WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Національні та міжнародні гарантії прав людини, охорона та сутність прав людини, способи захисту. - Реферат

Національні та міжнародні гарантії прав людини, охорона та сутність прав людини, способи захисту. - Реферат

громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання (пп. 1-3, 6-8 ч. 1 ст. 92 Конституції).
Особливе місце у системі гарантій посідає Президент України. Він зобов'язаний сприяти формуванню відповідних механізмів контролю та забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, а обстоюючи їх, створювати умови нетерпимого ставлення до будь-яких випадків порушення таких прав і свобод.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують додержання прав і свобод громадян на певній території.
Основною ефективною формою захисту прав і свобод є судовий захист. Потреба у судовому захисті закономірно випливає з ускладнення характеру структури економічних відносин, зростанні конфліктності і соціальних протиріч у суспільному житі.
Закон прямо не передбачає здійснення захисту прав людини Конституційним Судом. Але це випливає із завдань Суду: гарантувати верховенство Конституції України на всій території держави. Здійснюючи контроль за відповідністю. Основному Закону законів та інших правових актів. Конституційний Суд може визнати їх чи окремі їхні положення неконституційними. Такі акти втрачають чинність, а якщо їх дією було порушено конституційні права та свободи, вони фактично поновлюються.
Великі надії в плані посилення гарантій захисту прав і свобод людини покладаються на інститут Уповноваженого з прав людини, який існує в рамках парламентаризму. Зазначена посадова особа заповнює прогалини і компенсує недоліки судових засобів захисту, парламентського та відомчого контролю за адміністративними органами.
Широкими повноваженнями щодо захисту прав і свобод людини наділена прокуратура України при виконанні функцій нагляду за до-держанням і застосуванням законів. Діяльність органів прокуратури по вирішенню заяв і звернень громадян, перевірці сигналів преси та інших засобів масової інформації про порушення законності забезпечує своєчасний і кваліфікований розгляд кожного звернення, всебічну перевірку доводів заявника і прийняття на місці правильного рішення, поновлення порушених прав і законних інтересів громадян, притягнення до відповідальності винних осіб.
Забезпечення прав і свобод громадян неможливе без специфічного демократичного інституту, яким є адвокатура. Адвокат зобов'язаний здійснювати представництво, сприяти захисту прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб за їх дорученням в усіх органах, установах, організаціях. Вказана діяльність базується на принципах верховенства права, незалежності, гуманізму, демократизму і конфіденційності[10].
Гарантування суб'єктивних прав люпини органами внутрішніх справ проявляється у забезпеченні особистої безпеки громадян; у своєчасному запобіганні злочинам та адміністративним правопорушенням, швидкому і повному їх розкритті, охороні суспільного порядку та забезпеченні суспільної безпеки; захисті власності від протиправних посягань; наданні правової та організаційної допомоги громадянам, посадовим особам й іншим суб'єктам у здійсненні їх законних прав та інтересів[11].
Таким чином, удосконалення процедур захисту прав і свобод індивіда - важливе і невідкладне завдання Української держави.
ВИСНОВОК
Нова Україна, яка набула незалежності на зламі століть, проголосила для себе, що людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються за найвищу соціальну цінність. Український народ обрав шлях побудови демократичної держави, тобто держави, у якій буде здійснено принцип панування права, що грунтується на визнанні прав і свобод людини, і який слугуватиме дороговказом для діяльності всієї держави.
Вирішити це завдання не так легко. Адже спадщина, яка дісталася нам у сфері прав людини, була дуже недосконала і не відповідала міжнародним стандартам. Справа у тому, що в суспільній свідомості, в культурі країни - як дореволюційної, так і післяреволюційної - права людини не займали важливого місця. Лише деякі прогресивні діячі України (Т. Шевченко, І. Франко, М.Драгоманов, М. Ковалевський, М. Грушевський та ін.) справді усвідомлювали значення прав і свобод людини в житті суспільства.
Знання громадянами нашої країни своїх прав сприятиме консолідації сучасного українського суспільства, подоланню політичного протистояння, оскільки за своєю природою вони мають консенсуальний характер і базуються на принципі "моя свобода не повинна завдавати шкоди свободі інших". У цьому виявляється моральність природи прав людини, їх схильність до таких категорій, як добро і загальне благо. А це, в свою чергу, ще більше підносить цінність прав людини, оскільки вони повинні сприяти моральному вдосконаленню суспільства, формуванню загальнолюдської солідарності, без яких неможливо перейти на рейки цивілізованого ринкового господарства, відродити економіку, яка б "повернулася обличчям до людини", допомогти незаможним і найбільш незахищеним, дати простір для розквіту вільного підприємництва і талантів молоді.
Використана література:
1. Нова Конституція України. Текст Основного Закону. Огляд і коментарі / Автор огляду та коментарів В.Ф.Погорілко. - К.: Наукова думка, 1996. - С. 100-101.
2. Морозова Л.А. Проблемы современной российскойгосударственности: Учебное пособие. - М: Юрид. лит., 1998. - С. 169.
3. Конституція України від 28.06.1996 p., прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141.
4. Кашепов В.П. Институт судебной защиты прав й свобод граждан и средства ее реализации // Государство й право. - 1998. - № 2. - С. 5.
5. Конституційне право України / За ред. В.Я.Тація, В.Ф.Погорілка, Ю.М.Тодики. - К.: Український центр правничих студій, 1999. - С. 271-272.
6. Механизмы защиты прав человека в России. Доклади Комитета адвокатов по правам человека. - М.: Права человека, 1995. - С. 29-30.
7. Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23.12.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 20. - Ст. 20.
8. Бутусова Н.В. Конституционно-правовой институт Уполномоченного по правам человека в Российской Федерации: Опыт, проблемы, перспективы // Конституционно-правовая реформа в Российской Федерации: Сб. статей / РАН ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. ис-след. Отд. политологии й правоведения; Отв. ред. Ю.С.Пивоваров. - М., 2000. - С. 174-183.
9. Закон України "Про прокуратуру" від 5.11.1991 р. із наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 793.
10. Закон України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62.
11. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. із наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - Ст. 20.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Ю.І.Крегул, В.В. Ладиченко, В.І. Орленко. Права і свободи людини. Навчальний посібник. Книга 2004 р. - 288 с.
2. А.М. Колодій, А.Ю. Олійник. Права людини і громадянина. Навч. посібник. Київ. Юрінком Інтер 2004 р. -33 с.
3. Рабинович П.М., Хавротас Т.І. Права людини і громадянина. Навч. посібник - Київ. Атака, 2004 р. - 464 с.
4. М.В. Цвік, Теорія держави і права. Харків. "Право" 2002 р. - 430 с.
5. Кельман М.С. Мурашин Хома Н.М. Загальна теорія держави і права. Підручник., Новий світ - 2000", Львів - 2003. - 584 с.
6. Право України. Журнал. 2005/9.
7. Право України. 2001/9.
Loading...

 
 

Цікаве