дій. На її думку, суспільна небезпечність цих підготовчих дій визначається в першу чергу об'єктом злочину і злочинною шкодою. Чим цінніший для суспільства об'єкт, тим більше віддалені від безпосереднього акту виконання злочину підготовчі дії набувають суспільно-небезпечного характеру. Наприклад, підготовчі дії до терористичного акту і до звичайного вбивства зовнішньо подібні, але межі караності їх різні. В підготовчих діях до терористичного акту межа суспільно-небезпечних і караних підготовчих дій відчувається набагато далі, ніж в підготовчій діяльності до звичайного вбивства. Кузнєцова Н.Ф. Вказує, що на суспільну небезпечність готування впливають також і об'єктивні властивості самих підготовчих дій, а отже із всіх передуючих виконанню злочину дій, лише ті є дійсно підготовчими діями до певного злочину, які спрямовані на нього, створюють умови для його реалізації, в яких міститься реальна можливість злочинного наслідку.
Суспільна небезпечність готування до певного злочину визначається також змістовністю і значимістю готувальних дій для вчинення злочину, які визначаються, по-перше, природою самих підготовчих дій відносно до того чи іншого злочину, а, по-друге, необмеженістю дій до безпосереднього виконання злочинного посягання.
Кузнєцова Н.Ф. Вказує, що для визначення наявності та ступеню суспільної небезпеки підготовчих дій має значення і суб'єкт їх вчинення. Так, сучасне законодавство також вимагає від суду, щоб він призначенні покарання враховував особу винного (ст.65 КК України). Також, науковець зазначає, що характеристика особи має не аби яке значення, адже особа, яка декілька разів вчиняла злочини, або навіть притягувалась до адміністративної відповідальності більш здатний перейти від готування до вчинення злочину, в його діях міститься більше можливостей посягання на охоронюваний законом об'єкт.
В кримінально-правовій літературі висказано думку, що при вирішенні питання про караність підготовчих дій необхідно враховувати загальне призначення предметів і знарядь, що набуває суб'єкт для вчинення злочину, тобто чи вони є предметами вжитку чи спеціально слугують для виконання злочинних дій. Дурманов Н.Д. вважає, що набуття або пристосування предметів побутового вжитку (наприклад, сірників, ножа, сокири) за загальним правилом ці дії ще не свідчать, що подальші дії будуть пов'язані із посяганнями на охоронюваний законом об'єкт. Дійсно, чим далі готування і дії, що його формують знаходяться від стадії закінченого злочину, тим важче його розпізнати в силу недостатнього розвитку об'єктивної сторони злочину. При вчиненні цих дій дуже важко довести наявність злочинної цілі та мети злочинця. Проте, в випадку доведеності умислу на вчинення злочину підготовчі дії, що полягають в набутті в якості знарядь злочину предметів домашнього вжитку, можуть бути визнані суспільно-небезпечними і кримінально-караними з урахуванням тяжкості злочину, що готувався. Має значення не те чи є предмет чи знаряддя належністю домашнього вжитку чи не є, а те, яку шкоду розраховує нанести злочинець, яке злочинне діяння за допомогою цього предмету чи знаряддя він планує вчинити. Однаково небезпечні готування до вбивства шляхом набуття з цією ціллю сокири чи ножа або ж набуття зброї, хоча сам факт набуття зброї є сам по собі кримінально-караними діяннями. Важливо лиш встановити, що умисел на вчинення злочину уже склався, що особа і її дії спрямовані на реалізацію злочинного наміру, є суспільно-небезпечні.
Притягнення до кримінальної відповідальності тільки за суспільно-небезпечні підготовчі до злочину дії і визначення за них покарання відповідно до ступеню суспільної небезпечності вчиненого і особи винного є проявом максимальної індивідуалізації відповідальності. Все це забезпечує винесення по справах про готування до злочину правильних і справедливих вироків.
Як вказувалось раніше, готувальні до злочину дії, враховуючи впізнання їх злочинного характеру і порівняно невелику суспільну небезпечність караються в рідких випадках при вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів. Разом з тим необхідно відмітити, що ні серед теоретиків кримінального права, ні серед практиків не існує прихильників повної некараності цієї стадії злочинної діяльності.
Спроба відмовитися від відповідальності за готування, що була зроблена в 1922 році не виправдала себе, також не виправдала себе повна караність готування незалежно від тяжкості злочину. Самим кращим варіантом є встановлення відповідальності за готування до злочинів особливо тяжких, тяжких та середньої тяжкості, що передбачений в Кримінальному кодексі України 2001 року, як ефективний засіб, що забезпечує боротьбу зі злочинами на найбільш ранній стадії їх вчинення, а також попереджує настання їх шкідливих наслідків. Це робить боротьбу зі злочинністю більш ефективною та посилює попереджувальне значення покарання.
Розділ Ш.
Замах на вчинення злочину
3.1. Поняття, ознаки та види замаху на злочин
Після придбання засобів і знарядь необхідних для вчинення злочину чи
Loading...

 
 

Цікаве