WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину - Дипломна робота

Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину - Дипломна робота

посягання на об'єкти кримінально-правової охорони.
2.3. Відповідальність за готування до злочину
Важне теоретичне і практичне значення має питання про те, які підготовчі дії повинні підлягати кримінальній відповідальності, де початок відповідальності особи за вчинення умисної злочинної діяльності на першому етапі.
Відповідно до діючого кримінального законодавства незакінчений злочин, в тому числі і готування, тягне за собою застосування тих же мір покарання, які призначені кримінальним законом за "даний вид злочину". Кримінальний закон не містить вказівок на обов'язковість пом'якшення покарання за готування порівняно з караністю закінченого злочину і встановлює принцип факультативного пом'якшення покарання за незакінчену злочинну діяльність (ст.68 КК України).
Застосування за готування такого ж покарання, як і за закінчений злочин, по кримінальному законодавству може мати місце в окремих рідких випадках, коли готування не прирівнюється по своїй кваліфікації до закінченого злочину і карається як початкова стадія вчинення злочину. Так, відповідно до ст.ст. 14, 16 КК України готування до злочину кваліфікується за статтею Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за відповідний закінчений злочин, до якого розпочате чи завершене готування з обов'язковими посиланнями на статтю 14 КК України та її частини.
Пом'якшення ж покарання за попередню злочинну діяльність за кримінальним законом є правом суду, а не його обов'язком. Принцип обов'язкового пом'якшення покарання за незакінчений злочин суперечив би і деяких випадках завданню максимальної індивідуалізації покарання відповідно до тяжкості вчиненого злочину і особи злочинця. Необхідність такої індивідуалізації може потребувати в окремих виняткових випадках призначення за незакінчений злочин такого ж покарання, що й за закінчене злочинне діяння. Тому можна також погодитись з Ю.А.Фроловим, який вказував, що якби суд був пов'язаний з необхідністю завжди пом'якшувати відповідальність і покарання суб'єкту, що не досягнув з незалежних від нього причин задуманого злочинного результату в повному об'ємі, то це б також суперечило принципу індивідуалізації покарання бо суд зобов'язаний був би пом'якшити покарання всупереч своєму переконанню в тому, що суспільна безпечність даного злочинця і діяння, яке він планував вчинити не дозволяє здійснити таке пом'якшення.
Отже, виходячи з принципу факультативного пом'якшення покарання за незакінчений злочин, при притяганні особи до кримінальної відповідальності необхідно також враховувати обставини, що пов'язані з недоведенням злочину до кінця. Такими обставина можуть бути:
1. Ступінь небезпечності того злочину, який суб'єкт міг вчинити, якщо йому і вдалося реалізувати свій злочинний намір. Рахування цієї обставини знаходить своє вираження в тому, що покарання за готування визначається, як правило, в межах санкції, передбаченої в законі за відповідний закінчений злочин.
2. Ступінь здійснення злочинного наміру, тобто стадія вчинення злочину. не дивлячись на те, що законодавець передбачає караність підготовчих дій випадки притягнення до відповідальності за готування досить рідкісні. Карається готування набагато м'якше ніж замах на злочин. Вірно відмічає Т.В.Церетелі, що готування ще не створює реальної можливості настання суспільно-небезпечних наслідків. Підготовчі дії ще не досить активні. Вони лише в незначній степені сприяють реалізації злочинного наміру і настанню злочинного наслідку, віддалені від нього в часі. Внаслідок цього відкриваються широкі можливості для впливу різних сил і обставин, які можуть перешкодити настанню суспільно-небезпечного наслідку.
3. Ступінь підготовки злочину, тобто об'єм і характер виконаних в межах стадії готувальних дій, які можуть свідчити про більшу чи меншу суспільну небезпечність готування. Так, наприклад, влаштування засідки з метою вбивства повинно суворіше каратися порівняно з одним набуттям для цієї мети зброї.
4. Причини, що перешкодили винному довести розпочату злочинну діяльність до логічного кінця. Характер даних причин має важливе значення для визнання суспільної небезпечності злочинця, стійкості його умислу і визначення небезпечності підготовчих дій.
На думку А.В.Шевчука, готування має каратись лише тоді, коли в залежності від характеру діяння особи і всіх обставин вчинення підготовчих дій можна із впевненістю вважати, що якщо ці злочинні дії не були зупинені на стадії готування, то винна особа вчинила б закінчений злочин.
Оскільки розмір покарання за підготовчі дії не передбачений окремо законом, то з врахуванням обставин, пов'язаних з недоведенням злочину до кінця, суди, як правило призначають більш м'яке покарання, ближче до нижчої межі санкції відповідної статті Особливої частини КК України. Крім того, досліджуючи ці проблеми Шевчук А.В. пропонує на законодавчому рівні визначити строки покарання за підготовчі дії. Так, виходячи із теорії кримінального права та судової практики строк позбавлення волі не може бути максимальним, винних не можуть засуджувати до виняткової міри покарання (довічного позбавлення волі), а також строк позбавлення волі не може бути більшим ніж, за закінчений злочин. Науковець пропонує визначити строк покарання за готування до злочину, який би не перевищував половини максимального строку чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
В окремих випадках законодавець, враховуючи підвищену небезпечність деяких злочинів, конструює склади цих злочинів так, що в поняття закінченого злочину включається в тому чи іншому об'ємі і підготовчі дії, а саме момент закінчення злочину переноситься настадію готування. Шляхом створення таких "усічених" складів злочинів готування визнається закінченим злочином, а отже і тягне за собою покарання нарівні із закінченим злочинним діянням. При кваліфікації підготовчих дій визнаних шляхом створення "усічених" складів злочину, самостійними злочинами, не слід посилатися ще і на статтю 14 КК України. Подібні діяння повинні каратися не як стадія в розвитку злочинної діяльності, а як діяльність, що дорівнює за своєю караністю до закінченого злочину. Що також враховано в нашому кримінальному законодавстві.
Ще одним досить цікавим аспектом питання кримінальної відповідальності за готування до злочину є те, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч.2 ст.14 КК України).
Виходячи з цього законодавчого положення, та аналізу практики, кримінальна відповідальність за готування до злочину обмежується колом середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів. Варто відзначити, що кримінальний закон 1960 р. визнавав кримінально-караним готування до злочину будь-якої тяжкості. Разом з тим, ще в 1961 році А.А.Піонтковський виступив з пропозицією про відміну загальної караності готування до злочину, вказуючи при цьому, що випадки засудження за готування до злочину в судовій практиці зустрічаються досить рідко, що пояснюється віддаленістю готувальних дій від закінчення злочинного посягання і в зв'язку з цим
Loading...

 
 

Цікаве