WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принципи виборчого права - Реферат

Принципи виборчого права - Реферат


Реферат на тему:
Принципи виборчого права
План
1. Поняття виборів, їх види.
2. Абсентеїзм і його причини.
3. Виборча система: поняття, основні типи.
4. Виборча система України.
5. Використана література.
1. ПОНЯТТЯ ВИБОРІВ, ЇХ ВИДИ.
Політологія виділяє два основні шляхи завоювання та утримання влади: насильство, диктатуру і демократичні вибори. Вибори - це демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на повний строк, процедура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних осіб шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і процедур. Вибори є сучасною, цивілізованою правовою формою завоювання влади, зміни здійснюваного нею курсу.
Політичні вибори - це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів у державі. Головними серед них є:
o призначення виборів та визначення дати їх проведення;
o визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;
o утворення виборчих комісій (Центральної, окружних, дільничних);
o складання списків виборців;
o висування та реєстрація кандидатів;
o проведення передвиборчої агітації;
o голосування; підрахунок голосів;
o оприлюднення результатів голосування;
o проведення в разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.
Вибори відповідають республіканському типові організації влади, коли вона є "res publika" - тобто, справа народу. Згідно з ідеєю республіканізму, народу належить реальний мандат влади, який громадяни періодично вру-чають, делегують обмеженому колу людей. Будь-який парламентаризм грун-тується на ідеї володіння кожним дієздатним громадянином владними повноваженнями і їх передачі своїм повноважним представникам. Що стосується акту голосування, то його можна оцінити як процедуру передачі влади, а ухиляння від участі у виборах - як незгоду її передавати.
Вибори символізують не лише виявлення думки населення, але її залу-чають маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легітимність, законне обгрунтування (як тієї, що опирається на думку народу) політики, яку проводять представникам влади, що перемогла на виборах. Вибори відіграють у суспільстві роль своєрідної) регулятора, оскільки таким чином можна демократично змінювати владні структури.
Залежно від предмета обрання розрізняють вибори президентські, парламентські і муніципальні (вибори до місцевих органів влади). З огляду на причини їх проведення вибори можуть бути черговими (проводяться у зв'язку із закінченням строку повноважень виборного органу). позачерговими (їх проводять внаслідок дострокової) припинення виборним органам свої діяльності, наприклад, достроковий розпуск парламенту, смерть або відставка президента), додатковими (проводяться для поповнення представницького закладу, якщо з його складу вибув один або кілька членів).
В умовах трансформації політичної системи вибори в Україні Іде не г у повній мірі механізмом формування волі більшості та цивілізованого вирі-шення конфліктів, Ідо виникають, не достатньо виконують функцію рекру-тування нової політичної еліти, не є оптимальним способом мобілізації гро-мадськості на підтримку загальнозначимих цінностей і партійних програм.
2. АБСЕНТЕЇЗМ І ЙОГО ПРИЧИНИ.
Абсентеїзм - це байдуже ставлення людей до своїх громадсько-політичних прав. Найхарактерніший прояв абсентеїзму - свідоме ухилення виборців від участі у голосуванні.
Перші відомості про абсентеїзм з'являються ще у III ст. до н. е. У цей час значна частина римських громадян, які, на відміну від афінян, не отри-мали жодної винагороди за участь у політичному процесі, не могли дозво-лити собі частої та тривалої участі у зібраннях.
Сьогодні у багатьох державах світу вважається нормальним, коли на виборчі дільниці приходить від третини до половини виборців, а деінде голосує ледве 1/10 електорату. У більшості ліберальних держав вважається, що не йти на вибори - це таке ж право вільної людини, як і решта, що їх гарантує особі цивілізоване суспільство. В Україні участь у голосуванні добровільна, а у світі є приклади, коли законодавчо встановлено її обов'яз-ковість. Так, неучасть у виборах в Італії призводить до моральних санкцій (догана від мера), у Мексиці - до штрафу або позбавлення волі, у Греції й Австрії - до тюремного ув'язнення на строк від місяця до одного року.
Є два найважливіші типи причин абсентеїзму:
1) пов'язані з особливостями конкретної виборчої кампанії, коли в силу певних причин вибори нецікаві: висунені неяскраві кандидати, відсутня справжня змагальність на виборах тощо;
2) пов'язані з загальною політичною, соціальною й економічною ситуацією у державі.
О. В. Лазоренко та О. О. Лазоренко вважають, що абсентеїзм як тип політичної поведінки особи є: 1) рисою її характеру, життєвою позицією, що виявляється у відсутності потреби, звички, бажання політичної дії; 2) світоглядом, зорієнтованим, наприклад, на внутрішнє; вдосконалення. Серед причин абсентеїзму відзначимо низький рівень політичної культури, інфантильність або ж усвідомлення власного політичного безсилля, нездатність впливати на прийняття політичних рішень, відчуження власних політичних цінностей і потреб від можливостей їх задовольнити, високий рівень недовіри виборців політичним інститутам та ін.
Абсентеїзм с відбиттям прагнення людей відсторонитися від політики, в якій частина з них вбачає марнославне й амбіційне змагання групових і егоїстичних інтересів. На думку М. Рокара, у сучасному суспільстві, в якому вплив релігії вельми послабився, усе трагічне і священне пов'язують з політикою. Коли ж вона не виправдовує їх сподівань, у ній розчаровуються, і як один із наслідків - абсентеїзм.
Є. Головаха, І. Бекешкіна, В. Небоженко пояснюють абсентеїзм ви-борців менталітетом байдужості, характерним для народів колишнього СРСР, а також "психологією конформізму", панування якої в суспільстві вивело на політичну арену некомпетентних діячів, що знизило авторитет законодавчих органів і влади взагалі.
3. ВИБОРЧА СИСТЕМА: ПОНЯТТЯ, ОСНОВНІ ТИПИ.
Виборча система - це сукупність передбачених законом виборчих процедур, пов'язаних з формуванням органів влади. Сучасні демократії застосовують найрізноманітніші виборчі системи (сьогодні налічується близько 350 їх різновидів) і кожна із них має певні переваги та недоліки. Основними типами виборчих, систем є:
o система абсолютної більшості або мажоритарна, її різновидом є система відносної більшості або плюральна;
o система пропорційного представництва (пропорційна), її різновидом є пропорційна система з преференціями;
o змішана ( мажоритарно-пропорційна) система.
Мажоритарна виборча система передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосіввиборців, які взяли участь у голосуванні. Залежно від чого, яким чином встановлюється ця більшість, розрізняють мажоритарну систему абсолютної і відносної більшості (плюральну). При застосуванні мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав понад 50 відсотків голосів виборців, а при застосуванні мажоритарної системи відносної більшості - той, хто випередив за кількістю голосів усіх своїх суперників. Мажоритарна виборча система абсолютної більшості застосовується у Франції, Еквадорі, а мажоритарна виборча система відносної більшості - у Канаді, Великобританії. Загалом ця найдавніша виборча система
Loading...

 
 

Цікаве