WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історія зародження, розвитку і становлення інституту адвокатури в Україні та країнах СНД - Курсова робота

Історія зародження, розвитку і становлення інституту адвокатури в Україні та країнах СНД - Курсова робота

1919 року в усіх містах України були створені юридичні консультації. В 1921 році кількість правозахисників сягала 557 чоловік. Одним з основних напрямків діяльності захисників вважався захист інтересів громадян в судах.
В жовтні 1992 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет прийняв перше "Положення про адвокатуру УРСР" згідно якого створювалися губернські колегії захисників. Загальні збори захисників з свого складу обирали керівний орган колегії - президію (3-7 чоловік). Саме з цього моменту (1929 року) і аж до прийняття в грудні 1992 року Закону "Про адвокатуру" зберігалася монополія колегій адвокатів щодо подання юридичної допомоги.
Процес подальшого вдосконалення адвокатури триває.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СУЧАСНОЇ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ.
2.1. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури
За законом адвокатури України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захист прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу.
Таке визначення поняття адвокатури як правового інституту є значним кроком у напрямі визнання адвокатури як громадської організації, однак до цього часу в законодавстві не робилося акцентування на цю важливу ознаку юридичної природи адвокатури.
Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону. Незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.
Закон "Про адвокатуру" окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено. Що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони також не можуть допитуватись як свідки.
Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.
Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковими заходами без рішення суду.
Не допускається офіційне негативне реагування з боку органів дізнань, слідства, суду та правову позицію адвоката у справі.
Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.
Кримінальне справапроти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей. Міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.
Особа, що одержала свідоцтво про право та заняття адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро або об'єднуватись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до Закону "Про адвокатуру" і своїх статутів.
Діяльність адвокатських об'єднань ґрунтується на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Вони реєструються в Міністерстві юстиції України, після чого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.
Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори є юридичними особами. Вони, як і адвокати, що приватно практикують, мають рахунки у банках на територіях України. Печатку і штамп із своїм найменуванням.
Закон визначає відносини адвокатури з державними структурами, гарантуючи при цьому її самостійність та незалежність. Зокрема, Міністерство юстиції забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у випадку участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги; узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність.
Адвокати України за Законом виконують такі функції:
- дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;
- складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;
- посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;
- здійснюють представництво в суді, інших державних органах;
- надають юридичну допомогу підприємством;
- здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;
- виконують свої обов'язки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, під час дізнання та на попередньому слідстві.
На установчому з'їзді 20-22 вересня 1990 р. була створена Спілка адвокатів України. Метою Спілки за її статутом є об'єднання зусиль адвокатів у розбудові демократичної правової держави, поліпшення юридичної допомоги я, надаваної громадянам, установам, підвищення ролі і авторитету адвокатури в суспільстві, сприяння розвитку індивідуальної адвокатської практики, а також набуттю адвокатурою повної самостійності й самоврядування, захист прав і законних інтересів членів спілки.
Керівники органами Спілки є з'їзд, конференція, правління. ревізійна комісія. Керують спілкою президент та три віце-президенти.
У областях створені відділення Спілки. Її почесними членами є адвокати з США, Канади, Аргентини.
Проте це не єдина форма об'єднання українських адвокатів у спілки чи асоціації, які входять до складу Міжнародної спілки адвокатів.
2.2. Вимоги до професії адвоката
Адвокатом, за Законом про адвокатуру, можу бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальність юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Він не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Для визначення рівня професійних знань осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю, створюються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії діють у складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної.
Атестаційна палата має у своєму складі 11 членів. До неї входять чотири адвокати, чотири судді та по одному представнику від Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Ради народних депутатів і відповідних управлінь юстиції, а також відділення спілки адвокатів України.
Атестаційна палата розглядає заяви з доданими до неї документами осіб. Які виявили бажання займатися адвокатською діяльністю, приймає кваліфікаційну іспити, ухвалює рішення про видачу або про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Особа, яка має бажання займатися адвокатською діяльністю, подає до атестаційної палати заяви, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу освіту юридичну, документ,
Loading...

 
 

Цікаве