WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерів) - Реферат

Відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерів) - Реферат


Реферат на тему:
Відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерів)
Сучасний світ неможливо уявити без телекомунікацій, зокрема комп'ютерних мереж. Глобальна комп'ютерна мережа Іпternet поповнюється щоденно тисячами користувачів у всьому світі. Збільшення кількості суб'єктів зв'язку супроводжується, на жаль, поширенням протиправних дій, які завдають шкоди не лише користувачам, а й провайдерам комп'ютерної інформації, державним установам, навіть цілим державам.
Комп'ютерна злочинність сучасного світу не знає кордонів. Віртуальні злочини є транснаціональними не лише через відсутність визначених державних кордонів у комп'ютерних мережах, а й через брак єдиної системи законодавства щодо кримінальної відповідальності суб'єктів таких злочинів.
Проблематичною є й кваліфікація діянь комп'ютерних злочинців. Це зумовлено, насамперед, розбіжностями наукового та аутентичного тлумачення понять тих норм, що встановлюють відповідальність за комп'ютерні злочини. Зокрема такі труднощі виникають щодо тлумачення поняття предмета окремих комп'ютерних злочинів, до яких, насамперед, належить злочин "незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж", що призвело до перекручення або знищення комп'ютерної Інформації або носіїв такої інформації, відповідальність за який передбачено ст. 361 Кримінального кодексу (КК) України.
Так, після набуття чинності КК України в 2001 р. фахівці висловили низку міркувань з приводу предмета комп'ютерних злочинів, передбачених ст. ст. 361-363 розділу XVI КК України.
Деякі з них предмет злочину, передбаченого ст. 361 КК України, визначили так: " 1) автоматизовані електронно-обчислювальні машини (комп'ютери, АЕОМ);
2) їх системи;
3) комп'ютерні мережі"
Автори Науково-практичного коментаря Кримінального кодексу України предметом зазначеного злочину вважають "кілька елементів сфери електронного інформаційного забезпечення життя суспільства: електронно - обчислювальні машини (ЕОМ); програмні матеріали, що забезпечують нормальне функціонування ЕОМ;носії інформації; системи ЕОМ та комп'ютерні мережі". На думку М. Панова, предметом цього злочину є:
1) електронно-обчислювальна машина;
2) автоматизовані комп'ютерні системи (АКС);
3) комп'ютерні мережі;
4) носії комп'ютерної інформації;
5) комп'ютерна інформація. П. Андрушко вважає, що до предметів цього злочину належать: 1) автоматизовані електронно-обчислювальні машини;
2) системи АЕОМ або автоматизовані системи;
3) комп'ютерні мережі;
4) носії комп'ютерної інформації;
5) комп'ютерні віруси;
6) комп'ютерна інформація;
7) програмні та технічні засоби, призначені для незаконного проникнення до автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх системи;
8) комп'ютерні мережі.
Думки щодо кола предметів злочину, передбаченого ст. 361 КК України, мають низку суперечностей.
Слід зауважити, що деякі дослідники не вважають альтернативним предметом злочину комп'ютерну інформацію, зазначену в ст. 361 КК України, як предмет, на перекручення або знищення якого спрямовані дії злочинця. Крім того, окремі фахівці об'єднують в одному з альтернативних предметів зазначеного злочину системи ЕОМ та комп'ютерні мережі, які, на мій погляд, не можна розглядати як тотожні за змістом з підстав: - неоднорідності;
- ступеня суспільної небезпечності (навіть за кількістю потерпілих або потенційних потерпілих).
Важливого значення набуває правильне визначення змісту понять "комп'ютерний вірус" та "програмні та технічні засоби, призначені для незаконного проникнення до ЕОМ, їх систем та комп'ютерних мереж".
Програмні та технічні засоби у процесі їх застосування для незаконного проникнення до ЕОМ, системи чи комп'ютерної мережі є засобом, завдяки якому "ламається" захисна система ЕОМ (підбирання паролю, режиму доступу тощо). Тобто, на мій погляд, вони є не предметом, а знаряддям (засобом) вчинення зазначеного злочину.
При скоєнні злочинного поширення комп'ютерного вірусу застосування програмних та технічних засобів, що, по суті, є його "носієм", можна розглядати як спосіб вчинення злочину.
Комп'ютерний вірус, за умисне розповсюдження якого ст. 361 КК України передбачає кримінальну відповідальність, також є знаряддям учинення злочину і не може бути в переліку альтернативних предметів злочину, що досліджується.
Важливим є й визначення поняття "комп'ютерна інформація".
Відповідно до ст. 1 Закону України від 5 липня 1994 р. "Про захист інформації в автоматизованих системах" інформація в АС - це сукупність усіх даних та програм, які використовуються в АС незалежно від форми їх логічного представлення. Інформація в автоматизованих системах є синонімом комп'ютерної інформації.
Інше визначення цього терміна дає М. Панов, який вважає, що комп'ютерна інформація - це текстова, цифрова, графічна чи інша інформація (дані, відомості) про осіб, предмети, події, яка існує в електронному вигляді, зберігається у відповідних електронних носіях і може використовуватися, оброблятися або змінюватись за допомогою ЕОМ.
У Науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу України комп'ютерна інформація визначається як сукупність усіх даних та програм, що застосовуються в АС незалежно від засобу їх фізичного та логічного предсталення.
Аналогічно визначають поняття "комп'ютерна інформація" й інші науковці. Окремі з них конкретизують це визначення як сукупність усіх даних та програм, І також зміст зазначених даних та програм, підкреслюють необхідність наявності у цій інформації ідентифікаційних реквізитів власника, який визначив режим (правила) її використання, а також вказують на місце знаходження зазначеної інформації - "на носіях інформації в АЕОМ чи мережі АЕОМ".
Loading...

 
 

Цікаве