WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історія зародження, розвитку і становлення інституту адвокатури в Україні та країнах СНД - Курсова робота

Історія зародження, розвитку і становлення інституту адвокатури в Україні та країнах СНД - Курсова робота


Адвокат має право здійснювати свої повноваження лише за наявності у нього спеціального ордера, виданого відповідною юридичною консультацією або адвокатською конторою, а у випадках, коли адвокат не є членом вказаних утворень та здійснює свою діяльність індивідуально, підставою для цього є договір, укладений між ним та клієнтом. У ордері та договорі мають бути зазначені номер ліцензії адвоката та дата ЇЇ видачі. ІІі реквізити є обов'язковими.
За загальним правилом адвокатська діяльність не є підприємницькою, Закон встановлює це у ст. 1, але це не означає, що за надання юридичної допомоги клієнтам адвокати не одержують оплату.
У більшості випадків розмір оплати за надання юридичної допомоги, а також порядок та розмір відшкодування збитків, пов'язаних із захистом та представництвом, встановлюється угодою між адвокатом та довірителем (ч. 1 ст. 5 Закону).
Громадяни, враховуючи їх матеріальне становище, можуть бути звільнені від оплати юридичної допомоги президією колегії адвокатів, завідуючим юридичної консультації, власником адвокатської контори або адвокатом, який займається своєю професійною діяльністю індивідуально без реєстрації юридичної особи (ч. З ст. 6 Закону).
Обов'язковим елементом відносин, що виникають під час надання адвокатами юридичної допомоги клієнтам, є нерозголошення адвокатської таємниці. Закон (ст. 18) регулює це питання наступним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону адвокатською таємницею є будь-яка інформація стосовно надання адвокатом юридичної допомоги клієнту. Як адвокатська таємниця розглядаються факт звернення до адвоката, зміст усних та письмових переговорів адвоката з клієнтом, а також зміст дій, які він здійснює в інтересах клієнта.
Дія ліцензії призупиняється, якщо адвокат набуває статусу державного службовця, на період перебування адвоката на відповідній посаді, у разі обрання його депутатом Парламенту, на час несення ним дійсної строкової військової служби, через виключення його з членів колегії адвокатів за систематичну несплату членських внесків або за вчинення інших дій, які згідно з Статутом тягнуть виключення з колегії (ст. 11 Закону). Законодавством про ліцензування Республіки Казахстан можуть бути встановлені й інші підстави призупинення дії ліцензії.
Стаття 12 Закону передбачає, що адвокатська ліцензія відкликається, а її дія може бути припинена.
Відклик ліцензії здійснюється на підставі як загальних умов, передбачених законодавчими актами про ліцензування, так і судового рішення за позовом органів юстиції у випадках:
- грубого порушення адвокатом принципів організації та діяльності адвокатури, а також неодноразового невиконання ним своїх обов'язків;
- неможливості виконання адвокатом професійних обов'язків через недостатню кваліфікацію.
Позовне провадження по відклику ліцензії порушується виключно за поданням відповідної колегії адвокатів.
Дія ліцензії припиняється у разі:
- визнання адвоката у встановленому порядку недієздатним або обмежено дієздатним;
- засудження його за умисний злочин.
За вказаних підстав дія ліцензії припиняється лише за наявності відповідного судового рішення.
Адвокатська ліцензія також припиняє свою дію, якщо адвокат перестає бути громадянином Республіки Казахстан.
За законодавством Республіки Казахстан про адвокатуру кожен адвокат може займатись своєю професійною діяльністю лише за умови, що він є членом відповідної колегії адвокатів - некомерційної, незалежної, професійної організації, яка діє на основі принципів самоврядування та самофінансування, а утворюється для надання кваліфікованої юридичної допомоги фізичним та юридичним особам; вираження та захисту прав і законних інтересів адвокатів; виконання функцій, встановлених Законом.
Кожна колегія адвокатів діє на підставі Статуту, який обов'язково має передбачати наступне (ст. 21 Закону):
- найменування, предмет та цілі діяльності колегії;
- права та обов'язки членів колегії;
- порядок зарахування до членів колегії, а також порядок призупинення та припинення членства у ній;
- структуру колегії, порядок формування та компетенцію її органів;
- порядок створення та діяльності юридичних консультацій;
~ джерела утворення майна колегії та порядок розпорядження ним;
- порядок сплати членських внесків;
- порядок надання адвокатами безоплатної юридичної допомоги та порядок розподілу між адвокатами юридичної допомоги за призначенням суду, органів дізнання та попереднього слідства;
- порядок проведення атестації адвокатів;
- дисциплінарну відповідальність членів колегії, стажистів адвокатів та порядок притягнення до неї;
- порядок порушення клопотання про відклик ліцензії адвоката;
- порядок реорганізації та ліквідації колегії;
Юридична консультація (ст. 32 Закону) утворюється президією колегії адвокатів, яка визначає її місцезнаходження та призначає завідуючого. Юридична консультація діє на підставі Положення, прийнятого загальними зборами колегії адвокатів, і є структурним підрозділом відповідної колегії. Вона має печатку, кутовий штамп із своїм найменуванням, іншу атрибутику, необхідну для надання юридичної допомоги.
Адвокатська контора (ст. 33 Закону) є некомерційною організацією, утворюється членом (членами) колегії адвокатів з метою забезпечення матеріальних, організаційно-правових та інших умов надання адвокатами юридичної допомоги. Вона утворюється у формі установи та діє на підставі Статуту. При утворенні цієї контори кількома адвокатами установчим документом може бути також і установчий договір. Кожен адвокат може бути засновником (співзасновником) тільки однієї адвокатської контори.
Засновник (засновники) мають у десятиденний строк після державної реєстрації контори письмово сповістити про це відповідну колегію адвокатів та надати у розпорядження останньої установчі документи контори.
Огляд Закону Республіки Казахстан "Про адвокатуру" дає можливість виділити ряд позитивних положень. Так, цей Закон досить повно закріплює структуру адвокатського самоврядування, визначає правовий статус його органів, встановлює межі можливого втручання державних органів у ад-вокатську діяльність. Законом передбачена відповідна система колегій адвокатів з чітко визначеною структурою та статусом їх вищих, виконавчих та контролюючих органів.
Даний Закон, передбачаючи можливістьутворення адвокатами відповідних адвокатських об'єднань, також надає їм право займатись своєю професійною діяльністю індивідуально.
До прогресивних особливостей Закону можна віднести й те, що у ньому за адвокатом закріплено право знайомитись з інформацією, яка містить державну, військову, комерційну, службову та будь-яку іншу охоронювану законом таємницю, якщо це необхідно для захисту або представництва при здійсненні дізнання, попереднього слідства та у суді.
Loading...

 
 

Цікаве