WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виникнення правосуб'єктності підприємств: деякі питання - Реферат

Виникнення правосуб'єктності підприємств: деякі питання - Реферат

Виникнення правосуб'єктності підприємств: деякі питання
Формування і функціонування в Україні ринкової економічної системи викликало появу нових суб'єктів суспільних відносин, можливість існування яких суперечила радянській ідеологічній доктрині. Серед них провідне місце зайняли підприємства різних організаційно-правових форм, засновані на власності фізичних та юридичних осіб, які суттєво відрізняються один від одного процедурою створення, механізмом управління, видами здійснюваної діяльності й за іншими ознаками.
У зв'язку з цим перед юридичною наукою постали багатоаспектні проблеми вивчення їх правового статусу, серед яких самостійне місце займає правосу-б'єктність [1], яку російські вчені С.Зінченко і В.Галов слушно назвали правовою категорією, що у сучасних умовах стала практично застосовуваною.
У Радянському Союзі в умовах концесійної системи (від лат. - concessio - уступка, дозвіл, згода)[2] державні підприємства створювались тільки у розпорядчому порядку компетентними органами державного управління[3]. Ці повноваження здійснювались ними не за принципами цивільного, а адміністративного права. Міністерства, відомства видавали накази про створення підприємств, затверджували їх статути (положення), одночасно з вказаним призначали керівника підприємства як його органу адміністративного управління тощо. Щодо підприємств вони були як "вищестояща організація" [4] - орган державного управління, правовідносини з якою традиційно розглядались як адміністративно-правові. Самі підприємства визнавались суб'єктами адміністративного права.
Вважалось, що підприємство набуває пов'язані з його виробничо-господарською діяльністю права й обов'язки і є юридичною особою з моменту затвердження статуту, а у випадках, коли воно діє на підставі загального положення - з дня прийняття відповідним органом рішення про його утворення (ст. 7 Положення про соціалістичне державне виробниче під-приємство)[5]. За таких умов виправданою була і точка зору, що цівільна право-і дієздатність (правосуб'єктність) підприємства виникає з моменту його створення. Аналіз останніх публікацій свідчить, що в більшості випадків вона не зазнала змін, тільки виникнення правосуб'єктності нині пов'язують з моментом реєстрації юридичних осіб[7], але висловлюються й інші підходи до цього питання[8].
Відмова держави від монополії у сфері власності і господарювання зменшила обсяг її дискреційного (дискреційний - від франц. discretionnaire - залежний від власного розсуду) [9] права з питань створення підприємств. Тепер, незалежно від організаційно-правових форм підприємств і форм власності, на яких останні створюються, воно проводиться в нормативно-явочному (реєстраційному) порядку[Ю].
Умовою включення створеного засновниками підприємства в суспільні відносини є легітимація (від лат. - legitimus - законний, узаконений) - визначення або підтвердження законності якого-не-будь права чи повноваження)[11], тобто державне підтвердження входження у сферу підприємництва. Державна реєстрація в силу прямої вказівки закону є обов'язковою юридичною дією при їх створенні (ст. 6 Закону "Про підприємства в Україні" та ст. 8 Закону "Про підприємництво"), її можна назвати юридичним фактом-умовою, фактичною обставиною тривалої дії, яка активно формує індивідуальний правовий статус суб'єкта[12], підтверджує утворення юридичної особи.
З іншого боку, вона свідчить про виникнення у названої особи правоздатності, яка в загальновизнаному розумінні розглядається як здатність набувати права і обов'язки у сфері праці, господарської (підприємницької) діяльності тощо. Як властивість суб'єкта з моменту реєст-рації підприємства його правоздатність існує, на мій погляд, незалежно від початку здійснення ним передбаченої статутними цілями та завданнями діяльності.
Так, В.Щербина називає реєстрацію процесуально-правовою дією, що є засобом набуття підприємством "формально-юридичних ознак суб'єкта права, згідно з якими воно починає функціонувати у господарсько-правовому обігу як загальновідома для третіх осіб і органів держави юридична особа"[13].
Щоб стати активним учасником господарської діяльності, підприємство, насамперед, повинно сформувати персонал, "людський субстрат", налагодити розгалужену систему договірних відносин тощо. Але для укладення як трудових, так й інших договорів ним мають бути проведені активні дії, що в юридичному змісті розглядаються як зовній прояв внут-рішнього акту волі. Оскільки юридична особа, по суті, є "такою, що уявляється", їй не притаманна така психофізична властивість як воля, що є вихідною категорією для права в суб'єктивному змісті, тобто джерелом вольових дій, які породжують правовідносини. Тому вона не може існувати і функціонувати без органів, дії котрих в межах закону і статуту розгляда-ються як дії самої юридичної особи (ст. 29 чинного Цивільного кодексу). Орган юридичної особи - це призначена або обрана одноособова посадова особа (директор, начальник, керуючий, голова) , в службові обов'язки якої входить практичне здійснення наданих організаціям прав та покладених на них обов'язків [14]. Саме вона напрацьовує, виражає і здійснює "персоніфіковану волю" [15] юридичної особи як дієздатний індивід - фізи-чна особа (одноособове або колегіальне), її вираженням є підписання керівником підприємства договорів, документів, прикладання до них печатки тощо.
Таким чином, з викладеного вище випливає, що без органів правоздатна юридична особа фактично є "паралізованим" суб'єктом права, який нездатний набувати не тільки цивільні права і брати на себе цивільні обов'язки, а й наймати працівників, бути учасником господарських та інших правовідносин.
Так як реєстраційний порядок спростував існувавшу раніше можливість призначення керівника підприємства одночасно з прийняттям рішення про його створення, то це, з моєї точки зору, унеможливлює в більшості випадків і одночасне, в момент реєстрації, виникнення правоздатності та дієздатності (правосуб'єктності) підприємства.
Як елемент правосуб'єктності підприємства, правоздатність є тільки передумовою для виникнення дієздатності. Момент виникнення останньої в одних випадках залежить від організаційно-правової форми підприємства, обраної засновниками, у інших - від часу вступу його керівника (ви-конавчого органу) до виконання своїх функціональних обов'язків.
Так, у випадках створення командитного або повного товариства його правосуб'єктність виникає у момент реєстрації, оскільки воно набуває цивільні права і обов'язки безпосередньо через своїх учасників (повних учасників), які діють від імені товариства (статті 68, 75 Закону "Про господарські товариства").
Навпаки, у інших видах господарських
Loading...

 
 

Цікаве