WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історія зародження, розвитку і становлення інституту адвокатури в Україні та країнах СНД - Курсова робота

Історія зародження, розвитку і становлення інституту адвокатури в Україні та країнах СНД - Курсова робота

діяльності адвокатури, так і положення щодо статусу адвоката, його прав і обов'язків тощо.
Все це поза всяких сумнівів може бути корисним для української адвокатури з точки зору узагальнення досвіду, маючи на меті її більш ефективне реформування.
4.3. Адвокатська Республіка Казахстан
Адвокатська діяльність у Республіці Казахстан регулюється Законом від 5 грудня 1997 р. "Про адвокатську діяльність" (далі - Закон) та іншими нормативними актами. Права та обов'язки адвокатів як учасників судового розгляду встановлюються процесуальним законодавством Республіки Казахстан.
Закон не містить визначення адвокатури, але розкриває зміст цього поняття. Так, згідно з ч. 2 ст. 1 Закону, адвокатура організовує діяльність адвокатів по захисту у кримінальних справах, представництво у цивільних, адміністративних, кримінальних, господарських справах, надання інших видів юридичної допомоги.
Адвокатура організовує свою діяльність на таких принципах (ст. З Закону):
- незалежності адвокатів;
- використання в процесі адвокатської діяльності методів та заходів, незаборонених законом;
- додержання норм професійної поведінки та нерозголошення адвокатської таємниці;
- неприпустимості втручання органів дізнання та попереднього слідства, прокуратури, судів, інших державних органів, організацій, посадових осіб в діяльність адвокатів, крім випадків, прямо встановлених законодавством.
Фізичні та юридичні особи, які потребують юридичної допомоги, мають право звертатися до будь-якого адвоката за власним вибором. Виключенням з цього правила є випадки, коли адвокат призначається :ля надання юридичної допомоги безоплатно, а також коли адвокат діє як захисник у
Стаття Закону також дає визначення такому поняттю як "адвокат". Так, згідно з ч. 1 цієї статті адвокат - це громадянин Республіки Казахстан, який обов'язково є членом колегії адвокатів та надає юридичну допомогу на професійній основі у межах адвокатської діяльності, що регламентується цим Законом.
Част. 2 ст. 7 Закону встановлює, Ідо громадянин Республіки Казахстан, який має вишу юридичну освіту та стаж роботи за фахом не менше двох років, може скласти кваліфікаційний іспит для того, щоб отримати ліцензію на право займатись адвокатською діяльністю. Заява про допуск до складання кваліфікаційного іспиту є одночасно і заявою про видачу ліцензії.
Не може бути адвокатом особа, яку:
- засуджено за скоєння умисного злочину:
- виключено з колегії адвокатів;
- визнано недієздатною або обмежено дієздатною;
- звільнено з правоохоронних органів за скоєння дисциплінарного проступку (протягом року з дня звільнення).
Умови та порядок складання кваліфікаційного іспиту визначаються Кваліфікаційною колегією юстиції.
Успішне складання кваліфікаційного іспиту є підставою для отриманню адвокатом генеральної, постійної ліцензії, дія якої розповсюджується на всю територію Республіки Казахстан, адвокат також може надавати юридичну допомогу і за межами Казахстану, якщо це не суперечить законодавству відповідних держав та міжнародним договорам самої республіки.
Особа, яка отримала ліцензію, що дає їй право займатись адвокатською діяльністю, набуває статусу адвоката. Цей статус характеризується наявністю певних прав та обов'язків.
Адвокат має право (ст. 14 Закону):
- надавати будь-яку юридичну допомогу особі, яка звернулась до нього за захистом своїх порушених прав та інтересів або з іншим проханням, мета якого відповідає спрямованості професійної діяльності адвоката;
- від свого імені укладати з особою, яка звернулась до нього по допомогу, відповідні договори;
- у відповідності з процесуальним законодавством виступати в якості захисника або представника;
- захищати та представляти інтереси клієнтів в усіх судах, державних органах та організаціях, до компетенції яких належить вирішення відповідних питань;
- запитувати в усіх державних та недержавних організаціях відомості, необхідні для здійснення адвокатської діяльності;
- самостійно збирати фактичні дані, необхідні для надання юридичної допомоги, та представляти докази;
- знайомитись з матеріалами, що стосуються клієнта, включаючи процесуальні документи, слідчі та судові справи, фіксувати у будь-який незаборонений законодавством спосіб інформацію, яку містять вказані документи;
- з моменту допуску до участі у справі мати із своїм підзахисним побачення сам на сам без обмеження їх кількості, тривалості та при дотриманні умов, які забезпечують конфіденційність цих побачень;
- запитувати на підставі договору висновки спеціалістів для вирішення питань, що потребують спеціальних знань в галузі науки, техніки, мистецтва та інших галузях знань;
- заявляти клопотання та оскаржувати у встановленому порядку дії посадових осіб органів юстиції, прокуратури, дізнання, попереднього слідства та суду, а також інших посадових осіб, що порушують права та ін-тереси клієнта;
- знайомитись з інформацією, яка є державною таємницею, а також з інформацією, що містить військову, комерційну, службову та іншу таємницю, якщо це необхідно для захисту або представництва при
проведенні дізнання, попереднього слідства, судового розгляду;
- використовувати всі незаборонені законом засоби та методи захисту прав та інтересів клієнта;
- займатись викладацькою, творчою та науковою діяльністю.
Адвокату забороняється (ст. 15 Закону):
- займати у справі таку правову позицію, яка погіршує становище його клієнта;
- перебувати на державній службі;
- займатись підприємницькою діяльністю;
- обіймати іншу оплачувану посаду. Адвокат зобов'язаний (ст. 15 Закону):
- дотримуватись вимог законодавства, керуватись принципами організації та діяльності адвокатури;
- не розголошувати без згоди клієнта відомості, які стали відомі у зв'язку з наданням юридичної допомоги;
- дотримуватись норм, які регулюють професійну поведінку адвоката;
- не відмовлятись від взятого доручення на участь у кримінальній справі, а у разі винесення неправомірного з точки зору клієнта або адвоката вироку, оскаржити його у встановленому порядку;
- відмовитись від надання юридичної допомоги, якщо він надає або раніше надавав у даній справі правову допомогу особам, інтереси яких знаходяться у протиріччі з інтересами його клієнта (за виключенням випадків, коли адвокат виступав як посередник за взаємною згодою сторін), а також брав участь у справі яксуддя, прокурор, особа, що провадила дізнання, слідчий, експерт, спеціаліст, перекладач, потерпілий, понятий, громадський позивач або відповідач або якщо у розслідуванні чи розгляді справи бере участь особа, з якою адвокат перебуває у родинних або близьких стосунках.
Адвокат може мати помічників та стажистів. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту) та можуть згідно з вказівками та під відповідальність адвоката виконувати його доручення.
Loading...

 
 

Цікаве