WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості розслідування комп'ютерних злочинів - Реферат

Особливості розслідування комп'ютерних злочинів - Реферат


Реферат на тему:
Особливості розслідування комп'ютерних злочинів
Інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій в економіці, управлінні та особливо в кредитно-банківській діяльності обумовило виникнення нового класу злочинів - порушення роботи автоматизованих систем. На думку кримінологів, у тому числі міжнародних експертів, це представляє дуже серйозну загрозу як для економіки так і взагалі для інформаційної безпеки держави, складової національної безпеки.
Сьогодні проблема боротьби з цією новою формою злочинності набуває актуальність у зв'язку з стрімким розвитком комп'ютерних технологій на основі використання глобальної інформаційної мережі Internet і недосконалістю інформаційного законодавства та відповідної правової регламентації основоположних заходів щодо боротьби і розслідування злочинів що вчиняються порушенням роботи АС [1].
Криміналізація таких діянь шляхом внесення доповнень в Кримінальний кодекс (КК) України, а саме ст.1981 Порушення роботи автоматизованих систем (АС) [2], викликало необхідність криміналістичного дослідження ще нових для нашого суспільства видів злочину, практики їх виявлення і розкриття, розробки криміналістичних характеристик і як кінцевий результат, формування методик розслідування.
Для правового забезпечення вирішення цієї проблеми у 1994 році був прийнятий Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах", покликаний встановити правові засади забезпечення реалізації те непорушності права власності на інформацію в вищезгаданому аспекті [3]. Проте, час існування цього закону наочно викрив його обмеженість, обумовлену крім невисокого рівня початкової розробленості ще й значними змінами, які відбулися за останні роки в сфері інформатизації суспільства.
"Комп'ютерна злочинність", особлива її транснаціональна складова, стала однією з міжнародних проблем, що зумовлено широким впровадженням глобальних інформаційних мереж, насамперед мережі Internet яка вже об'єднує більшість країн земної кулі і її використання поширюється далі. В розвинутих країнах цей вид злочинності завдає величезних збитків власникам і користувачам АС, змушує їх витрачати значні кошти на розробку і впровадження програмних, технічних та інших засобів захисту від несанкціонованого доступу до інформації, її перекручення чи знищення. Так за інформацією директор ФБР, у США число "комп'ютерних злочинів", якими займається його відомство, за останній рік збільшилося вдвічі - якщо в 1998 році ФБР завело 547 справ із приводу "комп'ютерних втручань", то у 1999 року кількість таких справ зрослася до 1154. Відповідно до офіційної статистики США, з 90% опитаних, чиї комп'ютерні системи піддалися в 1999 році атакам в мережі Іnternet, 74% затверджували, що проникнення в їхню систему було пов'язано з викраданням конфіденційної фінансової інформації, таке фінансове шахрайство завдало шкоди в 68 млн. дол. і 56 млн. дол. відповідно. Фінансові втрати з 273 опитаних склали більш ніж 265 млн. доларів. Збитки від атаки типу "відмовлення в обслуговуванні" (Denial-of-service) у 1998 році склали 77 тис. дол., а у 1999 р. зросли до 116 тис. дол.[4].
Такі злочини характеризуються наступними особливостями: високою латентністю, складністю їх виявлення та розслідування, складністю доказу в суді подібних справ, транснаціональною складовою в основному з використанням інформаційної мережі Іnernet, високим збитком навіть від одиничного злочину. Офіційна статистика США свідчить про те, що тільки 5% "комп`ютерних" злочинів стають відомими правоохоронним органам, і приблизно 20% з них піддаються судовому переслідуванню [5].
На Україні на жаль немає офіційної статистики злочинів що вчиняються порушенням роботи АС. Але приклад лише однієї кримінальної справи, яка була розкрита у червні 1999 року свідчить про високу суспільну небезпеку таких видів злочину. Як свідчать матеріали справи 23 жовтня 1998 року з рахунків резервного фонду Вінницького обласного управління Національного банку України, несанкціоновано проникнувши в АС банку, злочинці викрали 80,4 млн. гривень (20 млн. доларів за курсом НБУ на момент здійснення злочину). Після майже восьми місяців робота працівників служби по боротьбі з організованою злочинністю увінчалась успіхом. Після одночасного проведення одинадцяти заздалегідь спланованих обшуків Головним управлінням по боротьбі з організованою злочинністю МВС України було арештовано більше 30 чоловік, причетних до здійснення цього резонансного злочину. За місцем проживання тільки в одного з учасників здійснення злочину було виявлено і вилучено 81 тисячу доларів [6].
Висока латентність таких злочинів пояснюється, насамперед, тим, що державні і комерційні структури, які зазнали нападу, особливо в банківській діяльності, не дуже довіряють можливості розкриття таких злочинів правоохоронними органами. На наш погляд, однією з основних причин високої латентності та низького рівня розкриття злочинів у сфері комп`ютерної інформації є проблеми, які виникають перед правоохоронними органами на стадії порушення такої кримінальної справи внаслідок складності кваліфікації злочинних діянь та особливостей проведення окремих слідчих дій.
Аналіз українського законодавства в сфері інформаційних відносин, тобто суспільних відносин щодо володіння, користування і розпорядження інформацією, наводять на думку про ще невисокий загальний рівень його розробленості, який проявляється в наявності, поряд з позитивними, багатьох негативних моментів. Як позитивне, слід насамперед зазначити визнання державою права власності на інформацію. Тому, відповідно до ст. 41 Конституції [7], інформація є предметом державної охорони, яка забезпечується Законом "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року [8], Законом "Про захист інформації в автоматизованих системах" [3] та ст. 1981 КК України [2].
Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" встановлює основи регулювання правових відносин щодо захисту інформації в АС за умови дотримання права власності громадян України і юридичних осіб на інформацію та права доступу до неї, права власника інформації на її захист, а також встановленого чинним законодавством обмеження на доступ до інформації.
Дія Закону поширюється на будь-яку інформацію, що обробляється в АС. Цим Законом встановлюються об'єкти правового захисту - інформація, що обробляється в АС, права власників цієї інформації та власників АС, права користувача (ч. 1 ст. 2). Зазначено, що захисту підлягає будь-яка інформація в АС, необхідність захисту якої визначається її власником або чинним законодавством (ч. 2 ст. 2). Безпосередньо встановлюються загальні вимоги щодо захисту інформації (ст. 11) та обов'язок винних осіб понести дисциплінарну, адміністративну, кримінальну чи матеріальну відповідальність за порушення вимог закону про захист інформації (ст. 17).
Саме цією нормою забезпечується легітимність введення статті 198-1 КК України, якою з дійснюється кримінально-правова охорона зазначеного кола суспільних
Loading...

 
 

Цікаве