WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принципи міжнародного економічного права (пошукова робота) - Реферат

Принципи міжнародного економічного права (пошукова робота) - Реферат

торговельні преференції іншим країнам, що розвиваються, не зобов'язуючись поширювати такі преференції на розвинені країни, якщо такі дії не створюють перепон для загальної лібералізації торгівлі та її розширення.
Принцип взаємності полягає в наданні іноземній державі, її юридичним і фізичним особам певних прав, привілеїв, пільг за умови, що держава, яка їх надає, а також її особи користуються аналогічними правами у відповідній іноземній державі. Принцип взаємності може встановлюватися в односторонньому порядку у внутрішньому законодавстві або на підставі міжнародного договору.
Стаття 22. Держави повинні реагувати на загальновизнані і взаємоузгоджені потреби та завдання розвитку країн, що розвиваються, шляхом сприяння чистому припливу реальних ресурсів, що збільшився, з усіх джерел до країн, що розвиваються, з урахуванням будь-яких зобов'язань, прийнятих відповідними державами, для підкріплення зусиль країн, що розвиваються, на прискорення їх економічного і соціального розвитку.
2. У цьому контексті відповідно до викладених цілей і завдань та з урахуванням прийнятих зобов'язань країни повинні намагатися збільшити чистий приплив фінансових коштів з офіційних джерел до країн, що розвиваються, та поліпшувати його умови.
3. Приплив ресурсів, що є допомогою розвитку, має охоплювати економічну і технічну допомогу.
Стаття 23. З метою сприяння ефективній мобілізації власних ресурсів країни, що розвиваються, можуть зміцнювати своє економічне співробітництво та розширяти взаємну торгівлю для того, щоб прискорювати власний економічний і соціальний розвиток. Усі країни, особливо розвинені, індивідуально, а також у межах відповідних міжнародних організацій, членами яких вони є, повинні забезпечувати відповідну й ефективну підтримку і співробітництво.
Стаття 24. Держави зобов'язані будувати взаємні економічні відносини так, щоб ураховувати інтереси інших країн. Зокрема, держави повинні уникати заподіяння шкоди інтересам країн, що розвиваються.
Режим недискримінації означає зобов'язання не порушувати для певної країни умов, які є загальними для всіх інших зовнішньоекономічних партнерів.
Стаття 25. При сприянні розвитку світовій економіці міжнародне співтовариство, особливо розвинені країни-члени, приділяють особливу увагу конкретним потребам і проблемам найменш розвинених країн з тих, що розвиваються; країн, що розвиваються, які не мають виходу до моря; острівних країн, що розвиваються, з метою надання їм допомоги у подоланні їх особливих труднощів, і в такий спосіб сприяючи їх економічному та соціальному розвитку.
Стаття 26. Держави зобов'язані співіснувати в умовах терпимості одна до іншої і мирно жити незалежно від відмінностей у політичних, економічних, соціальних та культурних системах і мають сприяти торгівлі між державами з різними економічними та соціальними системами. Міжнародну торгівлю країни повинні здійснювати без шкоди для загальних недискри-мінаційних і невзаємних преференцій на користь країн, що розвиваються, і на основі взаємної вигоди, рівних переваг і взаємного надання режиму найбільшого сприяння.
Преференційний режим означає передусім митні пільги для певних держав. Надання країнам, що розвиваються, преференцій не вважається порушенням принципу найбільшого сприяння.
Режим найбільшого сприяння на відміну від принципу недискримінації, який у договірному порядку не фіксується, означає письмове зобов'язання держави надавати державі-партнеру (як правило, на основі взаємності) пільгові умови, які діють чи можуть бути запроваджені до будь-якої країни. Сфера застосування цього принципу визначається в конкретному застереженні (що називається "клаузула") до відповідної міжнародної угоди.
Винятки з режиму найбільшого сприяння застосовуються для надання митних преференцій країнам, що розвиваються, встановлення (наприклад, у прикордонних смугах) пільгового режиму для фізичних і юридичних осіб сусідніх країн тощо.
Стаття 27. Кожна держава має право повною мірою користуватися вигодами від світової торгівлі з невидимих статей і брати участь у розширенні такої торгівлі.
2. Світова торгівля з невидимих статей, яка заснована на ефективності, а також на взаємній та справедливій вигоді і сприяє розвитку світової економіки, є спільною метою всіх держав. Роль країн, що розвиваються, у світовій торгівлі з невидимих статей маєбути посилена відповідно до викладених цілей, причому особлива увага має приділятись особливим потребам країн, що розвиваються.
3. Усі держави мають співробітничати з країнами, що розвиваються, у їх зусиллях, спрямованих на підвищення їх здатності одержувати іноземну валюту від операцій з невидимих статей відповідно до потенційних можливостей і потреб кожної країни, що розвивається, і зазначених цілей.
Невидимими статтями, про які йдеться у цій статті, можуть бути надходження:
o від надання транспортних послуг (транспортування зовнішньоторговельних вантажів, міжнародні перевезення пасажирів, експлуатація каналів, обслуговування суден і літаків міжнародних ліній, ремонт транспортних засобів тощо);
o міжнародного туризму;
o страхової справи;
o заробітків громадян в іноземних країнах;
o експорту капіталу;
o реалізації об'єктів інтелектуальної власності (літературних, художніх та інших творів, винаходів, промислових зразків, корисних моделей, ноу-хау тощо);
o надання інших послуг.
Стаття 28. Всі держави зобов'язані співробітничати щодо коригування цін на товари, які експортуються країнами, що розвиваються, стосовно цін на товари, що імпортуються ними, для того, щоб сприяти створенню для них справедливих і рівноправних умов торгівлі в такий спосіб, який був би вигідним для виробників і справедливим для виробників і споживачів.
Список використаної літератури:
1. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. - М.:БСЭ, 1998.
2. Вельяминов Г. М. Основы международного экономического права. - М.: ТЕИС, 1994.
3. Дахно I. I. Антимонопольне право. - К.: Четверта хвиля, 1998.
4. Дахно И. И. Патентно-лицензионная работа. - К.: Блиц-информ, 1996.
5. Дахно И. И. Патентоведение. - Харьков: Ксилон, 1997.
6. Действующее международное право. - М.: Изд-во Моск. независимого ин-та междунар. права, 1996. - Т. 1-3.
7. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право: Словарь-справочник. - М.: ИНФРА-М, 1997.
8. Международное право: Учебник / Под ред. Г. Н. Тункина. - М.: Юрид. лит., 1994.
9. Международное частное право: Действующие нормативные акты. - М.:
10. Изд-во ин-та междунар. права и экономики, 1997.
11. Международное частное право // Сб. документов. - М.: Изд-во "БЕК", 1997.
12. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право. - К.: Либідь, 1995.
13. Основы права Европейского Союза: Учеб. пособие / Под ред. С. Ю. Каш-кина. - М.: Белые альвы, 1997.
14. Панов В. П. Международное право: Учеб. материалы. - М.: ИНФРА-М, 1997.
15. Тынель А., Функ Я., Хвалей В. Курс международного торгового права. - Минск: Амалфея, 1999.
16. Шлеплер Х.-А. Международные экономические организации: Справочник. - М.: Междунар. отношения, 1999.
17. Шумилов В. М. Международное экономическое право. - М.: Издат.-кон-салтинг. фирма "Де-Ка", 1999.
18. Business Guide to the Uruguay Round. - Geneva: ITC/CS, 1995.
19. Chuan J. С Т. Law of International Trade. - London: Sweet & Maxwell, 1998.
20. Competition law of the European communities. Rules applicable to undertakings. - Brussels, 1990. - Vol. 1.
21. Contemporary business low principles and cases / R. C. Hoeber et al. - 3 ed. - N. Y.: Mac Grow Hill book company, 1986.
22. Oxford Paperback Encyclopedia. - London: Oxford Univ. Press, 1998.
23. Trebilcock Michael J., Howse Robert. The Regulation of International Trade. - London: Routledge, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве