WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виникнення правосуб'єктності підприємств: деякі питання - Реферат

Виникнення правосуб'єктності підприємств: деякі питання - Реферат

інтерес, у ній виражений, визначають і форму самої організації відповідно до філософської тези - зміст визначає форму. В залежності від мети законом визначаються можливі організаційні форми її здійснення. Так, досягнення політичної влади реалізується шляхом створення політичної партії, отримання прибутку - через створення підприємства одного з передбачених законом видів. Нісенітницею виглядала б можливість реалізації цілей отримання прибутку в організаційній формі політичної партії. При цьому, зміна програми партії не означає зміну її мети - досягнення політичної влади, так само, як зміна виду економічної діяльності не означає відмову підприємства від мети отримання максимального прибутку. Правове значення мети юридичної особи полягає також у тому, що нею обмежується можливість зміни своєї організаційно-правової форми. Так, некомерційні юридичні особи не можуть бути перетворені у комерційні, і навпаки. Проаналізуємо на прикладі. Для здійснення підприємницької діяльності було обрано організаційно-правовуформу приватного підприємства. Згодом, у зв'язку з необхідністю залучення нових партнерів воно було перетворене у товариство з обмеженою відповідальністю. А через деякий час для залучення капіталу у нові ділові проекти - у відкрите акціонерне товариство. Після втілення проекту значна частина акцій сконцентрувалася в руках небагатьох акціонерів, які вирішили перетворити ВАТ у товариство з додатковою відповідальністю - для здійснення довірчих операцій. Врешті-решт, всі ці перетворення, зміни організаційно-правової форми не впливали на основну мету - отримання максимального прибутку. Застосовувалася та органі-заційна форма підприємства, яка видавалася його учасникам найбільш оптимальною для реалізації мети. Натомість, громадська організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метою якої є отримання прибутку, оскільки це означало б зміну її цілей. На жаль, наведена думка недостатньо чітко простежується в ст. 19 Закону "Про об'єднання громадян". Але з того, що реєстрація новоствореного (внаслідок реорганізації) об'єднання здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, випливає: одне об'єднання громадян може бути реорганізоване лише в інше, незалежно від конкретного способу реорганізації. Такий висновок повністю підтверджується практикою застосування згаданого вище Закону та підтримується більшістю науковців. Так, О.Щербина стосовно можливості перетворення громадської організації у господарське товариство вважає, що порядки створення та реєстрації названих організацій і суб'єктів підприємницької діяльності - різні, компетенція та цілі діяльності також неоднакові. Зазначені суб'єкти мають різний правовий статус, а тому не підлягають взаємним перетворенням.
Наведене вище свідчить, що мета юридичної особи є визначальною її характеристикою. Чи можна уявити існування такої особи, мета якої не визначена хоча б у загальних рисах? Вважаю, ні. Крім того, чітке окреслення мети виконує низку важливих функцій. Зокрема, визначення підприємницької мети дозволяє віднести особу до числа суб'єктів підприємницької діяльності, що, в свою чергу, поширює на неї норми про оподаткування, звітність, умови здійснення певних видів діяльності (наприклад, ліцензування), передбачає додаткові процедури припинення діяльності (наприклад, у зв'язку з оголошенням банкрутом), встановлює необхідність формування статутного капіталу тощо. Визначення іншої (непідприємницької мети) дозволяє передбачити для організації певні пільги в оподаткуванні її доходів, умови розподілу коштів та використання майна при ліквідації. Визначення мети названих осіб для окреслення обсягу її правоздатності - єдиний методологічний прийом, з допомогою якого можна привести до ладу різноманітність конкретних юридичних відносин, пов'язаних з юридичною особою.
Отже, кожна юридична особа, як і будь-яка організація, має певну мету. А це, в свою чергу, підтверджує правильність та доцільність збереження норми ст. 26 ЦК України, яка обмежує правоздатність даної особи саме цілями, визначеними в установчих документах, а не видами діяльності. Прирівняти її до правоздатності фізичної особи було б помилкою, оскільки остання не обмежується нічим, а зміст її визначається законом і є рівний для всіх. З огляду на викладене вище, вважаю, що правоздатність юридичних осіб повинна обмежуватися загальною метою їх створення, тобто має бути спеціальною. На відміну від людей, для яких основним питанням є питання про сенс життя, для юридичних осіб мета наперед визначається її засновниками. Таким чином, діюча ст. 26 ЦК України потребує лише "косметичної" правки, а не докорінних змін.
Встановивши, що зазначена особа має певну легальну мету, законодавець повинен визнати за нею право вчиняти будь-які дії, спрямовані на її досягнення, незалежно від того, в якій сфері вони здійснюються і якими саме діями досягаються. Причому, всі дії повинні бути так чи інакше пов'язані з її реалізацією. Так, якщо організація створена з метою здійснення благодійної діяльності, вона не визнається суб'єктом підприємництва і не може здійснювати діяльність, спрямовану на отримання прибутку. Останнє не означає, що благодійний фонд не може отримувати кошти і стимулювати їх якнайбільше надходження. Важливе не те, звідки гроші беруться, а те, на що вони використовуються. Ось тут і полягає різниця, оскільки благодійний фонд повинен використовувати їх на свої благодійні програми. Показовим у цьому контексті є ст. 20 Закону "Про благодійництво та благодійні організації", якою передбачено, що розмір витрат на утримання такої організації не може перевищувати 20 відсотків від її кошторису в поточному році. Значить, все решта - на благодійництво.
На мою думку, яка висловлювалася і раніше, джерелом правоздатності організацій є правоздатність її засновників. Тому організація не може мати більшого обсягу правоздатності, ніж її засновник. Ця теза не простежується в законодавстві України. Той самий Закон "Про підприємництво", встановивши категорії осіб, які не можуть бути підприємцями, не обмежив їх у створенні юридичних осіб, що переслідують мету отримання прибутку. Така ситуація є внутрішньосуперечливою, на що було неодноразово вказано в науковій літературі . Вважаю, стосовно визначення меж правоздатності юридичних осіб має діяти наступне правило: зазначена особа не може мати більшого обсягу правоздатності, ніж її засновники.
Отже, особливість правоздатності юридичних осіб полягає в тому, що вона обмежена цілями їх діяльності, визначеними при створенні. Ціль - невід'ємна характеристика, ознака такої особи. Тому для управління правоздатності юридичних і фізичних осіб підстав не вбачається.
Loading...

 
 

Цікаве