WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних економічних договорів - Реферат

Забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних економічних договорів - Реферат

що забезпечували виконання арбітражних рішень. Імператор Східної Римської імперії (Візантії) Юстиніан (VI ст. н. є.) уперше в юриспруденції надав рішенням третейських судів силу, еквівалентну рішенням державнихсудів.
Для розвитку комерційного арбітражу епоха феодалізму не була сприятливою, тому що феодал мав абсолютну владу над підлеглими. Інтерес до створення міжнародного комерційного арбітражу з'явився на межі XVIII-XIX ст.
У 1905 р. було створено Конгрес торговельних палат. На його засіданні, що відбулось у 1912 р. у Бостоні (США), було схвалено резолюцію про необхідність створення міжнародно-правових норм для розв'язання міжнародних комерційних спорів.
У Парижі (Франція) 10 червня 1914 р. було створено Міжнародну торговельну палату, що позитивно позначилось на розвитку міжнародного комерційного арбітражу.
Найважливішими міжнародно-правовими актами з міжнародного комерційного арбітражу є такі:
1. Женевський протокол про арбітражні застереження (1923 p.). Це перший міжнародний акт конвенційного характеру у сфері міжнародного комерційного арбітражу. Держави-учасниці зобов'язалися визнавати чинність третейської угоди.
2. Женевська конвенція про виконання іноземних арбітражних рішень (1923 p.). Женевський протокол передбачав можливість виконання рішень, виданих арбітражними судами лише на території тієї держави, де такі рішення було прийнято. Цією конвенцію передбачається можливість виконання рішень і на території інших держав.
3. Ньюйоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (1958 p.). Вважається основним правовим актом світового масштабу в цій сфері. Мета цієї конвенції - замінити Женевську конвенцію 1923 р. Більшість країн-учасниць Женевської конвенції та Женевського протоколу 1923 р. вийшли з них і приєднались до Ньюйоркської конвенції. Остання передбачає визнання і виконання всіх арбітражних рішень, а не лише тих, що винесені на територіях країн-учасниць або виникли з укладених між сторонами арбітражних угод, які належать до юрисдикції держав-учасниць цієї конвенції.
Фахівці зазначають, що Ньюйоркська конвенція охоплює всю тематику арбітражу, тому залишила для майбутніх міжнародних актів лише розвиток і деталізацію відповідних аспектів. Конвенція не застосовується до мирових угод, що укладені в ході арбітражного судочинства.
4. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж (1961 p.). Укладено в Женеві 21 квітня 1961 р. 22 європейськими державами. Положення конвенції були компромісом між державами Західної та Східної Європи, які належали тоді до протилежних соціально-економічних систем, - капіталізму і соціалізму. Конвенція надає арбітражному суду можливість винесення рішення не лише на основі норм права, а за певних умов на дружній основі. Очевидно, що це дещо нагадує англосаксонське "право справедливості".
5. Московська конвенція про розв'язання арбітражним шляхом цивільно-правових спорів, шо випливають з відносин економічного та науково-технічного співробітництва (1972 p.). Було укладено в Москві представниками країн-членів РЕВ 26 травня 1972 р. Після припинення існування РЕВ, а також виходу з конвенції кількох країн постала проблема щодо застосування цієї конвенції.
6. Панамська конвенція (1975 p.). Це міжамериканська конвенція про міжнародний комерційний арбітраж. Значною мірою повторює положення Ньюйоркської конвенції 1958 р. Новинкою її є норма про те, що арбітражне рішення має силу остаточного судового рішення.
Для арбітражів типу ad hoc (одноразових) прийнято:
o Арбітражний регламент Європейської економічної комісії (1963 р.);
o Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ (одностайно схвалений Генеральною Асамблею ООН у 1976 p.).
У 1985 р. ЮНСІТРАЛ розробила Типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж, який відбиває тенденцію про уніфікацію права міжнародного комерційного арбітражу у світовому масштабі. Міжнародна торговельна палата (Париж) у 1923 р. створила постійно діючий Арбітражний суд.
Помітну роль у розвитку міжнародного комерційного арбітражу відіграє Міжнародна рада з комерційного арбітражу (МРКА) (International Council for Commercial Arbitration - ICCA). Діє також Міжнародна федерація закладів комерційного арбітражу (International Federation of Commercial Arbitration Institutions).
До відомих арбітражних закладів належать:
o Американська арбітражна асоціація (American Arbitration Association);
o Лондонський міжнародний арбітражний суд (London Court of International Arbitration);
o Арбітражний центр при федеральній господарській палаті (Scredsgerich der Bundesbammer der Gewerblichen Wirtchft);
o Арбітражний інститут Стокгольмської торговельної палати (The Arbitration Institute of the Stockholm Chamber of Commerce).
Список використаної літератури:
1. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. - М.:БСЭ, 1998.
2. Вельяминов Г. М. Основы международного экономического права. - М.: ТЕИС, 1994.
3. Дахно I. I. Антимонопольне право. - К.: Четверта хвиля, 1998.
4. Дахно И. И. Патентно-лицензионная работа. - К.: Блиц-информ, 1996.
5. Дахно И. И. Патентоведение. - Харьков: Ксилон, 1997.
6. Действующее международное право. - М.: Изд-во Моск. независимого ин-та междунар. права, 1996. - Т. 1-3.
7. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право: Словарь-справочник. - М.: ИНФРА-М, 1997.
8. Международное право: Учебник / Под ред. Г. Н. Тункина. - М.: Юрид. лит., 1994.
9. Международное частное право: Действующие нормативные акты. - М.:
10. Изд-во ин-та междунар. права и экономики, 1997.
11. Международное частное право // Сб. документов. - М.: Изд-во "БЕК", 1997.
12. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право. - К.: Либідь, 1995.
13. Основы права Европейского Союза: Учеб. пособие / Под ред. С. Ю. Каш-кина. - М.: Белые альвы, 1997.
14. Панов В. П. Международное право: Учеб. материалы. - М.: ИНФРА-М, 1997.
15. Тынель А., Функ Я., Хвалей В. Курс международного торгового права. - Минск: Амалфея, 1999.
16. Шлеплер Х.-А. Международные экономические организации: Справочник. - М.: Междунар. отношения, 1999.
17. Шумилов В. М. Международное экономическое право. - М.: Издат.-кон-салтинг. фирма "Де-Ка", 1999.
18. Business Guide to the Uruguay Round. - Geneva: ITC/CS, 1995.
19. Chuan J. С Т. Law of International Trade. - London: Sweet & Maxwell, 1998.
20. Competition law of the European communities. Rules applicable to undertakings. - Brussels, 1990. - Vol. 1.
21. Contemporary business low principles and cases / R. C. Hoeber et al. - 3 ed. - N. Y.: Mac Grow Hill book company, 1986.
22. Oxford Paperback Encyclopedia. - London: Oxford Univ. Press, 1998.
23. Trebilcock Michael J., Howse Robert. The Regulation of International Trade. - London: Routledge, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве