WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва - Реферат

Правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва - Реферат

конференції, 34-та сесія Генеральної Асамблеї ООН у грудні 1979 р. заснувала Міжурядовий комітет з розвитку науки і техніки. Основними його функціями є такі:
o надання допомоги Генеральній Асамблеї в розробці директивних принципів для погодження політики органів, організацій і підрозділів 00Н з питань науково-технічної діяльності;
o виявлення першочергових завдань для оперативного планування розвитку науки і техніки на національному, субрегіональному, регіональному, міжрегіональному та глобальному рівнях;
o упровадження заходів, пов'язаних із виявленням та оцінюванням нових науково-технічних досягнень, які можуть позитивно вплинути на науково-технічний потенціал країн, що розвиваються;
o сприяння оптимальному залученню ресурсів і здійснення керівництва системою фінансування науки і техніки 00Н.
Допоміжним органом зазначеного Міжурядового комітету є Консультативний комітет з питань розвитку науки і техніки, який було створено у липні 1980 р. Економічною і соціальною радою ООН. Цей комітет, як видно з його назви, надає консультативні послуги Міжурядовому комітету, Генеральній Асамблеї, ЕКОСОР та іншим міжурядовим організаціям.
У межах Секретаріату ООН Генеральною Асамблеєю було створено Центр з питань розвитку науки і техніки.
Питаннями розв'язання проблем науково-технічного прогресу займаються також регіональні міжнародні організації, що мають статус спеціалізованих агенцій ООН. Провідну роль серед них відіграє Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). До неї входять понад 160 держав-членів. Основна її мета - сприяти миру та безпеці у світі шляхом надання допомоги країнам у міжнародному співробітництві у сфері освіти, науки, культури, інформації.
Згідно з існуючою класифікацією Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури належить до спеціалізованих закладів ООН культурно-гуманітарного характеру. З огляду на це в темі 5 про неї відсутня окрема довідка. Діяльність цієї організації широко відома, а інформацію про неї можна знайти в багатьох джерелах.
Важливу роль у світовому розвитку науки і техніки відіграє Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) (World Intellectual Property Organization - WIPO). Вона, як і щойно розглядувана, є асоційованою агенцією 00Н культурно-гуманітарного характеру. Діяльність її дуже близька до сфери інтересів міжнародного економічного права. Це, зокрема, зазначається і в Угоді ТРІПС (див. тему 7).
Окремі багатосторонні договори, хоча й торкаються галузей міжнародного публічного права, але стосуються більшою мірою питання розвитку науки і техніки в контексті міжнародного економічного права. Прикладом є Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (1966 p.). Цей договір забороняє державам привласнювати космос, але не забороняє привласнювати його ресурси. Проголошено свободу наукових досліджень космічного простору. У Договорі містяться й інші принципові положення, які тут не розглядатимуться.
Космосу стосуються такі документи:
o Угода про врятування космонавтів, повернення космонавтів і об'єктів, запущених у космос (1967 p.);
o Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами (1971 p.);
o Конвенція про реєстрацію об'єктів, які запускаються в космічний простір (1974 р.).
Правовою основою міжнародного співробітництва у сфері науки і техніки у Світовому океані є Конвенція 00Н з морського права (1982 p.). Вона, зокрема, регулює питання мореплавства, польотів над океанами і морями, розвідки і експлуатації ресурсів, охорони довкілля, рибальства тощо.
Звернемо увагу на аспект, який ще, на жаль, не висвітлюється нашим законодавцем - узгодження науково-технічної діяльності з ан-тимонопольним законодавством.
У Брюсселі 19 грудня 1984 р. було прийнято Правило Комісії Європейського Співтовариства про застосування статті 85/3 Римського договору до категорії угод з науково-дослідницької та дослідно-конструкторської роботи (НДДКР) (research and development - R&D дослідження та розвиток) [19, 158-163].
Це Правило мало попередника. Рада Європейського Співтовариства 20 грудня 1971 р. прийняла Правило № 2821/71, відповідно до якого конкурентне законодавство Спільного ринку не поширювалось на такі контракти між підприємствами:
o щодо застосування стандартів і типів;
o щодо здійснення НДДКР, пов'язаних з питаннями продуктів, технологічних процесів до стадії промислового застосування та використання результатів, включаючи положення про права на промислову власність (простіше кажучи, патентів) і конфіденційну технічну інформацію;
o щодо спеціалізації, у тому числі угод про її досягнення.
У Правилі 1971 р. ішлося про те, що будь-які угоди з НДДКР є законними з точки зору конкурентного законодавства. Через 13 років європейський законодавець змушений був задуматись.
У ст. 1 Правила 1971 р. зафіксовано, що конкурентне законодавство не поширюється на угоди між підприємствами щодо окремих питань:
o про спільні НДДКР, пов'язані із продуктами або технологічними процесами і суспільним використанням результатів цих НДДКР;
oпро спільне використання результатів НДДКР, пов'язаних з продуктами та процесами, які стосуються раніше укладених угод між цими ж підприємствами;
o про спільні НДДКР, пов'язані з продуктами та технологічними процесами, за винятком спільного використання відповідних результатів, якщо таке використання підпадає під дію конкурентного законодавства.
Спільне використання може стосуватись поліпшень, одержаних у межах спільних НДДКР, але застосованих з метою, що не є природним наслідком саме цих НДДКР. Таке використання може здійснюватись шляхом ліцензування прав на промислову власність, організації спільного виробництва та спеціалізації.
Зазначені угоди не одержують індульгенцію на порушення антимонопольного законодавства. Немає такої індульгенції і тоді, коли угоди між підприємствами про непроведения НДДКР у певній галузі погіршують їх конкурентне становище стосовно третіх осіб.
Спільні НДДКР можуть виконуватись спільною командою, організацією чи підприємством, спільним дорученням третій особі, шляхом спеціалізації сторін.
Правило № 418/85 рясніє "червоними прапорцями", тобто формулюваннями умов, за яких надається індульгенція про неза-стосування конкурентного законодавства. Зафіксовано, які саме умови договорів не вважаються такими, що суперечать антимонопольному законодавству. У спеціальній статті Правила перелічено умови договорів, що є неприйнятними з точки зору конкурентного законодавства.
Список використаної літератури:
1. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. - М.:БСЭ, 1998.
2. Вельяминов Г. М. Основы международного экономического права. - М.: ТЕИС, 1994.
3. Дахно I. I. Антимонопольне право. - К.: Четверта хвиля, 1998.
4. Дахно И. И. Патентно-лицензионная работа. - К.: Блиц-информ, 1996.
5. Дахно И. И. Патентоведение. - Харьков: Ксилон, 1997.
6. Действующее международное право. - М.: Изд-во Моск. независимого ин-та междунар. права, 1996. - Т. 1-3.
7. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право: Словарь-справочник. - М.: ИНФРА-М, 1997.
8. Международное право: Учебник / Под ред. Г. Н. Тункина. - М.: Юрид. лит., 1994.
9. Международное частное право: Действующие нормативные акты. - М.:
10. Изд-во ин-та междунар. права и экономики, 1997.
11. Международное частное право // Сб. документов. - М.: Изд-во "БЕК", 1997.
12. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право. - К.: Либідь, 1995.
13. Основы права Европейского Союза: Учеб. пособие / Под ред. С. Ю. Каш-кина. - М.: Белые альвы, 1997.
14. Панов В. П. Международное право: Учеб. материалы. - М.: ИНФРА-М, 1997.
15. Тынель А., Функ Я., Хвалей В. Курс международного торгового права. - Минск: Амалфея, 1999.
16. Шлеплер Х.-А. Международные экономические организации: Справочник. - М.: Междунар. отношения, 1999.
17. Шумилов В. М. Международное экономическое право. - М.: Издат.-кон-салтинг. фирма "Де-Ка", 1999.
18. Business Guide to the Uruguay Round. - Geneva: ITC/CS, 1995.
19. Chuan J. С Т. Law of International Trade. - London: Sweet & Maxwell, 1998.
20. Competition law of the European communities. Rules applicable to undertakings. - Brussels, 1990. - Vol. 1.
21. Contemporary business low principles and cases / R. C. Hoeber et al. - 3 ed. - N. Y.: Mac Grow Hill book company, 1986.
22. Oxford Paperback Encyclopedia. - London: Oxford Univ. Press, 1998.
23. Trebilcock Michael J., Howse Robert. The Regulation of International Trade. - London: Routledge, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве